ДАТА ПІДПИСАННЯ: 14.06.94
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 10.11.94, Закон України N 237/94-ВР

Угода про партнерство та співробітництво,

яка започатковує партнерство між Європейськимиспівтовариствами та їх державами-членами з одного боку таУкраїною з іншого боку.

Королівство Бельгія,

Королівства Данія,

Федеративна Республіка Німеччина,

Грецька Республіка,

Королівство Іспанія,

Французька Республіка,

Ірландія,

Італійська Республіка,

Велике Герцогство Люксембург,

Королівство Нідерландів,

Португальська Республіка,

Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії,

Договірні Сторони Договору, який засновує Європейськеекономічне співтовариство, Договору, що засновує Європейськеспівтовариство по вугіллю та сталі, та Договору, що засновуєЄвропейське співтовариство по атомній енергії,

які далі іменуються "держави-члени", та

Європейське економічне співтовариство, Європейськеспівтовариство по атомній енергії та Європейське співтовариствопо вугіллю та сталі,

які далі іменуються "Співтовариство",

з одного боку

та Україна

з іншого боку,

беручи до уваги бажання Сторін встановити тісні стосунки,побудовані на існуючих історичних зв'язках між ними,

зважаючи на важливість розвитку зв'язків співробітництва міжСоюзом, його державами-членами та Україною та загальні цінності,які вони поділяють,

визнаючи, що Співтовариство та Україна бажають зміцнювати цізв'язки і встановити партнерство і співробітництво, які букріпили і розширили зв'язки, що були започатковані в минулому,зокрема Угодою між Європейським економічним співтовариством іЄвропейським співтовариством по атомній енергії та СоюзомРадянських Соціалістичних Республік про торгівлю і комерційне таекономічне співтовариство, яка підписана 18 грудня 1989 року;

беручи до уваги зобов'язання Співтовариства і йогодержав-членів та України зміцнювати політичні та економічнісвободи, які є самою основою партнерства;

враховуючи зобов'язання Сторін сприяти міжнародному миру табезпеці, так само як і мирному врегулюванню спорів таспівробітничати з цією метою в рамках Організації Об'єднанихНацій і Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі;

беручи до уваги тверде зобов'язання Співробітництва і йогодержав-членів та України по проведенню в життя усіх принципів іположень, що міститься в Заключному акті Наради з питань безпекита співробітництва в Європі (НБСЄ), заключних документахнаступних Мадрідської та Віденської нарад, Документі БоннськоїНаради НБСЄ з економічного співробітництва, Паризькій хартії длянової Європи та Хельсінському документі НБСЄ "Виклик змін" від1992 року;

визнаючи у цьому контексті, що підтримка незалежності,суверенітету і територіальної цілісності України сприятимутьзміцненню миру і стабільності в регіоні Центральної та СхідноїЄвропи і на Європейському континенті в цілому;

підтверджуючи прихильність Співтовариства та йогодержав-членів і України до Європейської енергетичної хартії та доДекларації Люцернської конференції, квітень 1993;

будучи переконаними у надзвичайній важливості верховенствазакону та поваги до прав людини, особливо прав меншин, створеннябагатопартійної системи з вільними і демократичними виборами таекономічної лібералізації з метою створення ринкової економіки;

вважаючи, що існує необхідний зв'язок між повнимвпровадженням партнерства з одного боку та продовженням ізавершенням Україною політичних, економічних та правових реформ зіншого боку, а також введенням факторів, необхідних дляспівробітництва, особливо в світлі висновків Боннськоїконференції НБСЄ;

бажаючи прискорити процес регіонального співробітництва зсусідніми країнами в галузях, передбачених цією Угодою з метоюсприяння процвітанню та стабільності регіону;

бажаючи встановити та розвивати постійний політичний діалогз двосторонніх та міжнародних питань, що становлять взаємнийінтерес;

визнаючи і підтримуючи бажання України встановити тіснеспівробітництво з Європейськими інститутами;

враховуючи готовність Союзу належним чином розвиватиекономічне співробітництво і надавати технічну допомогу дляздійснення економічної реформи в Україні;

беручи до уваги корисність Угоди у справі поступовогозближення між Україною і більш широкою сферою співробітництва вЄвропі та сусідніх регіонах та поступову інтеграцію України увідкриту міжнародну систему торгівлі;

враховуючи зобов'язання Сторін лібералізувати торгівлю напринципах, які міститься в Генеральній угоді по тарифах іторгівлі з поправками, внесеними Уругвайським раундом;

усвідомлюючи необхідність поліпшення умов, які впливають наділову активність та інвестиції, а також умов у таких сферах, якстворення компаній, праця, надання послуг та рух капіталів;

вітаючи і визнаючи важливість зусиль України, спрямованих наперехід її економіки від країни з державною монополією торгівліі централізованою плановою економікою до ринкової економіки;

будучи переконаними, що прогрес у напрямку ринковоїекономіки буде прискорений завдяки співробітництву між Сторонамиу формах, встановлених у цій Угоді;

будучи переконаними в тому, що ця Угода створить новийклімат для економічних відносин між Сторонами і, особливо, длярозвитку торгівлі та інвестицій, які є істотними для економічноїперебудови та технологічної модернізації;

бажаючи встановити тісне співробітництво у сфері охоронинавколишнього середовища, беручи до уваги існуючувзаємозалежність між Сторонами в цій галузі;

беручи до уваги наміри Сторін розвивати співробітництво міжними в галузі цивільної науки і техніки, включаючи космічнідослідження з огляду на їх взаємодоповнювальну діяльність у ційсфері;

бажаючи встановити культурне співробітництво та розширитидоступ до інформації;

домовились про таке:

Стаття 1

Цією Угодою встановлюється партнерство між Співтовариством ійого державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку.Цілями такого партнерства є:

• забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між
• сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійнихекономічних відносин між Сторонами і, таким чином, прискореннюїхнього сталого розвитку;
• створення основ взаємовигідного економічного, соціального,фінансового, цивільного, науково-технічного та культурногоспівробітництва;
• підтримка зусиль України по зміцненню демократії ірозвитку її економіки та завершенню переходу до ринковоїекономіки.

Розділ I. Основні принципи

Стаття 2

Поважання демократичних принципів та прав людини, якзазначено, зокрема, в Хельсінському Заключному акті та Паризькійхартії для нової Європи, так само як принципів ринковоїекономіки, включаючи ті з них, що були проголошені в документахБоннської Конференції НБСЄ, є основою внутрішньої та зовнішньоїполітики Сторін та становлять істотний елемент партнерства тацієї Угоди.

Стаття 3

Сторони вважають важливим для подальшого добробуту істабільності в регіоні колишнього Радянського Союзу, щоб новінезалежні держави, які з`явилися в результаті розпаду СоюзуРадянських Соціалістичних Республік (які надалі іменуються"Незалежні Держави"), підтримували і розвивали співробітництвоміж собою відповідно до принципів Хельсінського Заключного акта,міжнародного права та в дусі добросусідських відносин ідокладатимуть всіх зусиль для підтримки цього процесу.

З огляду на вищезазначене, Сторони вважають, що розвиток їхвідносин повинен належним чином враховувати бажання Українипідтримувати бажання України підтримувати стосункиспівробітництва з іншими Незалежними Державами.

Стаття 3 bis

Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, після подальшогопросування України по шляху економічних реформ, доповненнявідповідних розділів цієї Угоди, зокрема Розділу III і статті 41bis з метою створення зони вільної торгівлі між ними. Рада зпитань співробітництва може надавати рекомендації Сторонам щодотаких доповнень. Відповідні доповнення набирають чинності тількишляхом укладання угоди між Сторонами згідно з їхніми відповіднимипроцедурами. У 1998 році Сторони спільно розглянуть питання, чидозволять обставини і зокрема прогрес України у справі здійсненняринкових економічних реформ та існуючі на той час в країніекономічні умови розпочати переговори щодо створення зони вільноїторгівлі.

Стаття 3 ter

Сторони зобов'язуються разом розглянути, за обопільноюзгодою, поправки, що можуть бути внесені до будь-якої частиниУгоди з огляду на зміну обставин, і зокрема у зв'язку ізприєднанням України до ГАТІ. Перший такий розгляд відбудетьсячерез три роки після набуття чинності Угодою або тоді, колиУкраїна стане Договірною Стороною ГАТІ, залежно від того, яка зцих подій відбудеться раніше.

Розділ II. Політичний діалог

Стаття 4

Сторони встановлюють між собою регулярний політичний діалог,який вони мають намір розвивати та поглиблювати. Вінсупроводжуватиме та зміцнюватиме зближення між Співтовариством таУкраїною, підтримуватиме політичні та економічні зміни, щовідбуваються в цій країні, та сприятиме встановленню нових формспівробітництва. Політичний діалог:

• зміцнить зв'язки України із Співтовариством і, такимчином, із співтовариством демократичних держав. Економічне
• ще більш зблизить позиції з міжнародних питань, щостановлять обопільний інтерес, і тим самим зміцнить безпеку і
• передбачатиме, що Сторони намагатимуться співробітничати упитаннях, що стосуються зміцнення стабільності і безпеки вЄвропі, додержання принципів демократії, поваги і сприяння правамлюдини, і зокрема правам національних меншин, і у необхіднихвипадках, проводитимуть консультації з відповідних питань.

Стаття 5

В разі необхідності Сторони проводять між собою консультаціїна найвищому політичному рівні.

На міністерському рівні політичний діалог здійснюється врамках Ради з питань співробітництва, зазначеної у статті 77, іза взаємною згодою в інших випадках, включаючи зустрічі з ТрійкоюСоюзу.

Стаття 6

Інші процедури та механізми для політичного діалогустворюються Сторонами шляхом встановлення відповідних контактів,обмінів і проведення консультацій, зокрема в таких формах:

• регулярні зустрічі на рівні старших посадових осіб міжпредставниками України і представниками Союзу;
• максимальне використання всіх дипломатичних каналів міжСторонами, включаючи відповідні контакти у двосторонній так самояк і багатосторонній галузях, таких як Організація Об'єднанихНацій, зустрічі НБСЄ тощо;
• обмін регулярною інформацією з питань, що становлятьвзаємний інтерес стосовно політичного співробітництва в Європі;
• будь-які інші заходи, що сприятимуть зміцненню та розвиткуполітичного діалогу.

Стаття 7

Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється врамках Комітету Парламентського Співробітництва, який створюєтьсязгідно із статтею 82 цієї Угоди.

Розділ III. Торгівля товарами

Стаття 8

1. Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння уторгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТІ.
    
2. Положення пункту 1 не застосовуються до:
   1. пільг, наданих з метою створення митного союзу або зонивільної торгівлі, або пільг,що випливають із створення такогосоюзу або зони;
       
   2. пільг, наданих окремим країнам згідно з ГенеральноюУгодою по тарифах та торгівлі, та з іншими міжнародними угодамина користь країн, що розвиваються;
       
   3. пільг, наданих прилеглим країнам з метою сприяннярозвитку прикордонної торгівлі.

Стаття 9

1. Сторони погоджуються, що принцип свободи транзиту товарівє суттєвою умовою для досягнення цілей цієї Угоди.
    
   У цьому зв'язку кожна Сторона забезпечує необмежений транзитчерез свою територію товарів, які походять з митної території абопризначені для митної території другої Сторони.
2. Правила, зазначені у статті V, у пунктах 2,3,4 та 5 ГАТІзастосовуються між двома Сторонами.
3. Правила цієї статті не завдають шкоди ніяким спеціальнимправилам щодо конкретних секторів, зокрема таких, як транспортабо вироби, погоджені між Сторонами.

