До Саміту Україна-ЄС

7-8 липня 2004 року

1. Розширення ЄС: "плюси" та "мінуси" для України
2. Щодо Плану дій для України в рамках Європейської політики сусідства
3. Щодо питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою
4. Шлях до безвізового режиму між Україною та ЄС
5. Спільна розбудова кордону Україна-ЄС
6. Вступне слово Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-ЄС", що проходить у Гаазі (Королівство Нідерланди)
7. Виступ Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-Європейський Союз"
8. СТЕНОГРАМА виступу Президента України Леоніда КУЧМИ на спільній прес-конференції за підсумками саміту "Україна-ЄС"
9. Спільний прес-реліз за підсумками саміту Україна-ЄС

1. Розширення ЄС: "плюси" та "мінуси" для України

Після вступу 1 травня ц.р. 10 країн Центральної та Східної Європи було завершено найбільшу за часи існування ЄС хвилю розширення.

Для України в стратегічному плані розширення ЄС є важливим чинником подальшої європейської інтеграції, за рахунок якої виникають більш широкі можливості розвитку всебічного співробітництва та поглиблення взаємодії з ЄС. Проте, це означає наявність як позитивних здобутків, практично у всіх сферах життя - політичній, економічній, гуманітарній та соціальній, так і певних втрат, в першу чергу, в торговельно-економічній сфері та галузі людських контактів.

Політична сфера

"Плюси"

• Після розширення Україна стає безпосереднім сусідом ЄС, що визначить посилення впливу ЄС на Україну, зокрема, в контексті подальшої демократизації українського суспільства і зміцнення європейської орієнтації населення України.

Торговельно-економічна сфера

"Плюси" (в довготерміновій сфері)

• Розширений Євросоюз може стати найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом українського імпорту і стати для України головним торговельним партнером. За 2002 рік експорт товарів до ЄС-25 склав 5,7 млрд. дол. США проти 4,4 млрд. дол. США до країн СНД.
• Поліпшаться умови доступу українських експортерів на окремі товарні ринки нових членів ЄС внаслідок переважного зниження рівня тарифного захисту і підвищення рівня конкурентного середовища в країнах - кандидатах. При збереженні обсягів та структури українського експорту внаслідок поширення на країни-кандидати митних тарифів ЄС вартість імпортних товарів з України зменшиться на 0,73% (з 4,24 до 3,51%), що підвищить їх конкурентоспроможність.
• Запровадження в країнах - кандидатах інститутів ринкового регулювання ЄС має призвести до певного скорочення обсягів контрабандних торгових операцій та інших форм тіньових операцій, що матиме позитивний вплив на державний бюджет України.

"Мінуси" (в короткотерміновій перспективі)

• Перехід нових держав-членів до єдиного митного тарифу ЄС та збільшення рівня тарифного захисту щодо низки товарів українського експорту;
• Поширення на нові держави-члени ЄС європейських угод щодо лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій, які надаються країнам, що розвиваються, що може призвести до відносного погіршення конкурентних позицій деяких українських товарів середньої технологічності на відповідних ринках;
• Позбавлення нових держав-членів ЄС можливості самостійно регулювати свій торгівельний режим щодо України;
• Обмеження доступу України до ринків нових країн-членів, у порівнянні з умовами скасованих режимів вільної торгівлі, обумовлює експортні втрати України в таких сферах як металургія, сільське господарство, транспорт та погіршення конкурентних позицій України на відповідних ринках;
• Запровадження новими країнами-членами нетарифних обмежень щодо українського експорту;
• Можлива втрата українськими експортерами традиційних ринків збуту в нових країнах-членах ЄС внаслідок розширення сфери застосування антидемпінгових заходів щодо України. По окремих позиціях частка українського експорту до нових членів становить від 30 % (зварені труби, нітрат амонію) до 60 % (карбід кремнію).
• Скорочення обсягів традиційного українського експорту до ЄС внаслідок часткової переорієнтації товаропотоків між нинішніми та новими членами ЄС.

Людські контакти

"Плюси"

• Активізація двостороннього співробітництва в галузі припинення нелегальної міграції з третіх країн через кордони України, боротьба з організованою транскордонною злочинністю, контрабандою, розповсюдженням наркотиків.

"Мінуси"

• Збільшення кількості нелегальних мігрантів (орієнтовно до 17 %) внаслідок посилення імміграційного контролю суміжними з Україною державами на західному кордоні та необлаштованість східного кордону України;
• Негативні наслідки запровадження візового режиму з Україною сусідніх кран-членів ЄС вже сьогодні відчуваються в таких сферах як розвиток транскордонного співробітництва і туризм. Показовим є і той факт, що, як свідчать проведені в нових країнах-членах ЄС дослідження, рівень організованої злочинності, необхідність зменшення якої використовувалась як важливий аргумент для введення візового режиму з Україною, суттєвим чином не зменшилась. Таким чином, з метою переведення в позитивну площину взаємодії в галузі забезпечення належного рівня людських контактів між Україною та розширеним ЄС, актуальним питанням порядку денного для ЄС стає визначення шляхів спрощення візового режиму для громадян України.
• Обмеження доступу робочої сили з України на ринки праці нових держав-членів, погіршення ситуації з працевлаштуванням громадян України в цих державах.

Галузеве співробітництво

"Плюси"

• зменшення відносної відсталості держави в окремих ключових секторах економіки, особливо в сфері високих технологій та ноу-хау;
• можливість початку роботу по інтегруванню енергетичних ринків ЄС та України;
• прискорення процесу створення газотранспортного консорціуму за участю українських, російських та європейських компаній;
• можливості для участі в галузевих програмах ЄС та відкриття рамок участі в фінансових механізмах трансєвропейських мереж;
• стандартизація комерційних стандартів та уніфікація правил торгівлі електроенергією;
• підвищення енергоефективноcті та енергозбереження в Україні.

"Мінуси"

• Після розширення ЄС вся продукція тваринного походження перевіряється ветеринарними службами спільноти в спеціально визначених пунктах на зовнішніх кордонах ЄС, що зумовлюватиме додаткові витрати експортерів на переорієнтацію торговельних потоків з України до ЄС та втрати держави від зменшення кількості тестувань продукції.
• Після розширення ЄС вступили в дію єдині вимоги щодо якості продукції харчування. Для України це може означати зменшення обсягів поставок сільськогосподарської продукції до нових держав-членів ЄС.

2. Щодо Плану дій для України в рамках Європейської політики сусідства

Європейська політика сусідства, відповідно до висновків червневої Ради ЄС 2003 р., реалізується через Плани дій, які опрацьовуються спільно з країнами-партнерами (до першої групи входять Україна, Молдова, Марокко, Туніс, Йорданія, Ізраїль, Палестинська Автономія).

Згідно з підходом ЄС, головний принцип Планів дій полягає у наданні Європейським Союзом певних стимулів в обмін на виконання сусідніми країнами відповідних вимог. Плани дій визначатимуть конкретні спільні завдання, етапи і терміни їхньої реалізації.

