Події у сфері зовнішньої політики.

1. В рамках західносахарської проблематики марокканські ЗМІ на минулому тижні задавалися питанням щодо можливого наступника П.Ван Вальсума на посту спецпредставника Генсека ООН з питань Західної Сахари. Зокрема, називалися прізвища колишнього держсекретаря США К.Уоррена, а також іншого американського дипломата, спеціаліста з країн арабського світу Крістофера Росса.

2. ЗМІ Марокко повідомили про перебування 6-7 вересня ц.р. в Марокко з офіційним візитом Державного секретаря США К.Райс. Королівство Марокко, куди вона прибула пізно ввечері 6 вересня, стало завершальним етапом її турне країнами Магрибу. За повідомленнями місцевої преси, її візит до цієї країни був присвячений обговоренню питань стану та перспектив мароккансько-американських відносин, боротьби з тероризмом, забезпечення стабільності в регіоні Магрибу, зокрема необхідності покращення відносин з Алжиром та західносахарської проблематики.

Так, 6 вересня ц.р. відбулася зустріч К.Райс з главою марокканського уряду А.Ель Фассі, під час якої основну увагу було приділено ситуації навколо Західної Сахари, а також питанням реформ, започаткованих урядом у сферах політичного життя, прав людини та підготовки до виборів до органів місцевої влади Марокко. Наступного дня відбулися її переговори з міністром закордонних справ та співробітництва Марокко Т.Фассі Фіхрі. Під час спільної прес-конференції сторони висловили задоволення з приводу успішного партнерства в рамках угоди про вільну торгівлю, а також суттєвої підтримки США процесам соціально-економічного реформування Марокко, зокрема фінансової допомоги за посередництва агентства «Міленіум Челендж Корпорейшн» (МЧК).

Торкаючись перспектив врегулювання конфлікту навколо Західної Сахари, К.Райс зазначила, що, на думку США, слід розпочати новий цикл прямих переговорів між Марокко і Фронтом ПОЛІСАРІО. При цьому вона підкреслила, що в попередньому раунді «на стіл було покладено добрі пропозиції, на які можна спертися у подальшому, тому немає необхідності все розпочинати з нуля». К.Райс також підтвердила, що США зацікавлені в нормалізації стосунків між Марокко та Алжиром, особливо в плані спільної протидії тероризму, оскільки «це дозволило б налагодити обмін інформацією, враховуючи спільність викликів, з якими зіштовхуються країни Магрибу».

3. Торкаючись тематики нормалізації стосунків з Алжиром, марокканська преса повідомила про заяву генерального директора Національного агентства зі сприяння зовнішній торгівлі Алжиру М.Бенніні, який в інтерв’ю алжирським ЗМІ підкреслив, що подальше збереження закритого сухопутного кордону між Алжиром та Марокко шкодить економікам обох країн, підкресливши, що «ділові кола, піклуючись про розвиток свого бізнесу, мають повне право вимагати від алжирських політиків відкрити кордон».

4. ЗМІ Марокко повідомили, що 8 вересня ц.р. в Рабаті було підписано угоду між урядом Марокко та Європейською комісією щодо надання фінансової допомоги ЄС у сфері боротьби з неписьменністю, загальним обсягом близько    25 млн. дол. США. Ці кошти будуть використані для підвищення ефективності програм з подолання неписьменності серед осіб віком від 16 до 35 років, особливо жінок. Очікується, що реалізація згаданих програм дозволить забезпечити щорічне зниження рівня неписьменності в країні на 3%.

5. Марокканська преса повідомила те, що 8 вересня ц.р. Іспанія офіційно оголосила про висунення кандидатури м.Барселона для розміщення штаб-квартири Союзу для Середземномор’я (СдС). Принагідно повідомлялося, що крім Барселони про своє бажання прийняти в себе штаб-квартиру СдС заявляли Рабат, Марсель, Брюссель, Ла-Валетта та Туніс. При цьому місцеві оглядачі висловлювали думку, що, з урахуванням такої конкуренції виникає необхідність проведення серйозної кампанії по просуванню кандидатури Рабата, однак до цього часу якихось конкретних кроків у цьому напрямку не зроблено, можливо тому, що країни-члени нового міжнародного об’єднання досі не визначилися ні з мандатом Секретаріату СдС, ні з джерелами його фінансування. Очікується, що рішення щодо місця розміщення штаб-квартири СдС буде оголошено на нараді міністрів закордонних справ ЄС, що відбудеться 3 листопада ц.р. у м.Марсель.

Події у сфері внутрішньої політики та економіки.

6. Марокканські та мавританські ЗМІ продовжували інформувати про події, пов’язані з військовим переворотом, що стався 06 серпня ц.р. в Ісламській Республіці Мавританія. Так, повідомлялося, що 06 вересня ц.р. призначений Вищою державною радою (ВДР) прем’єр-міністр М.Ульд Мохаммед Лагдаф оголосив про плани уряду провести «генеральні штати демократії», тобто широке громадське обговорення шляхів виходу з політичної кризи, що виникла в країні. Він висловив готовність до дискусій по всіх аспектах життя суспільства без будь-яких обмежень, в тому числі щодо ролі всіх державних інституцій, в тому числі армії. Глава уряду також стверджував, що в міжнародному плані спостерігається тенденція до зміни позицій основних зарубіжних партнерів «від формального засудження державного перевороту до кращого розуміння реальних причин того, що відбулося в Мавританії».