Стаття 9 bis

Положення пункту 1 статті 8 і пункту 2 статті 9 незастосовуються протягом перехідного періоду, який закінчується31.12.1998 або з приєднанням України до ГАТІ, залежно від того,яка з дат буде раніше, до пільг, зазначених в Додатку I, якіУкраїна надає іншим Незалежним Державам з дня, що передує датінабуття чинності Угодою.

Стаття 10

Без шкоди для прав та обов'язків, які виходять з міжнароднихконвенцій про тимчасове приймання товарів, що є обов'язковими дляобох Сторін, Кожна Сторона до того ж звільняє другу Сторону відподатків на імпорт та мита на товари, які приймаються тимчасово,у випадках та у порядку, обумовлених будь-якою іншою міжнародноюконвенцією з цього питання, що є обов'язковою для неї згідно з їїзаконодавством. Беруться до уваги умови, за яких обов'язки, яківипливають з такої конвенції, були прийняті Стороною, про якуйдеться.

Стаття 11

Вибори, що походять з України і Співтовариства, відповідноімпортуються до в Співтовариства і України відповідно безкількісних обмежень без шкоди положенням статей 13,16,17 додаткаII і положенням статей 77, 81, 244, 249 і 280 Актів проприєднання Іспанії та Португалії до Європейського Співтовариства.

Стаття 11 bis

1. Вироби, що походять з території однієї Сторони іімпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають,безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньомуоподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, якізастосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібнихвітчизняних виробів.
2. Крім того, цим товарам надається не менш сприятливийрежим, ніж той, який наданий подібним товарам національногопоходження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на їхвнутрішній продаж , пропонування для продажу, купівлю,транспортування, розподіл або використання. Положення цьогопункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів зтранспортування, що базуються виключно на засадах економічноїексплуатації транспортних засобів, а не на державній належностівиробу.

Стаття 11 ter

Нижченаведені статті ГАТІ застосовуються з відповіднимизмінами між двома Сторонами:

(і) стаття VII, пунктами 1, 2, 3, 4а, 4b, 4d, 5;

(ігі) стаття VII;

(ііі) стаття IХ;

(іv) стаття Х.

Стаття 12

Торгівля товарами між Сторонами здійснюється за ринковимицінами.

Стаття 13

1. Якщо який-небудь товар ввозиться на територію однієї ізСторін з таким перевищенням кількості і за таких умов, щонаносять або можуть нанести значні збитки місцевим виробникаманалогічних або конкурентноспроможних виробів, Співтовариство абоУкраїна, кого з них це стосуватиметься, можуть вживативідповідних заходів відповідно до нижченаведених процедур та умов.
2. До того, як будуть вжиті будь-які заходи, або у випадках,до яких застосовується пункт 4, якнайскоріше після цьогоСпівтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, надаєКомітету з питань співробітництва всю відповідну інформацію зметою пошуку рішення, прийнятого для обох Сторін.
3. Якщо внаслідок консультацій Сторони не досягнуть угодипротягом 30 днів від дати звернення до Комітету з питаньспівробітництва щодо дій по запобіганню таким ситуаціям, Сторона,на прохання якої відбуваються консультації, може обмежити імпортцих виробів у такому обсязі і на такий строк, які необхідні длязапобігання збиткам або їх відшкодування, або вдатись до іншихвідповідних заходів.
4. За критичних обставин, коли зволікання могло б спричинитизбитки, які важко відшкодувати, Сторони можуть вжити заходів допроведення консультацій, за умови, що консультації будутьзапропоновані одразу після вжиття такого заходу.
5. У виборі заходів згідно з цією статтею, Договірні Сторонинадають пріоритет тим заходам, які якнайменше зашкодять удосягненні цілей цієї Угоди.

Стаття 13 bis

Ніщо в цьому розділі та зокрема у статті 13 ніяким чином неперешкоджає і не впливає на прийняття будь-якою із Сторінантидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до статтіVI ГАТІ, Угоди про застосування статті VI ГАТІ, Угоди протлумачення і застосування статей VI, ХVI, ХХIII ГАТІ абовідповідного внутрішнього законодавства.

Стосовно розслідування випадків антидемпінгу чи субсидійкожна Сторона погоджується розглянути подання іншої Сторони іповідомити зацікавленим Сторонам суттєві факти і міркування, наоснові яких має прийматися остаточне рішення. До обкладаннявизначеним антидемпінговим або компенсаційним митом Сторонанамагається здійснити все можливе для досягнення конструктивноговирішення проблеми.

Стаття 14

Стаття 15

Угода не скасовує заборон або обмежень щодо імпорту,експорту або транзиту товарів, введених з мотивів громадськоїморалі, державної політики або державної безпеки; захистуздоров'я або життя людей, тварин або рослин; захисту природнихресурсів; захисту національних багатств художнього, історичногочи археологічного значення або захисту інтелектуальної власностіабо правил стосовно золота та срібла. Такі заборони або обмеженняне є, проте, засобом свавільної дискримінації чи замаскованогообмеження у торгівлі між Сторонами.

Стаття 16

Цей розділ II не застосовується до торгівлі текстильнимивиробами, що підпадають під дію глав 50-63 Комбінованоїноменклатури. Торгівля цими товарами регулюється окремою угодою,яка парафована 5 травня 1993 року та застосовувалася тимчасово з1 січня 1993 року.

Стаття 17

1. Торгівля виробами, що підпадає під дію Договору проутворення Європейського Співтовариства по вугіллю та сталі,регулюється положеннями цього розділу III, за винятком статті 11,і з Угодою про кількісні контракти стосовно обмінів виробами зісталі ЄСБС після набуття нею чинності.
2. Контактна група з питань вугілля та сталі утворена іскладається з представників Співтовариства з одного боку, тапредставників України з іншого боку.

Контактна група на регулярній основі обмінюється інформацієюз усіх питань в галузі вугілля та сталі, що становлять інтересдля Сторін.

Стаття 18

Торгівля ядерними матеріалами регулюється положеннямиконкретної угоди, що має бути укладена між Європейським агентствомз атомної енергії та Україною.

Розділ IV.Положення, що впливають на підприємницьку діяльність та інвестиції

Глава I. Умови праці

Стаття 19

1. Оскільки це дозволено законами, умовами та процедурами,що застосовуються в кожній державі-члені, Співтовариство та йогодержави-члени намагаються забезпечити, щоб статус українськихгромадян, які на законних засадах працюють на територіїдержави-члена, не допускав ніякої дискримінації з причингромадянства стосовно умов праці, винагороди за працею абозвільнення з роботи у порівнянні з їх власними громадянами.
2. Дотримуючись законів, умов та процедур, якізастосовуються в Україні, Україна намагатиметься забезпечитигромадянам держав-членів, які на законних засадах працюють натериторії України, ставлення, вільне від будь-якої дискримінаціїз причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працюабо звільнення з роботи у порівнянні зі своїми власнимигромадянами.

Стаття 19 bis

Координація соціального забезпечення

Сторони укладають угоди з тим, щоб:

(і) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовуютьсяв кожній державі-члені, положення, необхідні для координаціїсистем соціального забезпечення робітників, які мають українськегромадянство і працюють на законних засадах на територіїдержави-члена. Ці положення зокрема забезпечуватимуть, щоб:

• всі періоди страхування, праці або проживання такихробітників у різних державах-членах складалися разом з метоюотримання пенсій за віком, у випадку інвалідності та смерті і зметою медичного обслуговування таких робітників;
• будь-які пенсії за віком, у випадку смерті, інвалідності узв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійногозахворювання, за винятком спеціальних пільг, що не передбачаютьвнесків до пенсійного фонду, вільно переводилися за курсом, якийзастосовується по закону дебітора - держави-члена абодержав-членів;

(ігі) прийняти, дотримуючись умов і порядку, щозастосовується в Україні, положення, необхідні для наданняробітникам, які є громадянами держави-члена і на законних засадахпрацюють в Україні, режиму, подібного до того, який визначений удругій частині пункту (і).

Стаття 19 ter

Заходи, що здійснюються згідно із статтею 19 bis, незачіпають будь-яких прав чи зобов'язань, що виникають здвосторонніх угод між Україною і державами-членами, де ці угодипередбачають більш сприятливий режим для громадян України абодержав-членів.

Стаття 20

Рада з питань співробітництва вивчить питання стосовно того,які спільні зусилля можуть бути зроблені з метою стримуваннянезаконної імміграції, беручи до уваги принцип і практикуповторного в'їзду.

Стаття 21

Згідно з міжнародними зобов'язаннями Сторін, Рада з питаньспівробітництва вивчить питання стосовно того, як можна поліпшитиумови діяльності для бізнесменів, включаючи й ті з них, щовизначені в документі Боннської Конференції НБСЄ.

Стаття 22

Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодовиконання положень статей 19,20 і 21.

Стаття 23

1.а) Співтовариство і його держави-члени згідно із своїмизаконодавством і правилами надають щодо створення українськихкомпаній на їх території режим, що є не менш сприятливий, ніжтой, який наданий компаніям будь-якої третьої країни.

b) Без шкоди для застережень, що містяться згідно ізсвоїми законодавством і правилами у Додатку IV, Співтовариство тайого держави-члени надають дочірнім компаніям українськихкомпаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим,ніж той, що надається будь-яким компаніям Співтовариства стосовноїх діяльності.

Співтовариство та його держави-члени згідно із своїмизаконодавством та правилами надають філіалам українськихкомпаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим,ніж той, що надається філіалам компаній будь-якої третьої країнистосовно їх діяльності.

2.а) Без шкоди для застережень, що міститься у Додатку V,Україна згідно із своїми законодавством та правилами надаєСпівтовариству стосовно заснування його компаній на її територіїрежим, що є не менш сприятливим, ніж той, що надається її власнимкомпаніям або компаніям будь-якої третьої країни, залежно відтого, який з них є кращій.

b) Україна згідно із своїми законодавством та правиламинадає дочірнім компаніям і філіалам компаній Співтовариства,заснованим на її території, режим стосовно їх діяльності, що є неменш сприятливий, ніж той. що надається відповідно її власнимкомпаніям чи філіалам або компаніям чи філіалам будь-якої третьоїкраїни, залежно від того, який з них є кращий.

3) Положення пунктів 1 і 2 не можуть використовуватися зметою порушення законодавства і правил Сторони, якізастосовуються для доступу до конкретних секторів або діяльностідочірніх компаній іншої Сторони, заснованих на території такоїпершої Сторони.

Режим, зазначений у пунктах 1 і 2, застосовуються докомпаній, заснованих відповідно у Співтоваристві і Україні надату набуття чинності цією Угодою, і компаній, заснованих післяцієї дати з моменту їх заснування.

Стаття 24

1. Положення статті 23 не застосовуються до повітряного,річкового і морського транспорту без шкоди для положень статті 96.
2. Проте, стосовно діяльності судоходних компаній по наданнюпослуг в галузі міжнародних морських перевезень, включаючизмішані операції на відрізку морського шляху, кожна Сторонадозволяє компаніям іншої Сторони їх комерційну присутність насвоїй території у формі дочірніх компаній або філіалів на умовахзаснування і діяльності, що є не менш сприятливими, ніж ті, щонадаються її власним компаніям або дочірнім компаніям чи філіаламкомпаній будь-якої третьої країни, залежно від того, які з них єкращими.

