Щодо збройного конфлікту на території Грузії

В Україні з глибоким занепокоєнням були сприйняті повідомлення про ескалацію конфлікту в Південній Осетії (Грузія), що призвела до чисельних жертв серед мирного населення, появи біженців, руйнування міст і сіл, життєво важливої економічної інфраструктури.

Особливу стурбованість викликала інформація про те, що РФ, яка довгий час відігравала роль посередника у врегулюванні, стала безпосереднім учасником конфлікту. Такий розвиток подій може ще більше загострити ситуацію, розширити географію конфлікту та перетворити його на регіональний з непередбачуваними наслідками.

Україна закликала всі сторони до негайного припинення вогню та відновлення прямих переговорів без будь-яких попередніх умов. У цьому  контексті Україна закликала Російську Федерацію, постійного члена Ради Безпеки ООН, вивести війська з території Грузії, виявляти стриманість у своїх діях та здійснити необхідний вплив на сепаратистський режим Цхінвалі з метою повернення його представників за стіл переговорів.

Врегулювання конфлікту можливе лише на основі беззастережної поваги до суверенітету і територіальної цілісності Грузії, відданості принципам добросусідства, незастосування сили та мирного вирішення спорів, через використання можливостей посередництва, добрих послуг, міжнародних організацій, окремих держав. Зі свого боку, Україна готова зробити свій внесок у такі зусилля.

8 серпня ц.р. Президент України направив до Грузії свого спеціального представника Заступника Міністра К.П.Єлісєєва для вивчення ситуації та пошуку шляхів мирного врегулювання конфлікту. 9-11 серпня в Тбілісі перебував Міністр закордонних справ В.С.Огризко, який провів зустрічі з керівництвом держави.

У зв’язку з виходом деяких кораблів ЧФ РФ з місця їх постійного базування в Севастополі Україна застерегла російську сторону від їх можливої участі у конфлікті. З метою запобігання виникненню обставин, за яких Україна може бути втягнута у збройний конфлікт та військові дії через участь у них військових формувань ЧФ РФ, що тимчасово базуються та дислокуються на території України, українська сторона залишає за собою право відповідно до норм міжнародного права та законодавства України  заборонити повернення на територію України до розв’язання конфлікту кораблів та суден, які можуть взяти участь у вищезгаданих діях.

У зв’язку із звинуваченням України у продажу зброї Грузії МЗС випустило прес-реліз, в якому наголошувалося, що Україна, здійснюючи військово-технічне співробітництво з іноземними державами, в тому числі з Грузією, керується Резолюціями Ради Безпеки ООН, суворо дотримується правил, встановлених міжнародними режимами у сфері торгівлі озброєннями, а також норм внутрішнього законодавства в галузі експортного контролю. У цьому зв’язку військово-технічне співробітництво України з Грузією, стосовно якої не було жодних обмежень з боку відповідних міжнародних організацій, є цілком легітимним і відповідає як дружньому характеру відносин між нашими державами, так і нормам міжнародного права.

На тлі загострення ситуації в Грузії МЗС рекомендував громадянам України утриматися від поїздок до Південної Осетії і Абхазії, Грузія.

Розвиток подій в Південній Осетії, Грузія, засвідчив про неефективність тристороннього (грузинсько-південно-осетинсько-російського) миротворчого механізму, який діяв в регіоні, необхідність активного залучення до врегулювання відповідних міжнародних організацій, зокрема ЄС та ОБСЄ.

З метою пошуку можливостей мирного врегулювання конфлікту Україною разом з Литвою і Польщею підготовлено пропозиції до плану врегулювання, які передбачають такі кроки:  

1. Негайне припинення вогню.

2. Міжнародні гарантії безпеки (ОБСЄ) в зоні конфлікту, включаючи участь Російської Федерації.

3. Міжнародний контроль Рокського тунелю на російсько-грузинському кордоні в Південній Осетії.

4. Проведення виборів Південній Осетії під наглядом ОБСЄ. 

5. Економічна реабілітація регіону із залученням допомоги міжнародних донорів. 

6. Повернення усіх біженців до Південної Осетії, які покинули регіон починаючи з 1992 року. 

7. Повне та постійне залучення ООН.  

Зазначений план дій не є альтернативним до планів врегулювання, які опрацьовуються міжнародними організаціями, в т.ч. ЄС та ОБСЄ, а є внеском трьох держав у консолідацію міжнародних зусиль з цього питання. Він є відкритим для коментарів і пропозицій, а також приєднання до нього інших заінтересованих держав світу.