11 квітня 2007 р.

Звернення до світового українства

Шановна українська громадо!

Дорогі брати і сестри!

Ми наближаємось до трагічних роковин в історії нашого народу. На початку XX століття Україна зазнала непоправної втрати – від штучного голоду загинули мільйони її синів і дочок.

Упродовж десятиліть інформацію про ці криваві сторінки свідомо приховували. Лише після набуття Україною державної незалежності почали оприлюднювати жахливі факти планомірної реалізації комуністичною владою спеціальної каральної акції, спрямованої на винищення українського народу.

Українська нація вижила і зміцніла. Разом з цим зросло й усвідомлення обов'язку пам'ятати своє минуле.

Парламент України як представницький орган визнав Голодомор 1932-1933 років актом геноциду Українського народу.

Сьогодні правда про цей страшний злочин стрімко поширюється в усьому світі. 7 листопада 2003 року на 58-й Генеральній Асамблеї ООН 36 країн прийняли Спільну заяву з нагоди 70-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. Про геноцид українців сказали своє слово парламенти Австралії, Грузії, Естонії, Канади, Литви, Польщі, США та Угорщини.

Україна вдячна їм за такий жест поваги до її народу та його історії.

У цьому є і велика заслуга закордонних українців. Де б ви не проживали, ви ніколи не залишалися байдужими до своєї історичної Батьківщини, підтримуючи її у часи безнадії і в радісні дні, активно сприяючи поширенню у світі правди про історію нашого народу та привертаючи увагу до її трагічних сторінок.

Водночас цього недостатньо для вшанування жертв наймасштабнішої трагедії. У 2007-2008 роках Україна вшановує 75-ті роковини Голодомору. У цей період ми зобов'язані зробити все можливе, щоб реалізувати мету, яку зафіксовано у короткій тезі – «Україна пам'ятає. Світ визнає».

З огляду на це я висловлюю свою підтримку зусиллям Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-ліття Голодомору в Україні. Саме праця, спрямована на поширення інформації про геноцид Українського народу, його причини, наслідки та організаторів, на подальше дослідження цієї трагічної сторінки історії, на зростання міжнародної свідомості про злочини минулого та попередження таких дій у майбутньому має стати запорукою незгасимої пам'яті кожного українця та міжнародної спільноти про мільйони невинно закатованих людей.

Я вітаю ініціативу української діаспори, завдяки зусиллям якої обидві палати Конгресу США схвалили закон, введений в дію Президентом США, що дозволяє Уряду України спорудити на території округу Колумбія меморіал для вшанування пам'яті жертв українського Голодомору-геноциду 1932-1933 років. До участі в конкурсі на проект такого пам'ятника слід запросити провідних світових митців та архітекторів.

Ми віримо, що з вашою допомогою цей проект невдовзі буде реалізовано. Меморіал стане ще одним реальним символом боротьби людей доброї волі в усьому світі проти тоталітаризму, тиранії і насилля.

Сподіваюсь, що за постійної державної підтримки українська діаспора стане ініціатором встановлення таких символів у інших державах, по всьому світу.

Висловлюючи щиру подяку за вашу самовіддану працю на благо України, хочу побажати вам успіхів, злагоди та невичерпної наснаги у цій благородній діяльності світового українства.

Віктор ЮЩЕНКО

11 квітня 2007 р.

Звернення до глав держав світу

У 30-х роках XX століття Український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії, яка забрала життя мільйонів людей. Вони стали жертвами спланованого та реалізованого комуністичним режимом геноциду Українського народу – Голодомору 1932-1933 років. Цей нелюдський злочин, його катастрофічні наслідки офіційно заперечувалися владою СРСР протягом багатьох десятиріч.

Сьогодні українськими та зарубіжними вченими виявлено незаперечні докази того, що ця трагедія була викликана навмисними діями тодішньої влади, спрямованими на вбивство голодом українського народу. У нього вилучалося не лише зерно, а й усі продукти харчування, в українські села заборонявся завіз будь-яких продуктів. Голодуюча Україна була ізольована від інших регіонів СРСР, вільне переміщення населення у райони, не охоплені голодом, було заборонене.

Названі дії тоталітарного режиму мають усі ознаки геноциду відповідно до Конвенції ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 року.

Розбудова спільного майбутнього вимагає детального вивчення уроків минулого. Міжнародній спільноті не досягти миру і гармонії, якщо вона не усвідомить природу злочинів, скоєних проти людства.

Наш обов'язок засудити факти масових убивств, вчинених тоталітарними режимами в минулому, щоб запобігти аналогічним злочинам у майбутньому.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор визнано геноцидом Українського народу.

Україна високо цінує солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору. Наша держава вдячна народам та парламентам Австралії, Грузії, Естонії, Канади, Литви, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Угорщини, законодавчі органи яких сказали своє слово про Голодомор-геноцид.

Як Президент України я закликаю підтримати прийняття резолюції ООН, яка б засудила Голодомор в Україні, а парламентаріїв усіх країн світу приєднатися до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду Українського народу.

При цьому я апелюю до принципів справедливості і взаємоповаги у стосунках між країнами, до батьківських почуттів тих, хто любить своїх дітей, до синівських почуттів тих, хто пам'ятає та шанує своїх батьків.

Це буде ще одним кроком до запобігання та викорінення такого ганебного явища, як геноцид, за сприяння міжнародної спільноти і взаємної підтримки людей доброї волі.

Віктор ЮЩЕНКО