Така діяльність включає якнайменш:

1. маркетинг та продаж морського транспорту і відповіднихпослуг через безпосередній контракт з клієнтами від квотування довиставлення рахунку залежно від того, чи ці послуги здійснюютьсяабо пропонуються безпосередньо надавцем послуг або надавцямипослуг, з якими продавець послуг має постійні ділові домовленості;
2. купівлю і використання за власний рахунок або від іменісвоїх клієнтів ( та перепродаж своїм клієнтам) будь-якоготранспорту і відповідних послуг, включаючи послуги у сферібудь-якого внутрішнього транспорту, зокрема внутрішніх воднихшляхів, автомобільних шляхів і залізниці, необхідні для наданнякомплексних послуг;
3. підготовку документації, що стосується транспортних імитних документів, або інших документів, пов'язаних з походженнямі характером товарів, що транспортується;
4. надання підприємницької інформації будь-якого типу,включаючи комп'ютеризовані інформаційні системи і обмінелектронними даними (які підлягають будь-яким недискримінаційнимобмеженням, що стосуються телекомунікацій);
5. укладення будь-яких ділових угод, включаючи участь вкапіталі компаній і призначенні персоналу, який наймається намісці (або, у випадку з іноземним персоналом, підпадає підвідповідні положення цієї Угоди), з будь-яким місцевимпароплавством;
6. діяльність від імені компаній, які займаютьсяорганізацією заходу судна та прийманням вантажів у разінеобхідності.

Стаття 25

В цілях цієї Угоди:

1. "компанія Співтовариства" або "компанія України",відповідно, означають компанію, засновану згідно ззаконодавством, відповідно, держави-члена або України, яка маєзареєстроване службове приміщення або центральну адміністрацію чиголовне місце ділової діяльності на території, відповідно,Співтовариства або України. Проте, якщо компанія, яка булазаснована згідно з законодавством, відповідно, держави-члена абоУкраїни, має тільки зареєстроване службове приміщення натериторії, відповідно, Співтовариства або України, компаніявважається відповідно компанією Співтовариства або України, якщоїї діяльність має реальний і безперервний зв'язок з економікою,відповідно, однієї з держав-членів або України;
2. "дочірня компанія" означає компанію, яка цілкомпідконтрольна материнській компанії;
3. "філіал" компанії означає місце здійсненняпідприємницької діяльності за відсутності статусу юридичної особиі має такі ознаки постійності, як продовження діяльностіосновного органу, має своє керівництво, а також є настількиматеріально підготовленим для здійснення підприємницькоїдіяльності з третіми сторонами, що останні, навіть знаючи про те,що в разі необхідності існуватиме юридичний зв'язок з основниморганом, центральне управління якого знаходиться за кордоном,позбавлені необхідності безпосередньо співпрацювати з цимосновним органом, а можуть здійснювати підприємницьку діяльністьза місцем знаходження установи продовження діяльності основногооргану;
4. "заснування" означає право компаній Співтовариства абоУкраїни, як зазначено в статті 25 а) розпочинати економічнудіяльність шляхом заснування, відповідно, в Україні або вСпівтоваристві дочірніх компаній і філіалів.
5. "функціонування" означає здійснення економічноїдіяльності;
6. "економічна діяльність" означає діяльність виробничого іпрофесійного характеру;
7. стосовно міжнародного морського транспорту, в тому числізмішаних операцій, які включають відрізок морського шляху,громадяни, відповідно, держав-членів або України, які мешкають,відповідно, за межами Співтовариства або України і контролюється,відповідно, громадянами держави-члена або громадянами України,також є бенефіціаріями положень цієї глави і глави III, якщо їхнісудна зареєстровані, відповідно, в цій державі-члені або вУкраїні згідно з їхнім відповідним законодавством.

Стаття 26

1. Незважаючи на будь-які інші положення Угоди, Стороні незабороняється вживати заходів щодо перестороги, включаючи ті зних, що мають на меті захист інвесторів, депозиторів, власниківстрахових полісів або осіб, яким фідуціарні обов'язки дорученіособою, яка надає фінансові послуги або забезпечує цілісність істабільність фінансової системи. У випадках, якщо такі заходи невідповідають положенням цієї Угоди, вони не використовуватимутьсяяк засіб уникнення зобов'язань Сторони згідно з цією Угодою.
2. Ніщо в Угоді не буде тлумачитися таким чином, щобвимагати від Сторони розкрити інформацію, пов'язану зі справами ірахунками окремих клієнтів, чи будь-яку конфіденційну абоприватну інформацію, якою володіють державні установи.

Стаття 27

Положення цієї Угоди не зашкоджують застосуванню кожною ізСторін будь-якого необхідного заходу для запобігання зриву їїзаходів щодо доступу третьої країни через положення цієї Угоди наїї ринок.

Стаття 28

1. Незважаючи на положення глави І цього розділу, компаніяСпівтовариства або компанія України, застосовані на території,відповідно, України або Співтовариства, мають право наймати абодавати розпорядження одній із своїх дочірніх компаній чи філіалівнаймати відповідно до чинного законодавства, яке діє в країні, дебула заснована компанія, на території України і в Співтоваристві,робітників і службовців, які є громадянами, відповідно,держав-членів Співтовариства і Україна, за умови, що такіробітники і службовці є ключовим персоналом, як це визначено впункті 2 цієї статті, і що вони найняті виключно компаніями,дочірніми компаніями або філіалами. Дозволи на проживання тапрацевлаштування видаються таким робітникам і службовцям тількина строк такого найму.
2. Ключовий персонал вищенаведених компаній, які надалііменуються "організації" , є "внутрішньокорпоративнимицесіонаріями", як це зазначено в підпункті (с) цієї статті,нижченаведених категорій, за умови, що організація є юридичноюособою і що зазначені особи були найняті нею або були партнерамив ній (але не як власники контрольного пакету акцій) не протязіпринаймні року, що безпосередньо передував такому переміщенню:
   1. особи, що займають керівні посади в організації, які,головним чином, спрямовують управління закладом, отримуючиповноваження на загальний нагляд або управління , в основному,від ради директорів чи акціонерів, або осіб, які прирівнюються доних, включаючи:
      • управління установою, відділом чи підрозділом установи;
      • здійснення нагляду і контролю за роботою інших
      • повноваження на особисте здійснення наймання і звільненняабо внесення рекомендацій щодо наймання, звільнення чи інших дійстосовно персоналу;
   2. особи, що працюють в організації і мають нестандартнізнання, які є суттєвими в галузі послуг, що надаються закладом,дослідницького обладнання, технічних методів чи управліннязакладом. Оцінка таких знань може відображати, крім конкретнихзнань, необхідних для роботи в закладі, високий рівенькваліфікації щодо виду праці або спеціальності, що вимагаютьспеціальних технічних знань, включаючи належність до офіційновизнаних професій;
   3. внутрішньокорпоративний цесіонарій визначається якфізична особа, яка працює в організації на території Сторони і єтимчасово переведеною в контексті здійснення економічноїдіяльності на території іншої Сторони ; організація про якуйде мова, повинна мати своє основне місце ділової активності натериторії Сторони, і переведення має здійснюватися до закладу(філіалу, дочірньої компанії) цієї організації для фактичногоздійснення подібної економічної діяльності на території іншоїСторони.

Стаття 30

1. Сторони роблять все від них залежне, щоб уникнути вжиттябудь-яких заходів чи дій, які створюють більш обмежені умови длястворення і функціонування компаній одна одної, ніж ті умови, якісклалися на день, що передує даті підписання цієї Угоди.
2. Положення цієї статті не суперечать статті 37: випадки,які передбачені статтею 37, підлягають лише її положенням і непоширюються на будь-які інші.
3. Діючи в дусі партнерства і співробітництва та в світліположень, що міститься в статті 43, Уряд України інформуєСпівтовариство про свої наміри щодо затвердження новогозаконодавства або прийняття нових правил, які можуть змінитиумови для заснування чи функціонування в Україні дочірніхкомпаній чи філіалів компаній Співтовариства на більш обмежені,ніж ті що були на день, який передує даті підписання цієї Угоди.Співтовариство може попросити Україну надати проекти такогозаконодавства або правил і провести консультації стосовно цихпроектів.
4. Якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено вУкраїні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснуваннякомпаній Співтовариства на її території і для функціонуваннядочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованихв Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі,відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягомтрьох років після набуття чинності відповідним законом до тихдочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні намомент набуття чинності відповідним актом.

Глава III. Транскордонні послуги між Співтовариством і Україною

Стаття 31

1. З огляду на розвиток сектору послуг Сторін, Сторонизобов'язуються відповідно до положень цієї Глави вжити необхіднихзаходів з метою поступового збільшення обсягу послуг, щонадаються компаніями Співтовариства або України, створеними натериторії Сторони, крім випадків, коли вини належать особі, дляякої призначені послуги.
2. Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодовиконання пункту 1 цієї статті.

Стаття 32

Сторони співпрацюють з метою розвитку ринково орієнтованогосектору послуг в Україні.

Стаття 33

1. Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принципнеобмеженого доступу до міжнародного ринку морських перевезень іперевезень на комерційній основі:
   1. вищенаведене положення не зашкоджує правам ізобов'язанням, що випливають зі Статуту лінійних конференцій ООНпри його застосуванні тією чи іншою Договірною Стороною цієїУгоди. Морські судна, на які статут не поширюється, зможутьвільно діяти в конкуренції з суднами, на які Статут поширюється,до тих пір, поки вони будуть дотримуватися принципу чесноїконкуренції на комерційних засадах;
   2. Сторони підтверджують свою прихильність умовам вільноїконкуренції як суттєвий особистості торгівлі насипними таналивними товарами.
2. При застосуванні принципів пункту 1 Сторони:
   1. не застосовують з дня набуття чинності цією Угодою ніякихположень двосторонніх угод стосовно розподілу вантажу міжбудь-якою державою-членом Співтовариства і колишнім РадянськимСоюзом;
   2. не включають ніяких положень стосовно розподілу вантажудо майбутніх двосторонніх угод з третіми країнами, крім тихвиключних випадків, коли пароплавства однієї чи іншої Стороницієї Угоди не змогли б іншим чином мати законну можливістьздійснювати торговельні поставки як в цю третю країну, так і знеї;
   3. забороняють домовленості про розподіл вантажу в майбутніхдвосторонніх угодах, що стосуються торгівлі насипними таналивними товарами;
   4. відміняють, з набуття чинності цієї Угодою, всіодносторонні заходи, адміністративні, технічні та інші перешкоди,які могли б мати обмежувальний або дискримінаційний вплив навільне надання послуг у міжнародних морських перевезеннях.

   Кожна Сторона, між іншим, надає не менш сприятливий режимдля суден іншої Сторони, ніж той, що надається Стороною власнимсуднам стосовно доступу до портів, відкритих для міжнародноїторгівлі, використання інфраструктури і допоміжних морськихпослуг у портах, а також відповідних сплат і зборів, митнихпослуг і надання якірних стоянок і засобів навантаження ірозвантаження.

   Такий самий режим також надається кожною Стороною стосовносуден, що використовуються громадянами або компаніями іншоїСторони, які зареєстровані за межами ЄС або України, післяперехідного періоду, але не пізніше 1 липня 1997 року.

3. Громадяни і компанії Співтовариства, які надають послугив міжнародних морських перевезеннях, вільні надавати міжнародніпослуги "ріка-море" на внутрішніх водних шляхах України і навпаки.

Стаття 33 bis

З метою забезпечення узгодженого розвитку перевезень міжСторонами з урахуванням їх комерційних потреб, умови взаємногодоступу до ринку та забезпечення перевезень автотранспортом,залізницею та річковим транспортом та, якщо це можливо,повітряним транспортом можуть регулюватися окремими угодами,укладеними належним чином між Сторонами, як зазначено у статті91, після того, як набуде чинності ця Угода.