Про таку еволюцію у поглядах міжнародної спільноти можуть свідчити, зокрема, висловлювання президента Сенегалу А.Вада, який перебуваючи з візитом у Франції 10 вересня ц.р., заявив, що військовий переворот у Мавританії є «доконаним фактом» та що міжнародні санкції проти військового режиму не матимуть успіху, оскільки «ніколи не зачіпають тих людей, які складають державну верхівку». Натомість, на його думку, військовий режим Мавританії «знаходиться на вірному шляху» і тепер міжнародній спільноті «слід зробити так, щоб в кінцевому підсумку там перемогла демократія».

Крім того, 8 вересня ц.р. призначений ВДР міністр закордонних справ та співробітництва Мавританії М.М.Ульд Мохамеду побував з візитом в штаб-квартирі ЛАД в Каїрі, де був прийнятий генеральним секретарем ЛАД А.Мусою. Як повідомлялося при цьому, мавританський посадовець ознайомив керівництво ЛАД з ситуацією, що склалася в країні, особливо наголошуючи на тому, що в країні «продовжують нормально функціонувати всі конституційні органи влади», зокрема парламент, де конституційна більшість депутатів підтримала військовий переворот.

Мавританський парламент дійсно продовжує свою роботу, хоча у зв’язку з відмовою голови нижньої палати М.Ульд Бухейра співпрацювати з ВДР, пленарні засідання проводить його перший заступник. Зокрема, верхня і нижня палати вже призначили своїх представників у «Вищому суді юстиції», що створюється з метою організації процесу над поваленим президентом М.С.Ульд Шейхом Абделлахі та деякими міністрами його уряду за звинуваченням у «тяжких порушеннях, вчинених при виконанні ними своїх службових обов’язків».

Водночас, фракція найбільшої опозиційної партії Об’єднання демократичних сил (RFD), яка спочатку підтримала військовий переворот, оголосила 10 вересня ц.р. про припинення співпраці з іншими депутатами-прибічниками військових, через їх розбіжності у поглядах щодо тривалості перехідного періоду та зобов’язання керівників військової хунти не висувати своїх кандидатур на майбутніх президентських виборах. Разом з тим, позиція RFD щодо підтримки повалення військовими президента країни залишається незмінною, оскільки ця політична сила вважає, що М.С.Ульд Шейх Абделлахі прийшов до влади передусім завдяки військовим, які «проштовхнули його на цей пост, незважаючи на те що він перед цим 20 років прожив за кордоном і абсолютно не знав реальної ситуації в країні».

7. Преса Марокко продовжувала інформувати про участь короля МохаммедаVI в заходах соціально-економічного спрямування. Так, 11 вересня ц.р. міністром національної освіти Марокко А.Ахшішіном на розгляд монарха було офіційно представлено «Програму термінових реформ у сфері освіти на 2009-2012 рр.» Як повідомляється в коментарях місцевих оглядачів, зазначена програма являє собою «дорожню мапу активізації реформ у сфері освіти», в рамках якої передбачається реалізувати низку загальнонаціональних проектів, зокрема щодо покращення співпраці закладів освіти з державними адміністрація ми на місцях, щодо підвищення рівня викладання в державних шкільних закладах дисциплін, пов’язаних з галузями мистецтва, природознавства, спорту та фізичної культури, забезпечення шкільних закладів всім необхідним для їх нормального функціонування (обладнання бібліотек, комп’ютерних класів, встановлення сучасного обладнання з метою економії споживання води, електроенергії, запровадження сучасних інформаційних технологій, тощо).

Повідомлення про Україну.

8. В рамках повідомлень про кризу на Кавказі, беручи до уваги той факт, що більшість марокканських ЗМІ обмежуються передрукуванням повідомлень західних інформаційних агентств на цю тему, звертає на себе увагу розлогий аналітичний матеріал, опублікований в авторитетному виданні «Економіст» під заголовком «Кавказ: підґрунтя кризи», автор якого, говорячи про кризу у відносинах Росії та Заходу, значну частину своєї уваги приділяє можливим її наслідкам для України.

Зокрема, він зазначає, що «пострадянські сусіди Росії бояться нової російської політики погроз. Україна налякана тим, що щось подібне може відбутися в російськомовному Криму, де на базі в Севастополі до 2017 р. залишатиметься російський військовий флот. Вона прийняла рішення накласти обмеження на пересування російських кораблів та оголосила про можливе підвищення орендної плати. Україна також не має наміру продовжувати термін дії угоди щодо флоту з Росією».

«З метою запобігання зазіханням Росії, яка в прихованій формі погрожує відтворити сценарій «захисту російськомовних меншин» Криму або Харкова в разі, коли Україна продовжить курс на вступ до НАТО, Україна активізує процес прискореного зближення з Заходом. Саме в цьому напруженому контексті минулого вівторка відбувся критично важливий самміт ЄС та України в Парижі. Намагаючись дати сильний сигнал Москві, з тим щоб та трималася поодаль, країни ЄС визначили рамки «угоди про асоціацію», яку вони хочуть запропонувати Києву. Однак Москва навряд чи погодиться залишити Україну, яка є стратегічним пунктом, що дозволяє зокрема контролювати Кавказ та мати доступ до Середземномор’я. Чорне море має велике стратегічне, економічне та військове значення. Загроза для України є тим реальнішою ще й тому, що Путін тут діє таким же самим чином, що й у Грузії. Він роздає російські паспорти мешканцям Криму. В подальшому він зможе втрутитися тут, виправдовуючись тим, що він лише захищає своїх громадян.»

Разом з тим, автор вважає, що основною причиною нинішньої кризи у відносинах Росії з Заходом є не її негативне ставлення до режиму Саакашвілі і навіть не питання контролю над маршрутами транспортування нафти і газу, а «занепокоєння Росії перспективою опинитися в оточенні сил НАТО».