Плани дій концентруються на наступних пріоритетних напрямах посиленого співробітництва з сусідніми країнами:

• політичний діалог та реформи;
• соціально-економічні реформи та розвиток;
• торгівля, ринкові та регуляторні реформи з поступовою участю у внутрішньому ринку;
• юстиція та внутрішні справи;
• енергетика, транспорт, інформаційне суспільство та навколишнє середовище;
• гуманітарні контакти, включно з такими сферами, як наука і техніка, культура, освіта.

Передбачена процедура моніторингу за виконанням положень Планів дій у рамках існуючих органів двостороннього співробітництва.

Європейська Комісія надає виключного значення укладенню Плану дій з Україною, підкреслюючи, що серед учасників ініціативи сусідства нашій державі приділяється пріоритетна увага.

Відповідно до позиції Української держави, План дій повинен бути двостороннім документом, містити зобов.язання і спільні дії сторін у різних сферах, базуватися на принципах спільної власності, доданої вартості та диференціації. Він також має передбачати конкретні етапи та стимули, поступове переведення відносин з партнерства і співробітництва на інтеграцію.

План дій повинен містити положення щодо поступового відкриття внутрішнього ринку ЄС для української сторони, чіткої перспективи започаткування переговорів зі створення Зони вільної торгівлі, а також мати визначену кінцеву мету - укладення нової угоди посиленого типу. Документ також має передбачати заходи, які б мінімізували можливі негативні наслідки розширення процесу ЄС, передусім з точки зору торговельно-економічних зв.язків та розвитку міжлюдських контактів.

Після проведення трьох раундів консультацій між Україною та Європейською Комісією щодо Плану дій (27 січня - Київ, 24 лютого та 9 березня - Брюссель), 10 березня ц.р. рішенням країн-членів ЄС було тимчасово призупинено всі переговори з країнами-партнерами, в тому числі з Україною, через відсутність консенсусу всередині ЄС щодо стратегії Європейської політики сусідства. Країни-члени заявили про своє прагнення обговорити та узгодити загальні рамки планів дій, кінцеві цілі їх реалізації, рівень доступу до внутрішнього ринку, можливі стимули та часові рамки реалізації Планів дій.

1 квітня ц.р. на засіданні Комітету постійних представників країн-членів ЄС дістала підтвердження готовність відновити зазначені консультації.

12 травня ц.р. Європейська Комісія оприлюднила Стратегічний документ щодо Європейської політики сусідства (загальні цілі, підходи і методологія ЄПС) та Доповідь по Україні. В першому з цього переліку документі відзначено, що Європейська політика сусідства не пов'язується з можливостями, які надаються європейським країнам статтею 49 Угоди ЄС. Паралельно українській стороні було запропоновано відновити консультації щодо Плану дій, який, згідно з положеннями зазначеного Стратегічного документу, повинен бути схвалений Радою з питань співробітництва Україна-ЄС. В оновленому проекті, переданому українській стороні 26 травня, були в цілому збережені положення, попередньо погоджені в ході проведених двосторонніх консультацій, зокрема щодо трирічного терміну дії Плану дій, перспективи переведення відносин від співробітництва до суттєвого рівня інтеграції в економічній сфері, доступу України до внутрішнього ринку та окремих програм ЄС тощо.

Водночас, без врахування залишилися пропозиції української сторони щодо спрощення візового режиму на основі пропозицій української сторони, переданих під час засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС 18 травня ц.р., забезпечення прав громадян України, які тимчасово працюють в країнах-членах ЄС, в тому числі шляхом укладення відповідної двосторонньої угоди, а також щодо створення Зони вільної торгівлі Україна-ЄС, шляхів подолання небажаних наслідків розширення ЄС. ЄС також замінив положення про можливість укладення нової або посиленої угоди, як результату успішного виконання Плану дій, перспективою підписання Європейської сусідської угоди, що, у свою чергу, не відповідає інтересам України.

Сторони провели черговий, 4-ий раунд консультацій 15 червня ц.р. в Брюсселі. Їх учасники досягли певного прогресу з більшості положень проекту документу. Разом з тим, зважаючи на наявність певного кола неузгоджених питань, було прийнято рішення продовжити консультаційний процес з метою підготовки якісного документу, який би відповідав інтересам двох сторін.

3. Щодо питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою

26 жовтня 2001 р. Українська сторона офіційно звернулась до ЄК та передала Меморандум, яким розпочала процедуру розгляду надання Україні статусу країни з ринковою економікою в антидемпінговому законодавстві ЄС.

14 травня 2002 р. ЄК були передані матеріали щодо відповідності економіки України ринковим умовам відповідно до критеріїв, які висуваються ЄС.

У вересні 2002 р. між Президентами України та ЄК була досягнута домовленість щодо прийняття ЄС рішення стосовно ринковості економіки України у піврічний термін.

12 березня 2003 р. ЄК передала Української стороні висновки щодо визначення ринковості економки України, в яких було відзначено, що Україна здійснила суттєвий прогрес в ринкових реформах з моменту набуття незалежності, особливо в таких сферах, як лібералізація цін та зовнішньої торгівлі, реформа банківського сектору та бухгалтерських стандартів. Разом з тим, ЄК окреслила ряд сфер, в яких ще, на її думку, залишаються деякі викривлення та має місце державне втручання, та запропонувала Українській стороні надати поновлену та детальну інформацію щодо визначених питань.

17-18 березня 2003 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна - ЄС сторони погодили запропонований Українською стороною спільний графік щодо подальшої роботи стосовно визначення відповідності економіки України ринковим критеріям. Відповідно до цього графіку, висновок щодо ринковості економіки України мав бути зроблений у вересні 2003 року.

Виходячи із розширених запитань, переданих ЄК у березні 2003 р., 22 травня 2003 р. українською стороною на адресу ЄК було передано додаткову та оновлену інформацію щодо відповідності економіки України ринковим умовам.

24 листопада 2003 р. Українська сторона передала ЄК додаткові відповіді на три з порушених у листі П. Ламі запитання та часткову відповідь на четверте запитання стосовно впровадження процедури банкрутства. 11 грудня 2003 р. під час Шостого засідання Комітенту з питань співробітництва між Україною та ЄС ЄСівській стороні були передані повні відповіді на запитання щодо відповідності економіки України ринковим умовам. ЄСівська сторона висловила готовність проведення консультації на рівні експертів з цього питання.

Під час двосторонніх зустрічей Україна-ЄС, що відбулися протягом у 2004 р., українська сторона неодноразово порушувала питання необхідності ухвалення вже ближчим часом позитивного рішення ЄК про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. У свою чергу ЄСівська сторона зазначила, що Україною надана вся необхідна інформація і немає потреби у додаткових матеріалах, поясненнях чи зустрічах.

Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України М. Деркач отримав листа від Комісара ЄК з питань торгівлі П. Ламі (від 17.05.04) із висновками ЄК щодо відповідності економіки Україні критеріям ринковості. У листі, зокрема, відзначається прогрес, досягнутий Україною у ряді сфер, та вказано на питання, які ще потребують врегулювання: 1) ціна на товари - забезпечення невтручання у процес ціноутворення; 2) законодавство про банкрутство. Підкреслено, що ЄК готова переглянути свою оцінку та надати ринковий статус Україні, як тільки українською стороною буде здійснено заходи для вирішення зазначених технічних питань.