Глава IV. Загальні положення

Стаття 34

1. Положення цього розділу застосовуються з урахуваннямзаконних обмежень на підставах державної політики, державноїбезпеки або охорони здоров'я населення.
2. Вони не поширюються на дії, які на території будь-якоїСторони пов'язані, навіть в окремих випадках, з діями органіввлади.

Стаття 35

В цілях розділу IV цієї Угоди, ніщо в Угоді не заважаєСторонам застосовувати свої закони і правила стосовно в'їзду іперебування, роботи, умов праці і влаштування фізичних осіб інадання послуг, за умовами, що при цих діях вони не застосовуютьїх таким чином, що скасовує або зменшує переваги, які будь-якаСторона має згідно з умовами конкретного положення Угоди.Вищенаведене положення не перешкоджає застосуванню статті 34.

Стаття 36

Компанії, які контролюються і є виключно спільною власністюукраїнських компаній і компаній Співтовариства, також єбенефіціаріями положень Глав II, III, і IV цього розділу.

Стаття 37

Режим, що надається кожною Стороною іншій Стороні, згідно зцією Угодою в подальшому не буде, від дня за один місяць до датинабуття чинності відповідних зобов'язань ГАТС стосовно секторівабо заходів, що передбачені ГАТС, жодною мірою більш сприятливим,ніж той, що наданий такою першою Стороною згідно з положеннямиГАТС, і це стосується кожного сектора послуг, підсектора іспособу надання.

Стаття 38

В цілях Глав II, III і IV цього розділу до уваги не беретьсярежим, що надається Співтовариством, його державами-членами абоУкраїною згідно з зобов'язаннями, взятими на себе в угодах проекономічну інтеграцію відповідно до принципів статті V ГАТС.

Стаття 39

1. Режим найбільшого сприяння, наданий у відповідності доположень цього розділу, не застосовується до податкових пільг,які Сторони надають або надаватимуть у майбутньому на основі угодпро уникнення подвійного оподаткування чи інших домовленостей,щодо оподаткування.
2. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щобзавадити прийняттю чи вживанню Сторонами будь-яких заходів,спрямованих на запобігання уникненню або ухиленню від сплатиподатків відповідно до податкових положень угод про уникненняподвійного оподаткування та інших домовленостей щодооподаткування чи внутрішнього фінансового законодавства.
3. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щобзавадити державам-членам чи Україні враховувати різницю призастосуванні відповідних положень їх фінансового законодавстваміж платниками податків, які знаходяться не в однаковомустановищі, зокрема, що стосується їх місця проживання.

Стаття 40

Без шкоди для статті 28, жодне положення наведених глав II,III і IV цієї Угоди не буде тлумачитися як таке, що надає право:

• громадянам держав-членів чи України, відповідно, в'їздитина територію України чи Співтовариства, або перебувати на цихтериторіях, відповідно, в будь-якому статусі і, зокрема в статусіакціонера чи партнера компанії або її менеджера чи працівника,постачальника або одержувача послуг;
• дочірнім компаніям Співтовариства або філіалам українськихкомпаній наймати чи використовувати працю громадян України на
• українським дочірнім компаніям або філіалам компанійСпівтовариства наймати чи використовувати працю громадяндержав-членів на території України;
• українським компаніям або дочірнім компаніямСпівтовариства чи філіалам українським компаній надавати громадянУкраїни для роботи іншим особам та під їх контроль за тимчасовимиконтрактами на працевлаштування;
• компаніям Співтовариства або українським дочірнімкомпаніям чи філіалам компаній Співтовариства надаватиробітників, які є громадянами держав-членів, за тимчасовимиконтрактами на працевлаштування.

Розділ V. Поточні платежі та капітал

Стаття 41

1. Сторони зобов'язуються дозволити здійснення увільноконвертованій валюті будь-яких виплат по поточномуплатіжному балансу між резидентами Співтовариства та України,пов'язані з рухом товарів, послуг чи осіб, що здійснюються згідноз положеннями цієї Угоди.
2. Стосовно операцій по капітальному рахунку платіжногобалансу, з набуття чинності Угодою, відповідно держави-члени таУкраїна забезпечують вільний рух капіталу, що стосується прямихінвестицій в компанії, що були законним шляхом засновані в своїхкраїнах, та інвестицій, зроблених відповідно до положень глави IIцього розділу IV, та ліквідації або повернення (репатріації) цихінвестицій та будь-якого прибутку, що випливає з них.
3. Без шкоди для пункту 2 чи пункту 5, з набуттям чинностіцією Угодою держави-члени та Україна не вводять ніяких новихвалютних обмежень на рух капіталу і поточні платежі, пов'язані зним, між резидентами Співтовариства та України і не вносять новихобмежень в існуючі домовленості.
4. Сторони проводять конституції між собою з метою створеннясприятливих умов для руху видів капіталу, крім вищезазначених упункті 2, між Співтовариством та Україною для сприяння досягненнюцілей цієї Угоди.
5. З огляду на положення цієї статті, до введення повноїконвертованості української валюти в межах положень статті VIIIСтатуту Міжнародного валютного фонду, Україна за винятковихобставин може застосовувати валютні обмеження, пов'язані знаданням або отриманням коротко- і середньострокових фінансовихкредитів за умови, що такі обмеження є вимушеними для України узв'язку з наданням таких кредитів і дозволяються згідно зістатусом України в МВС. Україна застосовує ці обмеженнянедискримінаційним чином. Вони застосовуються у такий спосіб, щобможлива шкода цій Угоді від них була мінімальною. Україна негайноінформує Раду з питань співробітництва про введення таких заходіві будь-які зміни до них.
6. Без шкоди для пунктів 1 і 2, якщо у виняткових обставинахрух капіталів між Співтовариством і Україною створює або загрожуєстворити серйозні труднощі для здійснення валютної або фінансовоїполітики у Співтоваристві чи в Україні, відповідно Співтовариствоабо Україна можуть вживати запобіжних заходів щодо руху капіталівміж Співтовариством і Україною на період не більше шести місяців,якщо такі заходи є вкрай необхідними.

Розділ VI. Конкуренція, захист інтелектуальної, промислової і комерційної власності та співробітництво в галузі законодавства

Стаття 41 bis

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою виправленняабо усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законівчи інших чином, обмежень конкуренції, до яких вдаютьсяпідприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вониможуть впливати на торгівлю між Співтовариством і Україною.

2. Для досягнення цілей, зазначених в пункті 1:

2.1. Сторони забезпечують наявність та виконання законів,спрямованих проти обмежень конституції, до яких вдаються

2.2. Сторони утримуються від надання будь-якої державноїдопомоги окремим підприємствам чи виробництву товарів, крімпервинних товарів, що визначені Генеральною угодою про тарифи іторгівлю, або від надання послуг, які спотворюють або загрожуютьспотворити конкуренцію і які таким чином вони впливають наторгівлю між Співтовариством і Україною.

2.3. На прохання однієї Сторони інша Сторона надаєінформацію про свої схеми допомоги або про окремі конкретнівипадки державної допомоги. Не повинна надаватись ніякаінформація, що підпадає під вимоги законодавства Сторін щодопрофесійної або комерційної таємниці.

2.4. Стосовно державних монополій комерційного характеруСторони заявляють про свою готовність, починаючи з четвертогороку від дати набуття чинності цією Угодою, забезпечитинедопущення дискримінації громадян Сторін щодо умов, за якихтовари закуповуються або продаються.

2.5. Стосовно державних підприємств або підприємств, якимдержави-члени Європейського Союзу або Україна надають виключніправа, Сторони заявляють про свою готовність, починаючи зчетвертого року від дати набуття чинності цією Угодою, незапроваджувати і не підтримувати ніякі заходи, що спотворюютьторгівлю між Співтовариством і Україною у такій мірі, щосуперечить відповідним інтересам Сторін. Це положення не заважаєвиконанню, де-юре або де-факто, конкретних завдань, покладених натакі підприємства.

2.6. Термін, зазначений у пунктах 2.4 і 2.5, може бутиподовжений за домовленістю Сторін.

3. На прохання Співтовариства або України в рамках Комітетуз питань співробітництва можуть проводитись консультації з питаньобмежень або спотворень конкуренції, зазначених у пунктах 1 і 2,та з питань забезпечення втілення їхніх правил конкуренції зурахуванням обмежень, що накладені законами щодо розголошенняінформації, конфіденційності і підприємницької таємниці.Консультації можуть також включати питання щодо тлумаченняпунктів 1 і 2.

4. Сторони, які мають досвід у впровадженні правилконкуренції, всебічно розглядають питання щодо надання іншихСторонам, на їхнє прохання і в межах наявних можливостей,технічної допомоги для розвитку і запровадження правилконкуренції.

5. Вищенаведені положення жодною мірою не впливають на праваСторін вживати відповідних заходів, в особливості тих, щозазначені у статті 13 bis, з метою боротьби із спотвореннями уторгівлі товарами чи послугами.

Стаття 42

1. Дотримуючись положень цієї статті, а також Додатка III,Україна продовжить удосконалювати захист прав на інтелектуальнувласність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуттячинності Угодою, забезпечити рівень захисту, аналогічний доіснуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби
2. До кінця п'ятого року після набуття чинності УгодоюУкраїна приєднається до багатосторонніх конвенцій про права наінтелектуальну власність, зазначених в пункті 1 Додатка III,сторонами яких є держави-члени Співтовариства або які де-факто вних застосовуються згідно з відповідними положеннями цихконвенцій.

Стаття 43

1. Сторони визнають, що важливою умовою для зміцненняекономічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближенняіснуючого і майбутнього законодавства України з законодавствомСпівтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щобїї законодавство поступово було приведене у відповідність дозаконодавства Співтовариства.
2. Зокрема, приблизна адекватність законів матиме місце втаких галузях: закон про митницю, закон про компанії, закон пробанківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки,інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги,правила конкуренції, державні закупку, охорона здоров'я та життялюдей,тварин і рослин, навколишнє середовище, захист правспоживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти,закони та інструкції стосовно ядерної енергії, транспорт.
3. Співтовариство надає Україні належну технічну допомогу зметою здійснення цих заходів, яка може включати зокрема:
   • обмін експертами;
   • завчасне надання інформації, особливо стосовновідповідного законодавства;
   • організацію семінарів;
   • професійна підготовка;
   • допомогу у здійсненні перекладу законодавстваСпівтовариства у відповідних секторах.

Розділ VII. Економічне співробітництво

Стаття 44

1. Співтовариство та Україна вступають в економічнеспівробітництво з метою сприяння процесу економічних реформ тавідродження і сталого розвитку України. Таке співробітництвозміцнюватиме і розвиватиме економічні зв'язки на благо обохСторін.
2. Політичні та інші заходи приймаються з метою здійсненняекономічних та соціальних реформ та перебудови економічноїсистеми в Україні і будуть визначатися вимогами сталого тагармонійного соціального розвитку; вони також в повній мірівраховуватимуть екологічні аспекти.
3. З цією метою співробітництво зосереджується, зокрема, напромисловій кооперації, заохоченні та захисті інвестицій,державних поставках, зближенні політики стандартизації вгірничовидобувній та сировинній галузях, науці та техніці, освітіта навчанні, АПК і сільському господарстві, енергетиці, цивільнійядерній галузі, галузі охорони навколишнього середовища,транспорті, космосі, телекомунікаціях, фінансових послугах,"відмиванні" грошей, валютній політиці, регіональномурозвитку,соціальній кооперації, туризмі, малому та середньомупідприємництві, засобах інформації та зв'язку, захисту правспоживачів, митний справі, співробітництві в галузі статистики,економіці та боротьбі з наркотичним бізнесом.
4. Особлива увага приділяється заходам, що сприяютьспівробітництву між Незалежними Державами та іншими сусіднімикраїнами з метою стимулювання гармонійного розвитку регіону.
5. При необхідності економічній та іншим формамспівробітництва, обумовленим в цій Угоді, може надаватися з бокуСпівтовариства технічна допомога на основі відповідних правилРади Співтовариства стосовно технічної допомоги НезалежнимДержавам, пріоритетів, погоджених у орієнтовній програмі протехнічну допомогу Європейського Співтовариства Україні івстановлених процедур її координації та здійснення.
6. Рада з питань співробітництва надає рекомендації стосовнорозвитку співробітництва у пріоритетних сферах, визначених впункті 3 цієї статті.