Після ретельного аналізу інформації, надісланої ЄК, українська сторона прийшла до висновку, що негативні висновки ЄК або не відповідають економічним реаліям, що існують зараз в Україні. Зокрема, така ситуація виникла внаслідок того, що, здійснюючи аналіз економічної ситуації в Україні, ЄК не володіла в повному обсязі необхідною інформацією (як це було при дослідженні питання щодо процедур банкрутства та діяльності казенних підприємств), або інформація та матеріали, що були в розпорядженні ЄК, не повною мірою відображали реальну ситуацію (як це було при дослідженні ціноутворення в металургійній та хімічній галузях).

Питання ринкового статусу економіки України обговорювалося в рамках засідання профільного Підкомітету з питань торгівлі та інвестицій Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (14 червня 2004 р., м. Брюссель). На засіданні Підкомітету ЄСівською стороною було відзначено, що експерти ЄК уважно опрацюють матеріали надіслані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України 8 червня ц.р., після чого відразу поінформують українську сторону про результати.

Відсутність позитивного рішення щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою ставить українські підприємства, перш за все металургійної галузі, в нерівні умови по відношенню до їх зарубіжних конкурентів. Через значні антидемпінгові мита, що можуть застосовуватися до української продукції після 1 травня 2004 року для українських підприємств - експортерів, зокрема, сталеливарної продукції, доступ до ринків нових держав-членів буде обмежений.

4. Шлях до безвізового режиму між Україною та ЄС

Україна докладає значних зусиль з метою уникнення появи нової "залізної завіси" після вступу окремих країн-сусідів до Європейського Союзу, а також для створення взаємоприйнятних умов подорожей, ділових, культурних, спортивних та особистих обмінів громадян України і країн-членів ЄС.

Серед яскравих прикладів готовності України до руху у цьому напрямку - прийняття рішення про відміну візових вимог для громадян країн-членів ЄС - власників дипломатичних паспортів, а також ухвалення 28 липня 2003 року Постанови Кабінету Міністрів України .1168, якою передбачена можливість для громадян країн-членів ЄС, а також деяких інших держав, в.їзду та перебування на території України з метою туризму протягом 14 днів без оформлення віз. Такий режим встановлено для осіб, які прибувають до України через міжнародні аеропорти Києва, Сімферополя, Одеси та Одеський морський порт, де можна отримати необхідні дозволи

Ще одним важливим кроком стало підписання 30 липня 2003 року Угоди між урядами України і Польщі по умови взаємних поїздок громадян. Укладена з Польщею Угода є першим міжнародним договором України, що встановлює "асиметричний " режим поїздок громадян України. Згідно з положеннями цього документу, громадянам Польщі для відвідання України не буде потреби у оформленні віз. Для громадян України візи будуть видаватися безкоштовно і без необхідності пред'являти запрошення. Передбачається оформлення багаторазових віз з терміном дії до 5 років для громадян України, які беруть участь у регулярних двосторонніх контактах у сфері економіки, навчання, науки, культури, спорту, а також для підтримання підтверджених сімейних зв'язків і для відвідування місць походження, а також особам пенсійного віку. Українці, що є власниками дипломатичних паспортів, зможуть в'їжджати, виїжджати і перебувати на території Польщі без віз терміном до 90 днів. Члени екіпажів повітряних судів цивільної авіації і морських судів, залучених до міжнародних вантажних або пасажирських перевезень, не мають потреби в одержанні польських віз.

Пізніше, на подібних умовах, було укладено угоди про умови поїздок громадян з Угорщиною та Литвою.

Беручи до уваги Європейську політику сусідства, Україна налаштована започаткувати практичну роботу, спрямовану на спрощення, а у перспективі і на відміну, візового режиму між Україною та Європейським Союзом, на основі положень Позиційного документу, переданого стороні ЄС під час сьомого спільного засідання Ради по співробітництву (Брюссель, 18.05.04), який передбачає:

• затвердження Директиви Ради ЄС "Про малий прикордонний рух" з можливістю для подальшого укладення відповідних двосторонніх угод з сусідніми країнами-членами ЄС;
• прийняття рішення щодо відміни візового режиму поїздок до країн-членів ЄС громадян - власників дипломатичних і службових паспортів;
• прийняття рішення щодо запровадження довгострокових багаторазових віз для громадян України, що на постійній основі беруть участь у економічних, культурних, спортивних, наукових, навчальних обмінах з ЄС;
• відміна візових вимог для громадян країн-членів ЄС - власників службових паспортів;
• розробка проекту і укладення Угоди про спрощення взаємного візового режиму в рамках можливостей, передбачених Шенгенськими угодами;
• створення і забезпечення ефективної діяльності Робочої групи високого рівня з розробки Плану перспективного запровадження взаємного безвізового режиму.

5. Спільна розбудова кордону Україна-ЄС

За бюджетом програми TACIS 1999 року, в Україні було споруджено пункт пропуску "Тиса", що знаходиться на українсько-угорському кордоні.

Європейський Союз, у відповідності з проектами Національної програми дій TACIS для України за бюджетами 2001-2003 року, надасть 33 мільйони 500 тисяч євро для розбудови українських пунктів пропуску "Ягодин" і "Рава-Руська" на кордоні з Республікою Польща та "Ужгород" на кордоні зі Словацькою Республікою. Окрім цього, згадані пункти пропуску будуть оснащені необхідним технічним обладнанням, а їх персонал пройде відповідний курс навчання та стажування.

Українська сторона високо цінує допомогу, що надається ЄС на розвиток інфраструктури державних кордонів України і сподівається, при цьому, на збільшення її обсягів, вдосконалення процедур надання такої допомоги і розповсюдження проектів відповідних проектів ЄС на українсько-російську, українсько-білоруську та українсько-молдовську ділянки кордону України.

Не можна оминути увагою той факт, що після отримання в спадок від колишнього СРСР необлаштованих, адмністративних кордонів з Росією, Білорусією та Молдовою, Україна самотужки забезпечила будівництво більш, ніж 80 пунктів пропуску, близько 40 з яких облаштовано за постійною схемою і відповідають усім міжнародним стандартам. Незважаючи на обмеженість фінансових ресурсів, Україна продовжує цю роботу в рамках Програми дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток прикордонних військ України та митних органів України, на період до 2005 року.

6.Вступне слово Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-ЄС", що проходить у Гаазі (Королівство Нідерланди)

8.07.04 11:43

Шановний пане Голово Європейської Ради! Шановний пане Голово Європейської Комісії! Шановний пане Генеральний секретар Ради Європейського Союзу! Шановні пані та панове!

Щиро вдячний за надану можливість відкрити нинішнє засідання саміту "Україна - ЄС".

Наша зустріч відбувається під час нового історичного етапу, що настає для Європи. Завершилася чергова і найбільша хвиля розширення ЄС. Триває непростий процес внутрішнього реформування Європейського Союзу. З його успішним завершенням наша держава пов'язує майбутнє своїх євроінтеграційних устремлінь.

Ми із задоволенням відзначаємо: незважаючи на всі зміни і складнощі, викликані розширенням, ЄС демонструє прагнення до поглиблення відносин із сусідніми країнами, у тому числі - з Україною.

Ми зацікавлені у зміцненні нашого співробітництва, зокрема, шляхом інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу, забезпечення доступу до галузевих програм та нових фінансових інструментів.

Водночас в Україні добре усвідомлюють, що розширення ЄС принесе не лише переваги. Ми отримаємо і певні виклики. Нам належить разом визначити, як зменшити їхній негативний вплив на наше співробітництво. Сподіваюся, під час сьогоднішнього засідання ми детально про це поговоримо.

Ми розраховуємо також на конструктивне обговорення актуальних питань нашої співпраці у торговельно-економічній та енергетичній сферах. Для української сторони це означає, насамперед, надання ринкового статусу економіці нашої держави у рамках антидемпінгового законодавства ЄС, вирішення питань, пов'язаних із співпрацею у галузі ядерної безпеки.

Україна також зацікавлена у поглибленні діалогу з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. Вважаємо, що подальша активізація нашої співпраці у цій галузі значно посилить геополітичну роль об'єднаної Європи, сприятиме її перетворенню на новий глобальний центр міжнародного впливу. vУкраїна вважає, що на нинішніх кордонах Євросоюзу не повинна вирости так звана Шенгенська стіна. Нам треба зберегти активні людські й міждержавні контакти, поступово спрощувати візовий режим і прийти у підсумку до запровадження безвізового режиму з ЄС як довготермінової мети наших відносин.

Українська делегація також готова до обміну думками з інших актуальних питань міжнародного життя, які становлять спільний інтерес.

Дякую за увагу і бажаю cаміту плідної конструктивної роботи.

7. Виступ Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-Європейський Союз"

8.07.04 14:24
(м. Гаага, 8 липня 2004 року)

Пункт 1. "Розвиток ситуації в ЄС та Україні"

Підпункт 1.1 "Розвиток ситуації в ЄС"

Президент України Леонід КУЧМА:

Україна завжди вітала і вітає процес розширення Європейського Союзу.

Завершенням нинішньої хвилі розширення ЄС європейці продемонстрували усьому світові готовність позбутися стереотипів минулого заради спільного майбутнього. Вони надали добрий приклад об'єднання заради поширення на континенті простору миру, стабільності та процвітання.

Хотів би привітати Європейський Союз з успішним проведенням у червні цього року перших - у новому складі - виборів до Європейського парламенту. Сподіваюся, що збільшення кількості депутатів та розширення компетенції і повноважень Європарламенту стане важливим кроком до підвищення ефективності інституцій ЄС.

Ми також сподіваємося на якнайскоріше формування у рамках Європарламенту парламентської групи ЄС - Україна, яка сприятиме подальшому розвитку нашого співробітництва.

Окремо хочу відзначити велику роботу з підготовки Конституційного Договору ЄС, яка успішно завершилася його прийняттям. Щиро вітаю усіх із цією визначною подією.

Україна з оптимізмом сприймає включення до цього документа положень статей 1 та 57, які передбачають можливість вступу до ЄС усіх країн континенту, що поважають європейські цінності та відповідають Копенгагенським критеріям.

Не менш важлива стаття 56, яка закріплює можливість налагодження співробітництва між ЄС та сусідніми країнами на основі "спеціальних відносин з метою встановлення між ними простору добробуту і добросусідства, який побудований на цінностях ЄС".

Зазначені ключові положення Конституційного Договору розширюють можливості конструктивного та взаємовигідного співробітництва між Україною і ЄС як в економічній, так і в політичній сферах. І ми маємо зробити все належне для того, щоб ці можливості були реалізовані.

Дякую за увагу.

Підпункт 1.2 порядку денного "Розвиток ситуації в Україні"

Президент України Леонід КУЧМА:

Розпочну свій виступ з інформації про соціально-економічну ситуацію в Україні.

Ось уже кілька років поспіль економіка України демонструє високі темпи зростання, які створюють реальну основу для подальшого ефективного здійснення економічних та соціальних реформ.

Вперше в історії незалежної України це економічне зростання відбувається переважно завдяки інтенсивним факторам.

Приріст реального ВВП у січні-травні 2004 року становив 11,3%.

Збільшення промислового виробництва за цей період склало 16,9%.

Випереджаючими темпами зростає машинобудування, яке є базовим сегментом промисловості. З початку 2004 року приріст виробництва у цій галузі становив 36,5%.

Стрімке зростання виробництва продукції кінцевого циклу споживання свідчить про підвищення споживчого попиту на внутрішньому ринку.

Високого рівня стабілізації досягнуто у фінансовій сфері. Валютні резерви Національного банку України з 2000 по 2003 рік збільшилися в 4,7 раза.

Триває масштабна податкова реформа, в ході якої суттєво знижується податкове навантаження на суб'єкти підприємницької діяльності та громадян.

З 1 січня 2004 року встановлено єдину ставку прибуткового податку з доходів громадян на рівні 13%, зменшено ставку податку на прибуток підприємств, запроваджено основи трирівневої пенсійної системи та введено в дію Закон України "Про іпотеку".

Вживаються комплексні заходи для розбудови інноваційно орієнтованої економіки. Прийнято низку базових законів про інноваційну діяльність. Створено законодавчі передумови для функціонування ринку венчурного капіталу.

Триває реформування бюджетної сфери. Зростає роль місцевих бюджетів, удосконалюються механізми їхнього впливу на збалансований соціально-економічний розвиток територій. Протягом 2001 - 2003 років дефіцит Державного бюджету не перевищував 1-2%. А з урахуванням останніх змін до Державного бюджету на 2004 рік передбачається на рівні 2,3%.

Економічне зростання позитивно вплинуло на ситуацію у соціальній сфері: зростають доходи громадян та заробітна плата, підвищення якої лише за чотири місяці 2004 року сягнуло майже 30%.

Прогрес України у сфері макроекономічної і фінансової стабілізації був відповідно оцінений міжнародною спільнотою. Торік двічі підвищувалися інвестиційні рейтинги України. Розміщення євробондів визнано кращим державним запозиченням року, а зусилля Уряду призвели до скасування фінансових санкцій ФАТФ.

За своїми об'єктивними параметрами економіка України є однією з найбільш відкритих на пострадянському просторі. Сформувалася стійка багаторічна тенденція до збільшення українського експорту. За чотири роки обсяги експорту зросли майже вдвічі.

Але ми не зупиняємося на досягнутому. Економічні реформи тривають. У цьому ми вбачаємо запоруку перетворення України на сучасну високотехнологічну державу, яка посяде гідне місце в європейському і світовому співтоваристві.

Значною мірою зазначені успіхи Уряду України стали можливими завдяки його формуванню на коаліційній основі та підтримці з боку парламентської більшості.

Однак такий порядок - результат тимчасових домовленостей, які поки що не закріплені юридично і залежать лише від волі парламентаріїв.