Стаття 45

Співробітництво в галузі промисловості

1. Співробітництво має на меті сприяти, зокрема,нижченаведеному:
   • розвитку ділових зв'язків між промисловцями обох Сторін,тобто з огляду на передачу технологій та ноу-хау;
   • участі Співтовариства в заходах України по перебудові татехнічному переоснащенню її промисловості;
   • удосконаленню управління;
   • розробці необхідних комерційних правил та практичнихзаходів, включаючи маркетинг виробів;
   • охороні навколишнього середовища;
   • адаптації структури промислового виробництва до стандартіврозвинутої ринкової економіки;
   • конверсії військово-промислового комплексу.
2. Положення цієї статті не впливають на застосування правилконкуренції, прийнятих Співтовариством, стосовно підприємництва.

Стаття 46

Заохочення та захист інвестицій

1. Заважаючи на відповідні повноваження та компетенціюСпівтовариства і держав-членів, співробітництво має на метівстановити сприятливий клімат для інвестицій, як внутрішніх, такі іноземних, особливо шляхом поліпшення умов захисту інвестицій,руху капіталу та обміну інформацією про можливості щодоінвестицій.
2. Основними цілями цього співробітництва, зокрема, є:
   • укладення, за необхідністю, між державами-членами іУкраїною угод про заохочення і захист інвестицій;
   • укладення, за необхідністю, між державами-членами іУкраїною угод про уникнення подвійного оподаткування;
   • створення сприятливих умов з метою залучення іноземнихінвестицій в економіку України;
   • формування стабільної і належної законодавчої бази і умовв галузі підприємницької діяльності, а також обмін інформацієюпро закони, положення та адміністративну практику в галузіінвестицій;
   • обмін інформацією про можливості інвестування, зокрема підчас проведення торгових ярмарків, виставок, торгових тижнів таінших заходів.

Стаття 47

Публічне укладання контрактів

Сторони співробітничають з метою створення умов длявідкритого та конкурентноспроможного укладання контрактів натовари та послуги, зокрема шляхом проведення тендерів.

Співробітництво в галузі оцінки стандартів та оцінки відповідності

1. Співробітництво між Сторонами сприяє створеннювідповідності з міжнародно узгодженими критеріями, принципами таорієнтирами в питаннях якості. Такі дії сприяють прогресу унапрямку взаємного визнання в питаннях оцінки відповідності, атакож покращенню якості української продукції.
2. З цією метою вони намагаються:
   • сприяти розвитку відповідного співробітництва міжорганізаціями та установами, що спеціалізуються в цих галузях;
   • сприяти застосуванню технічних правил Співтовариства таєвропейських стандартів і процедур оцінки відповідності;
   • дозволити здійснювати обмін досвідом та технічноюінформацією в галузі управління якістю.

Стаття 49

Гірнича промисловість та сировинні ресурси

1. Сторони прагнуть до збільшення інвестицій і торгівлі вгалузі гірничої промисловості та сировинних ресурсів.
2. Співробітництво зосереджується, зокрема, в таких галузях:
   • обмін інформацією про розвиток гірничої промисловості такольорової металургії;
   • розробка правових основ співробітництва;
   • питання торгівлі;
   • розробка законодавчих та інших заходів у галузі охоронинавколишнього середовища;
   • професійна підготовка;
   • безпека гірничої промисловості.

Співробітництво в галузі науки і техніки

1. Сторони сприяють співробітництву в галузі цивільнихнаукових досліджень та технічних розробок (ДТР) на основівзаємної вигоди та з урахуванням наявних ресурсів, належногодоступу до їх відповідних програм та з урахуванням належногорівня ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та
2. Співробітництво в галузі науки і техніки включає:
   • обмін науковою і технічною інформацією;
   • спільну діяльність в галузі ДТР;
   • діяльність по професійній підготовці та програмахмобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу,які беруть участь у ДТР з обох сторін.

   Якщо таке співробітництво приймає форму діяльності, щовключає в себе галузь освіти і/ або професійної підготовки, воноповинно здійснюватись згідно з положеннями статті 51.

   Сторони, на основі взаємної домовленості, можуть здійснюватинауково-технічне співробітництво в інших формах.

   При здійсненні такого співробітництва особлива увагаприділяється працевлаштуванню науковців, інженерів, дослідниківта технічного персоналу, зайнятих або тих, що були зайнятідослідженнями у галузі виробництва зброї масового знищення або втакому виробництві.

3. Співробітництво згідно з цією статтею здійснюється наоснові окремих угод, які мають бути обговорені та укладенівідповідно до процедур, прийнятих кожною стороною, і які, міжіншим, визначають відповідні положення щодо ПІВ.

Стаття 51

Освіта та професійна підготовка

1. Сторони здійснюють співробітництво з метою підвищеннярівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні, яку громадському, так і в приватному секторах.
2. Співробітництво, зокрема, зосереджується в таких галузях:
   • удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки вУкраїні згідно з сучасними вимогами, включаючи системусертифікації вищих учбових закладів і дипломів про вищу освіту;
   • професійна підготовка керівників підприємств державного таприватного секторів та цивільних службовців в пріоритетнихгалузях, що мають бути визначені;
   • співробітництво між учбовими закладами, співробітництвоміж учбовими закладами і фірмами;
   • мобільність для вчителів, випускників, адміністраторів,молодих вчених і дослідників та молоді;
   • сприяння навчанню в галузі європейських досліджень увідповідних закладах;
   • навчання мовам країн Співтовариства;
   • підготовка на курсах вдосконалення майстерностіперекладачів для роботи на конференціях;
   • підготовка журналістів;
   • підготовка викладачів.
3. Можлива участь однієї Сторони у відповідних програмах вгалузі освіти та підготовки іншої Сторони може бути розглянутазгідно з їхніми відповідними процедурами і тоді, якщо це єдоцільним, будуть розроблені установчі рамки і планиспівробітництва з урахуванням участі України у програмі ТЕМПУССпівробітництва.

Стаття 52

Сільське господарство та агропромисловий сектор

Метою співробітництва в цій галузі є здійснення аграрноїреформи, модернізація, перебудова та приватизація сільськогогосподарства, агропромислового сектора та сектора послуг вУкраїні, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків дляукраїнських товарів, за умов, які забезпечують захистнавколишнього середовища, враховуючи необхідність посиленнябезпеки в постачанні продуктів харчування. Сторони такожпрагнутимуть до поступового наближення українських стандартів дотехнічних правил Співтовариства стосовно промислових ісільськогосподарських продуктів харчування, включаючи санітарні іфітосанітарні стандарти.

Стаття 53

Енергетика

1. Співробітництво здійснюється в межах принципів ринковоїекономіки та Європейської енергетичної хартії в умовахпоступового об'єднання енергетичних ринків в Європі.
2. Співробітництво, крім іншого, включає такі галузі:
   • вплив виробництва та споживання енергії на навколишнєсередовище з метою запобігання або мінімізації шкідливимнаслідкам результатів цієї діяльності для навколишньогосередовища;
   • підвищення економічного прийнятним і природобезпечнимшляхом якості та безпеки енергозабезпечення, включаючидиверсифікацію постачальників;
   • вироблення енергетичної політики;
   • поліпшення управління та регулювання енергетичної галузівідповідно до вимог ринкової економіки;
   • запровадження ряду інституційних, правових, фінансових таінших передумов, необхідних для сприяння зростанню торгівліенергією та інвестиціям;
   • сприяння економії енергії та її ефективному використанню;
   • модернізація, розвиток і диверсифікація енергетичноїінфраструктури;
   • удосконалення технологій енергетичного забезпечення такінцевого використання всіх видів енергії;
   • управління та технічна підготовка в енергетичній галузі.

Стаття 54

Співробітництво в цивільному ядерному секторі

1. Беручи до уваги відповідні повноваження та компетенціюСпівтовариства та його держав-членів, співробітництво вцивільному ядерному секторі здійснюється через виконанняконкретних угод про, наприклад, торгівлю ядерними матеріалами,ядерну безпеку та термоядерний синтез і відповідно дозаконодавчих процедур кожної Сторони.
2. Сторони співробітничають, в тому числі на міжнароднихфорумах, у розв'язанні проблем, що виникли внаслідокЧорнобильської катастрофи; співробітництво, зокрема, можевключати:
   • спільне дослідження наукових проблем, пов'язаних зЧорнобильською аварією;
   • боротьба з радіоактивним забрудненням повітря, грунту таводи;
   • контроль і нагляд за радіоактивним станом навколишньогосередовища;
   • подолання наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних зядерною енергією/радіоактивністю;
   • дезактивація забруднених радіацією земель і поводження зрадіоактивними відходами;
   • медичні проблеми, пов'язані з впливом наслідків ядернихаварій на стан здоров'я населення;
   • розв'язання проблеми безпеки зруйнованого 4-го енергоблокув Чорнобилі;
   • економічні та адміністративні аспекти зусиль, спрямованихна подолання наслідків аварії;
   • підготовка в галузі запобігання наслідкам ядерних аварійта їх зменшення;
   • наукові та технічні аспекти діяльності по подоланнюнаслідків Чорнобильської катастрофи;
   • інші галузі за погодженням Сторін.

Стаття 55

Навколишнє середовище

1. Беручи до уваги Європейську енергетичну хартію таДекларацію конференції, яка відбулася в Люцерні в 1993 році,Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво між ними в галузіохорони навколишнього середовища та охорони здоров'я.
2. Співробітництво здійснюється з метою боротьби зпогіршенням стану навколишнього середовища і, зокрема, охоплюєтакі питання, як:
   • ефективний моніторинг рівнів забруднення та оцінка станунавколишнього середовища; система інформації про станнавколишнього середовища;
   • боротьба з локальним, регіональним та транскордоннимзабруднення атмосферного повітря та води;
   • відновлення природного стану навколишнього середовища;
   • старе, ефективне та екологічно безпечне виробництво тавикористання енергії; безпека промислових підприємств;
   • класифікація та безпечне використання хімічних речовин;
   • якість води;
   • зменшення обсягів, утилізація і безпечне знищеннявідходів, а також виконання положень Базельської конвенції;
   • вплив, який здійснює на навколишнє середовище сільськегосподарство, ерозія грунтів та хімічне забруднення;
   • захист лісів;
   • збереження біологічної різноманітності, територій, щоохороняються, а також раціональне використання біологічнихресурсів та управління ними;
   • планування землекористування, включаючи будівництво таміське планування;
   • застосування економічних та фінансових важелів;
   • глобальні кліматичні зміни;
   • екологічна освіта та виховання;
   • виконання Конвенції про оцінку впливу на навколишнєсередовище в транскордонному контексті, яка була підписана вмісті Еспоо.
3. Співробітництво, зокрема, здійснюється шляхом:
   • планування заходів по подоланню наслідків катастроф таінших надзвичайних ситуацій;
   • обміну інформацією та експертами, включаючи інформацію таекспертів, що мають відношення до передачі чистих технологій табезпечного і екологічного раціонального використаннябіотехнологій;
   • проведення спільної дослідницької діяльності;
   • удосконалення законодавства в напрямку стандартівСпівтовариства;
   • співробітництва на регіональному (в тому числі, в рамкахЄвропейського агенства по навколишньому середовищу) та наміжнародному рівнях;
   • розробки стратегії, зокрема стосовно глобальних такліматичних проблем, а також з метою досягнення сталого розвитку;
   • дослідження впливу на навколишнє середовище.