Така ситуація зумовлює необхідність Конституційної реформи, яка б на постійній основі закріпила відповідальність парламенту за формування і діяльність Уряду.

Ми переконані, що в результаті реформи парламент і сформований коаліцією партій Уряд отримають додаткові повноваження, а відтак - і більшу відповідальність.

Як результат - вітчизняна політична система наблизиться до європейських стандартів.

Поза сумнівом, надзвичайно важливе значення мало й запровадження пропорційної виборчої системи, коли партії отримали роль ключових суб'єктів політичного процесу.

Шановні пані й панове!

Як ви знаєте, Україна вступає у передвиборну президентську кампанію. І цей процес, як і в кожній демократичній країні, супроводжується бурхливими дискусіями і протистоянням різних політичних сил.

Вже сам факт наявності у суспільстві плюралізму думок, зіткнення протилежних поглядів і програм є важливим атрибутом демократії.

Безумовно, характер передвиборної кампанії буде визначатися, передусім, політичною культурою опонентів.

В інтересах України, як і європейського співтовариства в цілому, щоб політичні сили нашої країни виступали носіями перспективних альтернативних шляхів і програм суспільного розвитку, а не авторами руйнівних схем.

Що ж стосується влади, то вона робитиме все від неї залежне, щоб вибори пройшли максимально прозоро і цивілізовано, згідно з чинним законодавством України і визнаними демократичними стандартами.

Саме з цією метою я доручив Уряду і місцевим органам влади вжити усіх необхідних заходів та забезпечити сприяння офіційним спостерігачам від іноземних держав і міжнародних організацій на президентських виборах в Україні у жовтні 2004 року.

Хотів би скористатися нагодою і ще раз передати запрошення представникам Євросоюзу взяти участь у спостереженні за виборчим процесом.

З їхньої сторони ми очікуємо об'єктивної оцінки подій в Україні та адекватного донесення інформації про ці події до світової громадськості.

Нарешті, не можу не відзначити особливість нинішньої виборної кампанії в Україні. Вона полягає у тому, що сьогодні жодна політична сила вже не може ігнорувати Європейську ідею, яка стала суттєвим чинником при визначенні зовнішньої політики держави і стимулом її внутрішнього розвитку. Навколо цієї ідеї формується суспільний консенсус в Україні.

Шановні учасники саміту!

Як ви знаєте, періодично темою більш чи менш активних обговорень на Заході стає стан справ на інформаційному ринку України. При цьому нерідко йдеться про начебто існуючі утиски свободи слова.

Не буду заперечувати, у своїй діяльності засоби масової інформації зустрічаються з багатьма проблемами.

Але що стосується тверджень про штучні обмеження їхньої діяльності чи навіть переслідування за політичними мотивами, то можу твердо сказати - це не відповідає дійсності.

Позиція української влади, Президента України залишається незмінною - вести відкритий діалог з мас-медіа, цивілізованими методами всіляко сприяти розв'язанню їхніх гострих проблем, створювати належні економічні й правові умови для професійної роботи.

Підбиваючи підсумок, хочу відзначити, що своє головне завдання ми вбачаємо в утвердженні європейських цінностей і стандартів в економіці, політиці, соціальній сфері України. У цьому - запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.

Дякую за увагу.

Пункт 2. "Відносини між Україною та ЄС"

Підпункт 2.1 "Торговельно-економічне та секторальне співробітництво"

Президент України Леонід КУЧМА:

Дякую Вам, пане Головуючий, за змістовну інформацію.

Перш за все, хотів би підтримати Вашу пропозицію щодо схвалення Плану поглиблення наукового та технологічного співробітництва між Україною та ЄС. Сподіваюся, це стане додатковим імпульсом для розвитку нашої співпраці у цій сфері.

Стале динамічне зростання обсягів торгівлі між Україною та державами Європейського Союзу, безперечно, є однією з позитивних ознак розвитку нашого співробітництва.

Як відомо, частка Євросоюзу у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України з урахуванням нових десяти членів досягла 33%. ЄС став найбільшим зовнішньоторговельним партнером України.

Позитивні тенденції спостерігаються також і у надходженні прямих іноземних інвестицій в Україну. Частка інвестицій з держав ЄС становить 55% від їх загального обсягу.

У цьому контексті хочу наголосити, що головне завдання Уряду України - забезпечити створення сприятливого інвестиційного клімату, встановлення стабільних правил підприємницької та інвестиційної діяльності.

Пріоритетним завданням України на найближчу перспективу бачу вступ України до Світової організації торгівлі. Дякую за підтримку Європейському Союзу нас на цьому шляху.

Ми, у свою чергу, продовжуємо системну роботу з приведення національного законодавства у відповідність до вимог СОТ.

Так, для комплексного врегулювання питання відшкодування ПДВ українським експортерам реструктуризовано бюджетну заборгованість шляхом здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Помітний прогрес маємо і у врегулюванні питання торгівлі сталеливарними виробами між Україною та ЄС, яке вже кілька років знаходиться на порядку денному наших переговорів.

Парафована відповідна угода на 2004 рік. Водночас, остаточне вирішення цього питання має ґрунтуватися на збереженні традиційних обсягів поставок української сталеливарної продукції до розширеного Євросоюзу.

Сподіваюся, що у вирішенні проблемних питань, які ще залишилися, Україна та Європейський Союз будуть йти назустріч один одному.

Це стосується, зокрема, визнання з боку ЄС ринкового статусу економіки України. Вже всім зрозуміло, що це питання стало суто політичним, оскільки економічні підстави для зволікання з його вирішенням відсутні.

Лише декілька днів тому ми змогли перейти до обговорення цього питання в режимі діалогу, а до цього Єврокомісія постійно із значним затягуванням часу надсилала нам все нові й нові зауваження, які можна було б систематизувати і надіслати в одному пакеті.

Тому важливим кроком з боку ЄС було б прийняття політичного рішення щодо надання ринкового статусу українській економіці, міжнародно-правове оформлення якого може відбутися ще до завершення нідерландського головування.

Окремо хотів би торкнутися питання впливу розширення ЄС на наші відносини. Не маю сумнівів, що в цілому наслідки будуть позитивними.

Проте існує реальний ризик часткової втрати Україною важливих і традиційних для наших експортерів ринків країн Центральної та Східної Європи. Причини цього відомі: денонсація угод про вільну торгівлю з країнами Балтії; поширення на нових членів ЄС кількісних обмежень, наприклад на експорт сталі або зерна; застосування більш жорстких норм та правил технічного, санітарного, ветеринарного контролю; розширення сфери застосування діючих антидемпінгових заходів тощо.

У наших спільних інтересах зробити все для того, щоб максимально ефективно використати нові можливості, що відкриваються у зв'язку із розширенням ЄС, та належним чином відповісти на його виклики.

Нарешті, хотів би висловити розчарованість відсутністю практичної роботи з погодження проектів, що здійснюватимуться в Україні за сприяння Європейського інвестиційного банку. Адже рішення про можливе виділення коштів було прийняте Радою ЄС ще у листопаді минулого року.

Завершуючи виступ, хотів би підкреслити, що Україна відкрита до співробітництва в усіх сферах і готова докласти максимум зусиль, аби ця співпраця була плідною і розвивалася у дусі рівноправного партнерства.

Дякую за увагу.

Підпункт 2.2. "Співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ"

Президент України Леонід КУЧМА:

Незважаючи на високий рівень взаємодії України та Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ, змушений констатувати, що тут залишається низка проблемних питань, які потребують нагального вирішення.

Це, перш за все, укладення Угоди про реадмісію між Україною та ЄС.

Україна готова до результативного завершення переговорів щодо узгодження тексту цієї Угоди. Боротьба з нелегальною міграцією - завдання спільне, і вирішувати його потрібно разом.

Проте однієї угоди замало. Мова має йти про створення спільного реадмісійного простору шляхом укладення низки угод про реадмісію між країнами кінцевого призначення, транзиту та походження нелегальних мігрантів.

Для України у цьому контексті на даному етапі найбільш актуальним є укладення угод про реадмісію з Росією та Білоруссю. Водночас, належної та обіцяної підтримки від ЄС у просуванні переговорного процесу з цими державами ми, на жаль, не отримали.

Крім того, для належного виконання Угоди про реадмісію між Україною та ЄС, у разі її укладення, необхідно створити необхідну матеріально-технічну базу для утримання нелегальних мігрантів та мати фінансові ресурси для повернення їх до країн, з яких вони прибули. Самотужки Україна цих проблем не вирішить.

На жаль, і досі конкретної розмови з ЄС з цього приводу не було. А проблема набуває для Євросоюзу дедалі більшої актуальності.

Означена позиція нашої держави є принциповою. Якщо ЄС справді зацікавлений в укладенні Угоди про реадмісію з нашою державою, потрібно вирішувати це питання в дусі взаємної, а не односторонньої вигоди та реального, а не декларативного співробітництва.

Україна неодноразово висловлювала свою готовність брати участь у системі раннього запобігання нелегальній міграції, проте питання щодо залучення України до програми Європейського Союзу АРГО досі не вирішене. Вважаю, що наша спільна робота у цьому напрямі має бути значно активізована.

Користуючись нагодою, хотів би також привернути вашу увагу до необхідності досягнення оптимального співвідношення між потужностями пунктів пропуску України та ЄС на нашому спільному кордоні.

Це необхідно для уникнення невмотивованих затримок при переміщенні через кордон осіб та вантажів, у тому числі й у рамках програм прикордонного співробітництва.

Україна приділяє значну увагу облаштуванню пунктів пропуску через державний кордон, виділяючи для цього максимально можливі фінансові ресурси. ЄС надає певну допомогу по програмі ТАСІС, і ми за це вдячні. Водночас, цих ресурсів явно недостатньо. Наведу яскравий приклад.

ЄС постійно висловлює стурбованість ситуацією на українсько-молдовському кордоні. Україна надала повну інформацію щодо реальної ситуації на цій ділянці, пішла на запровадження відповідного митного забезпечення, взяла участь у тристоронніх консультаціях Україна - ЄС - Молдова.

ЄС ще в січні пообіцяв надати фінансову допомогу, необхідну для демаркації українсько-молдовського кордону. Проте Україна і сьогодні не отримала відповіді на пропозиції щодо кошторису, надіслані нами Європейській Комісії ще у лютому.

Тепер - про візовий діалог.

У контексті розширення ЄС нас дуже турбує відсутність прогресу у спрощенні режиму поїздок громадян між Україною та ЄС. Ще у 2002 році почався візовий діалог, проте, на жаль, навряд його можна назвати діалогом стратегічних партнерів.

Україна виходить з того, що задекларовані наміри Європейського Союзу сприяти вільному руху осіб в Європі мають бути реалізовані, адже це головна передумова уникнення нових "залізних" чи інших "завіс" на континенті.

Для вирішення цього болючого питання Україна пропонує створити Робочу групу високого рівня, яка б розробила спільний план заходів, спрямованих на спрощення режиму поїздок громадян між Україною та ЄС.

Ми хочемо, щоб ця проблема була конкретизована.

Кілька слів про оперативне співробітництво правоохоронних органів.

На високому політичному рівні ми неодноразово проголошували готовність до співпраці у протидії таким загрозам, як транснаціональна організована злочинність та тероризм.

Протягом останнього часу Україна зробила чимало кроків, спрямованих на посилення нормативного та інституційного забезпечення боротьби з цими явищами.

На жаль, з боку Європейського Союзу залишаються невирішеними питання залучення правоохоронних органів України до участі у програмі Європейського Союзу ЕЙДЖІС. На "точці замерзання" перебуває і процес укладення угод про співробітництво з ЄВРОЮСТом та ЄВРОПОЛом.

По усіх цих питаннях ми очікуємо конструктивної відповіді Європейського Союзу.

Дякую за увагу.

Підпункт 2.3. "Співробітництво у сфері зовнішньої та безпекової політики"

Президент України Леонід КУЧМА:

Саме у сфері зовнішньої і безпекової політики співробітництво між Україною та Євросоюзом має, на мою думку, особливі перспективи.

Такий висновок ґрунтується на об'єктивних причинах, насамперед, на тому вагомому внеску, який вже сьогодні наша держава робить у підтримання міжнародної безпеки, у тому числі й у дедалі тіснішій взаємодії з ЄС.

Маю на увазі, насамперед, активну участь українського миротворчого персоналу у Поліцейських місіях Євросоюзу в Боснії і Герцеговині, а також в Македонії.

Цей позитивний досвід співпраці, а також наявність в України необхідних ресурсів та потенціалу дають усі підстави для поглиблення нашого співробітництва у рамках Європейської політики безпеки і оборони.

Правовою основою співробітництва у цій сфері має стати відповідна угода про участь України в операціях Євросоюзу з урегулювання кризових ситуацій.

Сподіваюся, що цей важливий документ буде погоджений і підписаний саме під час нідерландського головування.

Іншим важливим напрямом співробітництва, на мій погляд, має стати посилення взаємодії у сфері використання Європейським Союзом військово-транспортної авіації України.

На жаль, змушений констатувати відсутність прогресу і у цій сфері.

Ще у жовтні 2002 року Україна передала ЄС проект відповідної Угоди, але офіційні переговори затримуються у зв'язку з відсутністю у головуючої в ЄС держави необхідних повноважень Ради ЄС.

Сподіваюся, що це процедурне питання має бути нарешті вирішено задля реалізації згаданої взаємовигідної ініціативи.

Про перспективність такої співпраці свідчить хоча б те, що наша держава вже підписала аналогічний Меморандум з НАТО.

Ще одне вагоме слово, яке могла б сказати Україна, стосується військово-технічної сфери. Ми пропонуємо вже найближчим часом розпочати консультативний процес з метою започаткування співробітництва у цій сфері.

Україна всіляко підтримує прийняту у березні 2004 року на Саміті ЄС Декларацію щодо боротьби з тероризмом.

Переконаний, що пошук спільних відповідей на нові виклики і загрози має стати ще одним спільним пріоритетом.

Наша держава також поділяє основні положення ухваленої у грудні минулого року Стратегії ЄС у галузі нерозповсюдження зброї масового знищення.