Стаття 56

Транспорт

Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво між ними вгалузі транспорту.

Це співробітництво, між іншим, має на меті реконструкцію імодернізацію транспортних систем і мереж доріг в Україні, а такожпоглиблення і забезпечення, в разі потреби, сумісностітранспортних систем в контексті створення більш глобальноїтранспортної системи.

Співробітництво, між іншим, включає:

• модернізацію управління автомобільним, залізничнимтранспортом, портами і аеропортами;
• модернізацію і розвиток залізниці, водних шляхів,автомобільних доріг, портів, аеропортів, аеронавігаційноїінфраструктури, включаючи модернізацію головних шляхів, щостановлять обопільний інтерес, і трансєвропейських магістралейдля згаданих видів транспорту:
• сприяння змішаним перевезенням та їх розвиток;
• сприяння спільним програмам досліджень і розробок;
• підготовка законодавчої та організаційної бази длярозробки і імплементації політики, включаючи приватизаціютранспортного сектора.

Стаття 57

Космічний простір

Беручи до уваги відповідну компетенцію Співтовариства, йогодержав-членів та Європейського космічного агенства, Сторонисприяють, при необхідності, довгостроковому співробітництву вгалузі дослідження космічного простору в мирних цілях. розвиткутаких досліджень та комерційного використання результатів такихдосліджень. Сторони приділяють особливу увагу тим ініціативам,які сприяють повною мірою комплементарності їхньої відповідноїкосмічної діяльності.

Стаття 58

Поштовий зв'язок та електрозв'язок

В межах своїх відповідних повноважень та компетенції Сторонирозширюють та зміцнюють співробітництво в таких галузях:

• визначення політики та керівних принципів розвиткуелектрозв'язку та поштового зв'язку;
• розробка принципів тарифної політики і маркетингу в галузіелектрозв'язку та поштового зв'язку;
• заохочення розробки проектів в галузі електрозв'язку тапоштового зв'язку і залучення інвестицій;
• підвищення ефективності та якості забезпеченняелектрозв'язку та поштового зв'язку, між іншим, шляхомлібералізації діяльності в організаційних структурах;
• передове застосування електрозв'язку, зокрема. в сферіелектронного переказу коштів;
• управління телекомунікаційними мережами та їх"оптимізація";
• створення відповідної нормативної бази для наданнятелекомунікаційних та поштових послуг і для використаннядіапазону радіочастот;
• підготовка персоналу з питань електрозв'язку і поштовогозв'язку для діяльності в ринкових умовах.

Стаття 59

Фінансові послуги

Співробітництво, зокрема, спрямовується на полегшеннявключення України до загальноприйнятих систем взаємнихрозрахунків. Технічна допомога зосереджується на:

• розвитку банківських і фінансових послуг, розвиткуспільного ринку кредитних ресурсів, залученні України дозагальноприйнятої системи взаємних розрахунків;
• розвитку фіскальної системи та її установ в Україні,обміні досвідом та навчанні персоналу;
• розвитку послуг у сфері страхування, що, між іншим,створило б сприятливі умови для участі компаній Співтовариства устворенні спільних підприємств в галузі страхування в Україні, атакож розвитку експортного кредитного страхування;
• це співробітництво, зокрема, сприяє розвитку стосунків міжУкраїною та державами-членами ЄС у сфері фінансових послуг.

Стаття 60

Відмивання грошей

1. Сторони визнають необхідність докладати зусилля іспівпрацювати з метою запобігання використанню своїх фінансовихсистем для відмивання доходів, отриманих від кримінальноїдіяльності в цілому та злочинів, пов'язаних з наркотикамизокрема.
2. Співробітництво в цій галузі включає адміністративну татехнічну допомогу з метою встановлення відповідних нормзапобігання відмиванню грошей, еквівалентних тим, які прийнятіСпівтовариством та міжнародними формами в цій галузі, включаючиЦільову групу з фінансових питань (ЦГФП).

Стаття 61

Валютно-грошова політика

На прохання українських властей, Співтовариство надаєтехнічну допомогу, яка має на меті підтримати зусилля України унапрямку створення і зміцнення її власної валютно-грошовоїсистеми та введення нової грошової одиниці, яка має статиконвертованою, а також у напрямку поступового зближення політикиУкраїни з політикою європейської валютної системи. Це включаєнеформальний обмін поглядами стосовно принципів та функціонуванняєвропейської валютної системи.

Стаття 62

Регіональний розвиток

1. Сторони зміцнюють співробітництво в галузі регіональногорозвитку та планування землекористування.
2. З цією метою вони сприяють обміну інформацією міжнаціональними, регіональними та місцевими органами влади з питаньрегіональної політики планування землекористування та методикиформування регіональної політики, яка приділяє особливу увагурозвитку несприятливих районів.

Вони також сприяють налагодженню прямих зв'язків міжвідповідними районами та державними організаціями, які займаютьсяпитаннями планування регіонального розвитку, з метою, між іншим,обміну інформацією про шляхи і методи сприяння регіональномурозвитку.

Стаття 63

Співробітництво в соціальній галузі

Що стосується охорони здоров`я та безпеки, то Сторонирозвивають співробітництво між ними з метою поліпшення рівняохорони здоров'я та безпеки працівників.

1. Співробітництво, головним чином, включає:
   • освіту та підготовку з питань охорони здоров'я та безпекипричому головна увага має приділятися секторам діяльностівисокого ризику;
   • розробка та застосування превентивних заходів, спрямованихна боротьбу з професійними захворюваннями та іншимизахворюваннями, пов'язаними з роботою;
   • запобігання ризику великих аварій та регулюваннявикористання токсичних хімічних речовин;
   • дослідження в галузі розвитку бази знань стосовно умовпраці та здоров'я і безпеки працівників.
2. Що стосується зайнятості, то співробітництво включає,головним чином, технічну допомогу в галузях:
   • оптимізації ринку робочої сили;
   • модернізації консультаційних служб та служб, якізаймаються пошуком роботи;
   • планування та менеджменту перебудовчих програм;
   • заохочення розвитку зайнятості на місцевому рівні;
   • обміну інформацією про програми гнучкої зайнятості,включаючи програми, що стимулюють роботу не за наймом тапідприємництво.
3. Сторони приділяють особливу увагу співробітництву вгалузі соціального захисту, яке, між іншим, включає співпрацю уплануванні та здійсненні реформ у системі соціального захисту вУкраїні.

Ці реформи мають на меті розробку в Україні методів захисту,притаманних країнам з ринковою економікою, і охоплюють всінапрямки соціального захисту.

Стаття 64

Туризм

1. Сторони розширюють та розвивають співробітництво міжними, яке включає:
   • сприяння туризму;
   • співробітництво між офіційними туристичними організаціями;
   • збільшення потоку інформації;
   • передачу "ноу-хау";
   • вивчення можливостей спільної діяльності;
   • підготовку персоналу з метою розвитку туризму.

Стаття 65

Малі та середні підприємства

1. Сторони намагаються розвивати і зміцнювати малі тасередні підприємства та їх об'єднання, а також співробітництвоміж малими та середніми підприємствами Співтовариства та України.
2. Співробітництво включає технічну допомогу, зокрема втаких галузях:
   • розвиток правової бази діяльності малих та середніхпідприємств;
   • створення відповідної інфраструктури ( установа дляпідтримки малих та середніх підприємств, зв'язок, допомога устворенні фонду малих та середніх підприємств);
   • створення технологічних парків.

Стаття 66

Інформація та зв'язок

Сторони підтримують розвиток сучасних методів обробкиінформації, в тому числі засобів інформації, та сприяютьефективному взаємному обміну інформацією. Першочергова увагаприділяється програмам, які мають за мету ознайомлення широкоїгромадськості з основною інформацією про Співтовариство іУкраїну, включаючи, коли це можливо, взаємний доступ до баз данихна основі повної поваги до прав на інтелектуальну власність.

Стаття 67

Захист прав споживачів

1. Сторони започатковують тісне співробітництво з метоюдосягнення сумісності їх систем захисту прав споживачів. Цеспівробітництво, зокрема, включає проведення експертної оцінкизаконодавчих та інституційних реформ, створення постійно діючоїсистеми взаємної інформації про небезпечні продукти,вдосконалення інформації, яка надається споживачу особливостосовно цін, характеристики товарів та послуг, що пропонуються,підготовку адміністративних посадових осіб та інших представниківінтересів споживачів, розвиток обмінів між представникамиінтересів споживачів та поглиблення сумісності політики в галузіправ споживачів.

Стаття 68

Митниця

1. Метою співробітництва є забезпечення виконання усіхположень, що мають бути прийняті щодо торгівлі та торгівлі наоснові взаємної вигоди та досягнення зближення української митноїсистеми з митною системою Співтовариства.
2. Співробітництво, зокрема, включає:
   • обмін інформацією;
   • удосконалення методів роботи;
   • запровадження об'єднаної номенклатури та єдиногоадміністративного документа;
   • взаємозв'язок між транзитними системами Співтовариства таУкраїни;
   • спрощення перевірок та формальностей, які стосуютьсяперевезення товарів;
   • підтримку введення сучасних митних інформаційних систем;
   • організацію семінарів і навчальних циклів.
3. Без шкоди для подальшого співробітництва, щопередбачається в цій Угоді і зокрема у статті 71, взаємодопомогаміж адміністративними органами у митних справах Сторінздійснюється відповідно до положень Протоколу, що додається доцієї Угоди.

Співробітництво в галузі статистики

Співробітництво в цій галузі має за мету розвиток ефективноїстатистичної системи, яка забезпечувала б надійний статистичнийматеріал, необхідний для підтримки та моніторингу процесуекономічних реформ, та сприяла б розвитку приватного підприємствав Україні.

Сторони, зокрема, співпрацюють у таких галузях:

• адаптація статистичної системи України до міжнароднихметодів, стандартів та класифікації;
• обмін статистичною інформацією;
• надання необхідної статистичної макро- і мікроекономічноїінформації для здійснення економічних реформ та управління ними.

З цією метою Співтовариство надає Україні технічну допомогу.

Стаття 70

Економіка

Сторони сприяють процесу економічної реформи та узгодженнюполітики в галузі економіки, співпрацюючи з метою поглибленнярозуміння основ їх відповідних економічних систем, а також шляхіврозробки та здійснення економічної політики в країнах з ринковоюекономікою. З цією метою Сторони обмінюються інформацією профункціонування та перспективи макроекономіки.

Співтовариство надає технічну допомогу з метою:

• допомоги України в проведенні економічної реформи, надаючиекспертно-консультативну та технічну допомогу;
• сприяння співробітництву між економістами з метоюприскорення передачі "ноу-хау" для розробки економічної політики;
• забезпечення широкого розповсюдження наукових досліджень,дотичних до економічної політики.

Стаття 71

Наркотики

У межах своїх відповідних повноважень та компетенції Сторониспівробітничають в галузі підвищення ефективності та якостіполітики і заходів по боротьбі з незаконним виробництвом,постачанням та продажом наркотиків та психотропних речовин,включаючи запобіганням втратам хімічної вихідної сировини, атакож в галузі сприяння запобіганню і зменшенню попиту нанаркотики. Співробітництво в цій сфері основується на взаємнихконсультаціях та тісній координації між Сторонами у тому, щостосується цілей та заходів в різних галузях, які маютьвідношення до наркотиків.

Розділ VIII. Співробітництво в галузі культури

Стаття 72

Сторони зобов'язуються сприяти, заохочувати та допомагатирозвитку культурного співробітництва. Коли це можливо,співробітництво може розвиватися на основі програм культурногоспівробітництва Співтовариства або однієї чи декількохдержав-членів, а також можуть здійснюватися подальші заходи, щостановлять обопільний інтерес.

Розділ IХ. Фінансове співробітництво

Стаття 73

Для досягнення цілей цієї Угоди та згідно із статтями 74,75та 76 Україна отримує тимчасову фінансову допомогу відСпівтовариства, яке надає технічну підтримку у вигляді субсидійдля прискорення економічних перетворень в Україні.

Стаття 74

Ця фінансова допомога надається а рамках Програми ТАСІС,передбаченої у відповідному регламенті Ради Співтовариства.

Стаття 75

Цілі та галузі фінансової допомоги Співтовариствавизначаються в орієнтовній програмі, яка відображає встановленіпріоритети, що мають бути погоджені між Сторонами з огляду напотреби України, поглинаючу спроможність секторів та просуванняреформ. Сторони інформують про це Раду з питань співробітництва.

Стаття 76

Для оптимального використання наявних ресурсів Сторонизабезпечують тісну координацію надходжень в рамках технічноїдопомоги Співтовариства з надходженнями з інших джерел, таких якдержави-члени, інші країни та міжнародні організації, такі якМіжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банкреконструкції та розвитку, а також ПРООН і МВС.

Глава Х. Інституційні, загальні та заключні положення

Стаття 77

Згідно з цим документом створюється Рада з питаньспівробітництва, яка стежить за виконанням цієї Угоди. ЗасіданняРади проводяться на рівні міністрів один раз на рік, а такожтоді, коли цього вимагають обставини. З метою досягнення цілейцієї Угоди вона розглядає будь-які значні питання, що виникають врамках Угоди, та будь-які інші двосторонні або міжнародніпитання, що становлять взаємний інтерес. Рада з питаньспівробітництва може також виносити необхідні рекомендації запогодженням між двома Сторонами.

Стаття 78

1. Рада з питань співробітництва складається з членів РадиЄвропейського союзу та з членів Комісії європейськихспівтовариств, з одного боку, та членів уряду України, з другогобоку.
2. Рада з питань співробітництва встановлює свої правилапроцедури.
3. Посаду Голови Ради з питань співробітництва займають почерзі представник Співтовариства і член уряду України.

Стаття 79

1. Раді з питань співробітництва у виконанні нею їїобов'язків допомагає Комітет з питань співробітництва, якийскладається з представників членів Ради Європейського союзу ічленів Комісії європейських співтовариств з одного боку, та зпредставників уряду України з іншого боку, як правило, на рівністарших посадових осіб державної служби. Посаду Голови Комітету зпитань співробітництва займають по черзі представникСпівтовариства та представник України.

   У своїх правилах процедури Рада з питань співробітництвавизначає обов'язки Комітету з питань співробітництва, яківключають підготовку засідань Ради з питань співробітництва тапитання діяльності Комітету.

2. Рада з питань співробітництва може передавати будь-яке ізсвоїх повноважень Комітету з питань співробітництва, щозабезпечить послідовність між засіданнями Ради з питаньспівробітництва.

Стаття 80

Рада з питань співробітництва може приймати рішення простворення будь-якого іншого спеціального комітету чи органу длянадання їй допомоги у виконанні її обов'язків і вона визначаєсклад та обов'язки таких комітетів або органів і порядок їхдіяльності.

Стаття 81

При розгляді будь-якого питання, що виникає в рамках цієїУгоди стосовно будь-якого положення, яке посилається на одну ізстатей ГАТІ, Рада з питань співробітництва якнайповною міроюбере до уваги тлумачення, яке звичайно дається відповідній статтіГАТІ Договірними Сторонами Загальної Угоди.

Стаття 82

Цим створюється Комітет з парламентського співробітництва.Цей Комітет є форумом, на якому зустрічаються члени Українськогота Європейського парламентів для обміну думками. Він скликаєтьсяз періодичністю, яку визначає сам.

Стаття 83

1. Комітет з парламентського співробітництва складається зчленів Європейського парламенту з одного боку, та членівУкраїнського парламенту з другого боку.
2. Комітет з парламентського співробітництва визначає своїправила процедури.
3. Головування в Комітеті з парламентського співробітництваздійснюється по черзі відповідно представниками Європейськогопарламенту і Українського парламенту згідно з положеннями,визнаними в його правилах процедури.

Стаття 84

Комітет з парламентського співробітництва може запитувативідповідну інформацію про виконання цієї Угоди від Ради з питаньспівробітництва, яка в такому випадку надає Комітету запитувануінформацію.

Комітету з парламентського співробітництва надаєтьсяінформація стосовно рекомендацій Ради з питань співробітництва.

Комітет з парламентського співробітництва може виноситирекомендації Раді з питань співробітництва.

Стаття 85

У рамках сфери дії цієї Угоди кожна Сторона зобов'язуєтьсязабезпечити фізичним та юридичним особам іншої Сторони доступ,вільний від дискримінації щодо своїх власних фізичних таюридичних осіб, до компетентних судів та адміністративних органівСторін для захисту їх особистих та майнових прав, включаючи правана інтелектуальну, промислову та комерційну власність.

У межах своїх відповідних повноважень Сторони:

• сприяють проведенню арбітражу для вирішення спорів, яківиникають у зв'язку з комерційними угодами та угодами проспівробітництво, укладеними суб'єктами економічної діяльностіСпівтовариства та України;
• погоджуються про те, що у разі передачі спору до арбітражукожна Сторона, яка бере участь у цьому спорі, може, якщо правилаарбітражного органу, вибраного Сторонами, не встановлюють інше,вибирати свого власного арбітра, незалежно від йогонаціональності, і про те, що головуючий третій арбітр або єдинийарбітр може бути громадянином третьої країни;
• рекомендують своїм суб'єктам економічної діяльностівибирати, на основі взаємної згоди, законодавство, щозастосовується до їхніх контрактів;
• підтримують звернення до арбітражних правил, розробленихКомісією ООН з права міжнародної торгівлі (UNCINRAL), івикористання арбітражних органів країни, що підписала Конвенціюпро визнання та використання іноземних арбітражних рішень,укладену в Нью-Йорку 10 липня 1958 року.

Стаття 86

Ніщо в цій Угоді не перешкоджає одній із Сторін вживатибудь-яких заходів:

1. які, на її думку, необхідні для того, щоб запобігтирозголошенню інформації, що суперечить суттєвим інтересам їїбезпеки;
2. що мають відношення до виробництва або продажу зброї,воєнного спорядження та матеріалів або до досліджень, розробок чивиробництва, необхідного для цілей оборони, якщо такі заходи незашкоджують умовам конкуренції стосовно продукції, яка непризначена для використання у суто воєнних цілях;
3. які вона вважає необхідними для забезпечення своєївласної безпеки у випадку серйозних внутрішніх безпорядків, якіпорушують закон і громадський порядок, під час війни абосерйозного міжнародного напруження, яке являє собою загрозувійни, або для виконання взятих зобов'язань по підтриманнюміжнародного миру та безпеки;
4. які, на її думку, необхідні для дотримання її міжнароднихзобов'язань по контролю зо подвійним використанням промисловихтоварів і технологій.

Стаття 87

1. У сферах, на які поширюється дія цієї Угоди, без шкодидля будь-яких її спеціальних положень:
   • заходи, які вживаються Україною по відношенню доСпівтовариства, не повинні приводити до будь-якої дискримінаціїдержав-членів Співтовариства,їх громадян або їх компаній чи фірм;
   • заходи,які вживаються Співтовариством по відношенню доУкраїни, не повинні приводити до будь-якої дискримінації громадянУкраїни або її компаній чи фірм.
2. Положення пункту 1 не зашкоджують право Сторінвикористовувати відповідні положення їх фінансового законодавствастосовно платників податків, які знаходяться не в однаковихумовах з точки зору їх місця проживання.

Стаття 88

1. Кожна з двох Сторін може передавати до Ради з питаньспівробітництва будь-який спір щодо застосування або тлумаченняцієї Угоди.
2. Рада з питань співробітництва може врегульовувати спіршляхом винесення рекомендації.
3. Якщо спір не може бути врегульований відповідно до пункту2 цієї статті, кожна Сторона може повідомити іншу Сторону пропризначення мирового посередника, після чого інша Сторона маєпризначити другого мирового посередника протягом двох місяців.Для застосування цієї процедури Співтовариство і держави-членивважаються однією Стороною спору.

Рада з питань співробітництва призначає третьогопосередника.

Рекомендації мирових посередників приймаються більшістюголосів. Такі рекомендації не є обов'язковими для Сторін.

Стаття 89

На вимогу однієї із Сторін Сторони оперативно проводятьконсультації з використанням відповідних каналів з метоюобговорення будь-яких питань, що стосуються тлумачення абоімплементації цієї Угоди та інших відповідних аспектів стосунківміж Сторонами.

Положення цієї статті ніяким чином не зачіпають статті13,13 bis, 88 та 94 і не зашкоджують ним.

Стаття 90

Режим, який надається Україні в рамках цієї Угоди, ні в яко-му разі не є більш сприятливим ніж режим, що надаєтьсядержавами-членами одна одній.

Стаття 91

В цілях цієї Угоди термін "Сторони" означає Україну з одногобоку, та Співтовариство або держави-члени, або Співтовариство тадержави-члени, згідно з їх відповідними повноваженнями, з другогобоку.

Стаття 92

Оскільки питання, що охоплюються цією Угодою, регулюютьсяЕнергетичною Хартією та Протоколами до неї, така Хартія і такіПротоколи після набуття чинності застосовуються до таких питань,але лише в тій мірі, в якій таке застосування передбачене їхположеннями.

Стаття 93

Ця Угода укладається на початковий період тривалістю 10років. Угода автоматично подовжується на один рік, якщо одна ізСторін за шість місяців до закінчення строку дії Угоди несповістить іншу Сторону у письмовій формі про свій намірденонсувати Угоду.

Стаття 94

1. Сторони вживають будь-яких загальних або спеціальнихзаходів, необхідних для виконання своїх зобов'язань за Угодою.Вони докладають зусиль для досягнення цілей, визначених Угодою.
2. Якщо одна із Сторін вважає, що інша Сторона не виконуєсвоїх зобов'язань за Угодою, вона може вжити відповідних заходів.Перед тим, як вжити таких заходів, за винятком випадківнадзвичайної терміновості, вона надає Раді з питаньспівробітництва всю відповідну інформацію, необхідну для уважноговивчення ситуації з метою пошуку рішення, прийнятного для Сторін.

При визначенні цих заходів пріоритет має бути відданий такимзаходам, які якомога менше зашкоджують дії Угоди. Рада з питаньспівробітництва негайно інформується про ці заходи, якщо цьоговимагає інша Сторона.

Стаття 95

Додатки I, II, III, IV, V, V bis і Протокол складаютьневід'ємну частину цієї Угоди.

Стаття 96

До тих пір, поки за цією Угодою приватним особам і суб'єктамекономічної діяльності не будуть забезпечені рівні права, Угодане зашкоджує правам, гарантованим їм діючими угодами, які єобов'язковими для однієї чи декількох держав-членів з одного бокуі України з іншого боку, крім сфер, що відносяться до компетенціїСпівтовариства, та без шкоди для зобов'язань держав-членів, яківипливають з цієї Угоди, в сферах, що відносяться до їхкомпетенції.