Окремо хотів би порушити питання щодо знищення накопичених у нашій державі запасів протипіхотних мін (ППМ). Ми вдячні Європейській Комісії за пропозицію виділити Україні 4 млн. євро у рамках Щорічної програми ЄС з ліквідації ППМ.

Ми також високо цінуємо готовність Європейської комісії збільшити, у разі необхідності, обсяг цих коштів, щоб забезпечити повну ліквідацію запасів ППМ на території України.

Зі свого боку, хотів би відзначити, що це створює належні передумови для ратифікації Україною Оттавської конвенції про заборону мін. Ми готові продовжувати конструктивний діалог з Єврокомісією із цього питання.

Не можу не привернути уваги і до взаємодії в утилізації застарілих боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання. Майже два роки тому Україна ініціювала діалог з Євросоюзом щодо можливої участі ЄС у відповідних програмах.

Змушений констатувати, що за цей час ситуація значно загострилася. Про це свідчать і нещодавні трагічні події на півдні України. Тому хочу закликати ЄС прискорити розгляд українських пропозицій, ще торік переданих Європейській Комісії.

Хотів би висловити переконання, що реалізація згаданих ініціатив означатиме новий етап у поглибленні взаємодії між Україною та ЄС у сфері зовнішньої і безпекової політики.

Дякую за увагу.

Підпункт 2.4 "Подальший розвиток відносин між Україною та ЄС / Європейська політика сусідства, включаючи План дій"

Президент України Леонід КУЧМА:

Ви знаєте - і я наголошував на цьому під час минулого саміту - що концепція "Ширша Європа: нове сусідство" із самого початку викликала неоднозначне сприйняття в Україні.

Але ми з розумінням поставилися до позиції ЄС і на минулому саміті передали свої конкретні пропозиції до Плану дій Україна-ЄС, який розробляється в рамках цієї концепції.

Ми виходили і виходимо з того, що План дій не повинен бути простою систематизацією вже існуючих напрямків співпраці, а має відкрити реальну перспективу поширення на Україну чотирьох свобод - свободи руху товарів, послуг, капіталів та людей. У протилежному випадку План дій не міститиме нових широких можливостей для співробітництва між Україною та ЄС.

На жаль, ми так і не побачили серйозних пропозицій з боку ЄС, які б забезпечували практичну реалізацію цієї ідеї. Це стосується сфери як економічної, так і гуманітарної співпраці.

Як приклад, можна навести положення Плану дій, які стосуються розвитку міжлюдських контактів.

Пропозиції ЄС щодо Плану дій не передбачають і нових серйозних можливостей для доступу українських товарів та послуг на ринок ЄС.

У такій ситуації План дій виглядає лише як перелік односторонніх зобов'язань України.

Ми погоджуємося, що принципами, на яких базуватиметься План дій, повинні бути диференціація, додана вартість та спільність.

Водночас останній принцип має означати спільну відповідальність не лише за підготовку Плану дій, але й за його виконання.

План дій повинен мати чітко визначену політичну мету - створити умови для встановлення нових договірних відносин між Україною та ЄС, зокрема, для укладення нової посиленої угоди, яка б реально відповідала рівню нашого співробітництва.

Натомість ми отримали пропозицію Єврокомісії щодо можливості укладення Європейської сусідської угоди, яка має замінити УПС і стати правовою основою подальшого розвитку відносин між Україною та ЄС.

Такий підхід не відповідає інтересам України. Навіть за своєю назвою така угода ґрунтується на географічному принципі, а не визначає зміст та цілі співробітництва.

Тому Європейська сусідська угода фактично закріплюватиме за Україною нинішній статус сусіда ЄС, що швидше призведе до замороження відносин, ніж до їх розвитку.

Важливим результатом виконання Плану дій в економічній сфері повинно стати створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, залучення України до спільного ринку та галузевих програм ЄС, допомога з боку Євросоюзу у розбудові інфраструктурних мереж України.

Успішній реалізації цих завдань значною мірою сприятиме запровадження нової моделі надання технічної допомоги Євросоюзом Україні.

У зв'язку з цим, викликає занепокоєння тривала відсутність відповіді з боку Європейської Комісії на наші пропозиції стосовно врегулювання проблем, що стримують підписання угод про фінансування програм ТАСІС 2003 року.

Це може призвести до втрати Україною коштів та ставить під загрозу реалізацію програм надання технічної допомоги на наступні роки.

Підсумовуючи, зазначу: ми готові до продовження роботи над проектом Плану дій і готові взяти на себе серйозні зобов'язання, але лише у тому разі, якщо документ міститиме додаткові можливості, які б відкривали для нас перспективу майбутнього руху. Йдеться про відображення у Плані дій таких принципових для України положень:

• укладення за результатами виконання Плану дій нової посиленої Угоди;
• узгодження плану заходів з метою створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;
• поступова лібералізація візового режиму між Україною та ЄС;
• сприяння працевлаштуванню та соціальному захисту українських трудових мігрантів;
• мінімізація негативних наслідків розширення ЄС у торговельно-економічній сфері;
• подальший розвиток співпраці в інших галузях, зокрема, у сферах ветеринарного та фітосанітарного контролю, торгівлі сталеливарними виробами, адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Ми передаємо вам конкретний перелік наших побажань з цього приводу (ЄС-івській стороні передається документ "Принципові елементи позиції України щодо змістовного наповнення Плану дій в рамках Європейської політики сусідства").

Дякую за увагу.

8. СТЕНОГРАМА виступу Президента України Леоніда КУЧМИ на спільній прес-конференції за підсумками саміту "Україна-ЄС"

м. Гаага,
8 липня 2004 року

Ваші Високоповажності!

Шановні пані та панове!

Насамперед, хотів би від щирого серця від української делегації подякувати Нідерландській стороні за ту гостинність, яку ми відчули з перших часів перебування на цій древній землі, а головне - діловий, конструктивний характер переговорів, які відбулися в рамках саміту. Я хочу погодитися з нашим господарем, що переговори дійсно були настільки відверті, чесні, конструктивні. Ми з усіх точок зору хотіли зрозуміти один одного. Тому я висловлюю свою і повагу, і подяку за такий саме тон сьогоднішнього нашого саміту.

Ми мали нагоду обмінятися думками стосовно особливостей внутрішнього розвитку, насамперед України. Я проінформував дуже відверто про всі процеси, які відбуваються в Україні: і ситуація в економіці, і ситуація з початком виборчої кампанії в Україні, і все, що цікавило наших партнерів під кутом зору, що ми і надалі збираємося працювати в такому руслі, бо це основа для поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом.

Україна підтвердила зацікавленість у поглибленні діалогу у сфері зовнішньої та безпекової політики. Подальша активізація нашої співпраці у цій галузі значно посилить геополітичну роль об'єднаної Європи, і конкретні приклади з цього приводу у пана Голови сьогодні вже пролунали.

Україна привітала завершення роботи над Конституційним договором ЄС. Цей документ, на погляд української сторони, яка не є членом Європейського Союзу, але зацікавлена, містить можливості конструктивної та взаємовигідної співпраці між Україною та ЄС як в економічній, так і в політичний сферах. І ми налаштовані на те, щоб ці можливості були обов'язково реалізовані.

Було детально обговорено аспекти торговельно-економічної співпраці, взаємодію в енергетичній галузі, у сфері юстиції та внутрішніх справ. Я підкреслюю, що сьогодні ЄС є основним торговельно-економічним партнером України і в загальному обсязі товарообіг складає 33%. Ми підтвердили, що можливість для розширення, збільшення такої співпраці є і в України, і в країнах Європейського Союзу.

Розглянуто перспективи наших відносин у контексті політики сусідства, запропонованої Євросоюзом. Один із ключових її елементів - розробка Плану дій Україна - ЄС. Ми окремо обговорили цю проблему, бо для нас, для українців, головне, щоб у Плані дій містилися дії, щоб ми бачили перспективи нашої співпраці. І я хочу знову ж таки висловити вдячність за те, що ЄС висловив готовність продовжити конструктивний діалог у ході опрацювання цього програмного двостороннього документа. Ми часові рамки собі поставили, що це повинно бути завершено у вересні-жовтні, максимум листопаді місяці.

Українська сторона при цьому зазначила, що План дій не повинен бути простою систематизацією вже існуючих напрямків співпраці, а має відкрити реальну перспективу поширення на Україну чотирьох свобод - свободи руху товарів, послуг, капіталу і людей.

Україна також відзначила, що пропозиція Єврокомісії про укладення Європейської сусідської угоди, яка має замінити Угоду про партнерство і співробітництво, не відповідає на сьогоднішній день інтересам України. Навіть за своєю назвою така Угода ґрунтується на географічному принципі, а не визначає зміст і цілі співробітництва. Тому Європейська сусідська угода, знову ж таки, на наш погляд, фактично закріпить за Україною нинішній статус сусіда ЄС, що швидше призведе до замороження відносин, ніж до їх розвитку.

Іншим важливим питанням, якому ми приділили значну увагу, було надання економіці України ринкового статусу у рамках антидемпінгового законодавства Європейського Союзу. Я вдячний Європейському Союзу, Європейській Комісії, що ми тут практично знайшли консенсус. Я так розумію, що справа тут за українською стороною, треба внести деякі, так би мовити, зміни до українського законодавства. І практично ця проблема, яка має не тільки економічний статус, а для нас і з політичної точки зору дуже важлива, бо це конкретний крок Європи щодо співпраці з Україною. Тому ми сподіваємося, що під час головування Нідерландської сторони на цих тривалих переговорах з цього питання буде поставлено крапку.

Ми домовилися і надалі працювати над створенням спільних транспортних коридорів, енергетичних та інформаційних інфраструктур. Я вдячний пану Проді, який також на цьому наголосив, зокрема на прискоренні побудови 5-го коридору, який розкриває перед Україною дуже великі можливості з точки зору пересування через Україну товарів і всього іншого.

І головне, що обидві сторони підтвердили налаштованість до подальшого поглиблення співпраці, в тому числі з глобальними сучасними викликами, зокрема тероризмом. Українська сторона ніколи не стояла і не буде стояти осторонь цих процесів.

Дякую за те, що сьогодні відбулося в Нідерландах. Спасибі.

9. Спільний прес-реліз за підсумками саміту Україна-ЄС

8 липня 2004 року в м. Гаага відбувся Самміт ЄС-Україна. На засіданні головували Прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде в якості Президента Європейської Ради, Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав'єр Солана, Президент Європейської Комісії Романо Проді. Українську делегацію¹ очолював Президент України Леонід Кучма.

Цей Самміт став першим з моменту історичного розширення ЄС 1 травня 2004 р., в результаті якого Україна та ЄС стали безпосередніми сусідами. Лідери погодилися з важливістю подальшого поглиблення співробітництва між Україною та ЄС і підтвердили необхідність співпраці з метою зміцнення стабільності, безпеки і процвітання на європейському континенті та запобігання появі нових розподільчих ліній.

Лідери обговорили останні події в ЄС та Україні, а також актуальні питання двосторонніх відносин, включаючи співробітництво у торговельно- економічній, енергетичній галузях, у сфері ядерної безпеки, навколишнього середовища, транспорту, юстиції та внутрішніх справ, а також зовнішньої та безпекової політики. Самміт взяв до уваги триваючі консультації щодо Плану дій Україна-ЄС в рамках Європейської політики сусідства та підкреслив важливість продовження дискусій на основі принципів спільності, диференціації та доданої вартості. Відбувся також поглиблений обмін думками з актуальних питань міжнародного життя, що становлять спільний інтерес.

Лідери відзначили результати нещодавніх виборів до Європейського Парламенту та привітали успішне завершення Міжурядової конференції ЄС. Вони погодилися з важливістю проведення демократичних президентських виборів в Україні в жовтні 2004 року у відповідності до міжнародних стандартів, включаючи ЗМІ.

Сторони домовилися, що Україні буде надано статус країни з ринковою економікою, як тільки будуть виконані необхідні умови. Лідери також домовилися просувати конструктивний діалог з візових питань.

Лідери привітали завершення переговорів щодо Угоди про торгівлю деякими сталеливарними виробами на 2004 рік та нещодавнє ухвалення окремого Плану дій, який покликаний посилити співробітництво у сфері науки і технологій між Україною та Європейськими Співтовариствами. Вони також позитивно відзначили той факт, що підписання Угоди про використання ядерної енергії в мирних цілях має відбутися ближчим часом.

Лідери підтвердили відданість ЄС та України сприяти миру та безпеці у світі, включаючи через співробітництво в сфері нерозповсюдження та боротьби з тероризмом.

Вони домовилися і надалі зміцнювати співробітництво у сфері врегулювання кризових ситуацій. У цьому контексті сторони відзначили прогрес, досягнутий в укладенні Угоди про безпекові процедури обміну таємною інформацією та Угоди про участь України у врегулюванні кризових ситуацій, а також висловили сподівання на їх своєчасне підписання.

Вони підтвердили свою готовність активно сприяти мирному врегулюванню конфлікту в Молдові/Придністров'ї.

Самміт привітав участь України у Поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині та колишній Югославській Республіці Македонія. Сторони привітали, зокрема, підписання в рамках цього Самміту Угоди про участь України у Поліцейській місії ЄС в колишній Югославській Республіці Македонія.

¹ З боку ЄС у Самміті також взяли участь Міністр закордонних справ Нідерландів Б.Бот, Комісар ЄС з питань зовнішніх зносин К.Паттен. З українського боку також взяли участь Микола Азаров, Перший Віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів, Костянтин Грищенко, Міністр закордонних справ, Микола Білоконь, Міністр внутрішніх справ, Микола Деркач, міністр економіки та з питань європейської інтеграції, Юрій Богуцький, Міністр культури та мистецтв, Василь Кремень, Міністр освіти та науки, Олександр Лавринович, Міністр юстиції, Євген Марчук, Міністр оборони, та Сергій Тулуб, Міністр палива та енергетики.