Стаття 97

Ця Угода застосовується, з одного боку, до територій, дедіють договори про утворення Європейського економічногоспівтовариства, Європейського співтовариства по атомній енергіїта Європейського об'єднання вугілля та сталі, та за умов,визначених в цих договорах, і, з іншого боку, до територіїУкраїни.

Стаття 97 bis

Генеральний секретар Ради Європейського Союзу є депозитаріємцієї Угоди.

Стаття 98

Оригінальний текст Угоди, тексти якої датською, голландською,англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською,грецькою, португальською та Українською мовами є автентичними,здається на зберігання Генеральному секретареві РадиЄвропейського Союзу.

Стаття 99

Ця Угода схвалюється Сторонами згідно з їх відповіднимипроцедурами.

Угода набуває чинності в перший день другого місяця, щонаступає після дати, коли Сторони повідомили Генеральногосекретаря Ради Європейського Союзу про завершення процедур,зазначених у першому пункті.

Після набуття нею чинності у тому, що стосується відносинміж Україною та Співтовариством, ця Угода замінює Угоду міжЄвропейським економічним співтовариством, Європейськимспівтовариством по атомній енергії та Союзом РадянськихСоціалістичних Республік про торгівлю та економічне і комерційнеспівробітництво, підписану в Брюсселі 18 грудня 1989 року.

Стаття 100

Якщо до завершення процедур, необхідних для набуття чинностіцією Угодою, положення певних частин цієї Угоди будуть вводитисяв дію в 1994 році шляхом укладення тимчасової угоди міжСпівтовариством і Україною, Договірні Сторони погоджуються проте, що у цьому випадку термін "дата набуття чинності Угодою"означає дату набуття чинності тимчасовою Угодою.

СПИСОК ДОДАТКІВ

Додаток I.

Орієнтовний список пільг, що надаються Україною незалежним державам відповідно до статті 9 bis.

Додаток II.

Виключні заходи, які частково скасовують положення статті 11.

Додаток III.

Конвенції про інтелектуальну власність (стаття 42).

Додаток IV.

Застереження Співтовариства відповідно до пункту 1 b статті 23.

Додаток V.

Застереження України відповідно до пункту 2 а статті 23

Додаток V bis.

Фінансові послуги: визначення.

СПИСОК ПРОТОКОЛІВ

Протокол про надання взаємної допомоги у митних питаннях.

Додаток I
Орієнтовний список пільг, що надаються Україною незалежним державам відповідно до статті 9 bis

1. Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Литва,Молдова, Росія, Туркменистан - ввізне мито не стягується.

   Вивізне мито не стягується з товарів, які поставляютьсязгідно з кліринговими та міждержавними угодами в межах обсягів,визначених цими угодами.

   Ввізні та вивізні товари оподаткуванню ПДВ не підлягають.Акцизний збір з вивізних товарів не стягується.

   Всі незалежні держави - експортні квоти на поставки товарів,що здійснюються на основі річних міждержавних угод про торгівлю іспівробітництво, є викритими на тих же умовах, що і для поставоктоварів для державних потреб.

2. Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Литва,Молдова, Туркменистан - Платежі можуть здійснюватися в рублях.

   Росія - платежі можуть здійснюватися в рублях абокарбованцях.

   Всі незалежні держави - спеціальна система некомерційнихоперацій, включаючи платежі по цих операціях.

3. Всі незалежні держави - спеціальна система поточнихплатежів.
4. Всі незалежні держави - спеціальна цінова система вторгівлі деякою сировиною та напівфабрикатами.
5. Всі незалежні держави - спеціальні умови транзиту.
6. Всі незалежні держави - спеціальні умови митних процедур.

Додаток II
Виключні заходи, які частково скасовують положення статті 11

1. Виключні заходи, які частково скасовують положення статті11, можуть вживатися Україною у формі кількісних обмежень нанедискримінаційній основі.
2. Ці заходи можуть стосуватися лише нових галузейпромисловості або деяких секторів, що знаходиться в процесіперебудови чи стикаються з серйозними труднощами, особливо колитакі труднощі викликають значні соціальні проблеми.
3. Загальний обсяг імпорту товарів, які підпадають під такізаходи, не може перевищувати 15% від загального імпорту ізСпівтовариства на протязі останнього року, що передуєзапровадженню будь-яких кількісних обмежень, для яких маються унаявності статистичні дані.
4. Такі заходи можуть вживатися лише на протязі перехідногоперіоду, який закінчується 31 грудня 1998 року, якщо Сторони недомовляться про інше, або коли Україна приєднається до ГАТІ,залежно від того, що буде раніше.
5. Україна інформує Раду з питань співробітництва пробудь-які заходи, які вона має намір запровадити відповідно доумов цього Додатка, а також, на прохання Співтовариства, в Раді зпитань співробітництва. До запровадження цих заходів проводятьсяконсультації щодо таких заходів та галузей, в яких вони будутьзастосовуватися.

Додаток III
Конвенції про інтелектуальну власність (стаття 42)

1. Пункт 2 статті 42 стосується таких багатосторонніхконвенцій:
   • Бернська конвенція про охорону літературних і художніхтворів (Паризький акт, 1971 рік);
   • Міжнародна конвенція про охорону прав акторів-виконавців,виробників фонограм і органів радіомовлення (Рим, 1961 рік);
   • Протокол до Мадрідської угоди про міжнародну реєстраціюторгових знаків (Мадрід, 1989 рік);
   • Німецька угода про міжнародну класифікацію виробів тапослуг для цілей реєстрації знаків (Женева 1977 рік, зпоправками, внесеними в 1979);
   • Будапештський договір про міжнародне визнання депонуваннямікроорганізмів для цілей патентних процедур (1977 рік іззмінами, внесеними в 1980 році);
   • Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин (UPOV)(Женевський акт, 1978 рік).
2. Україна робить все можливе для приєднання безнеобгрунтованої затримки до Женевського акта 1991 року, доМіжнародної конвенції про захист нових сортів рослин (UPOV).
3. Рада з питань співробітництва може рекомендувати, щобпункт 2 статті 42 застосовувався до інших багатосторонніхконвенцій. При виникненні проблем у галузі інтелектуальноївласності, що впливають на умови торгівлі, на вимогу будь-якоїсторони проводяться негайні консультації з метою досягненнявзаємоприйнятних рішень.
4. Сторони підтверджують те велике значення, якого вонинадають зобов'язанням, що випливають з таких багатосторонніхконвенцій:
   • Паризька конвенція про охорону промислової власності(Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979році);
   • Мадрідська угода про міжнародну реєстрацію торгових знаків(Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979році);
   • Договір про патентне співробітництво (Вашингтон, 1970 рік,з поправками, внесеними в 1979 і 1984 роках).
   • З набуттям чинності цією Угодою Україна надає компаніямСпівтовариства та його громадянам режим стосовно визнання ізахисту інтелектуальної власності не менш сприятливий, ніж той,що надається нею будь-якій третій країні за двостороннімиугодами.
   • Положення пункту 5 не поширюються на пільги, що надаютьсяУкраїною будь-якій третій країні на засадах взаємності, та напільги, що надаються Україною іншій державі колишнього СРСР.

Додаток IV
Застереження Співтовариства відповідно до пункту 1b статті 23.

Гірничодобувна промисловість

У деяких державах-членах для отримання компаніями, що неконтролюються ЄС, прав на гірничодобувну діяльність та розробкукорисних копалин може вимагатися концесія.

Рибальство

Доступ до біологічних ресурсів та їх використання, доступ домісць рибальського промислу, що знаходяться під суверенітетом абоюрисдикцією держав-членів Співтовариства надається лишерибальським суднам, які несуть прапор держави-членаСпівтовариства та зареєстровані на території Співтовариства, якщоне передбачене інше.

Придбання нерухомого майна

У деяких державах-членах придбання нерухомого майнакомпаніями країн, які не є членами ЄС, підлягає обмеженням.

Аудіо-візуальні послуги, в тому числі радіо

Національний режим стосовно виробництва та розповсюдження,включаючи радіотрансляцію та інші форми трансляції для населення,може обмежуватися аудіо-візуальними творами, які відповідаютьпевним критеріям походження.

Послуги в галузі електрозв'язку, включаючи мобільні тасупутникові послуги

Резервовані послуги.

У деяких державах-членах доступ до додаткових послуг таінфраструктур є обмеженим.

Професійні послуги

Послуги, зарезервовані для фізичних осіб - громадяндержав-членів. За певних умов ці особи можуть створюватикомпанії.

Сільське господарство

У деяких державах-членах національний режим незастосовується до компаній, які не контролюються ЄС і які бажаютьзайматися сільськогосподарською діяльністю. Придбаннявиноградників компаніями, які не контролюються ЄС, підлягаєнотифікації або, у разі необхідності, вимагає офіційного дозволу.

Послуги агентств новин

У деяких державах-членах існують обмеження на участьіноземців у видавничих та телерадіомовних компаніях.

Додаток V
Застереження України відповідно до пункту 2а статті 23

Застосування застережень в цьому Додатку ні в якому разі непризводить до менш сприятливого режиму, ніж той, який надаєтьсякомпаніям будь-якої третьої країни.

1. Фінансові послуги (як визначено в Додатку V bis).

1.1. Банківські та відповідні фінансові послуги.

Протягом перехідного періоду, що не перевищує п'яти років здати підписання цієї Угоди, Україна може по відношенню доутворення дочірніх компаній та філіалів компаній Співтовариства вУкраїні продовжувати застосовувати положення українських законів:

• "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
• "Про банки і банківську діяльність";
• "Про заставу";
• "Про фонди і фондові біржі";
• "Про приватизаційні папери" (відносно розподілу та продажу приватизаційних ваучерів).

Протягом перехідного періоду, визначеного вище, не можутьвпроваджуватись нові правила чи заходи, згідно з якими зростаєступінь дискримінації стосовно дочірніх компаній чи філіалівкомпаній Співтовариства у порівнянні з українськими компаніями.

1.2. Страхування (як зазначено у Додатку V bis):

Не пізніше ніж через п'ять років після дати підписання цієїУгоди Україна створює необхідні умови для заснування страховихкомпаній Співтовариства, а також спільних страхових компанійвідповідно до статті 23.2а.

Протягом вищезазначеного перехідного періоду не можутьвпроваджуватися нові правила чи заходи, згідно з якими зростаєступінь дискримінації стосовно дочірніх компаній чи філіалівкомпаній Співтовариства у порівнянні з українськими компаніями.

Протягом перехідного періоду страхова діяльність дляіноземців у деяких галузях не дозволяється, обмежується або повідношенню до неї висуваються спеціальні вимоги.

2. Інші сфери:
Брокерська діяльність стосовно нерухомого майна, включаючиземлю.


Власність та використання природних ресурсів.


Використання підземних та природних ресурсів, включаючигірничі роботи.


Придбання та продаж природних ресурсів.


Рибальство

Доступ до біологічних ресурсів та районів рибальства,розташованих в українських територіальних водах та українськихвиключних економічних зонах та використання цих ресурсівпідлягають обмеженню.

Полювання обмежуються відповідно до законодавства України.

Сільське господарство


Придбання та продаж сільськогосподарських земель та лісів.


Оренда державного майна

Може висуватися вимога про сплату вільноконвертованої валюти за оренду державного майна.

Електрозв'язок

Може вимагатися дозвіл на заснування відносно компаній, що контролюються іноземцями.

Компанії засобів масової інформації

Деякі обмеження іноземної участі у діяльності засобів масової інформації.

Деякі види професійної діяльності

Професійною діяльністю в деяких галузях можуть займатися тільки українські громадяни, або у відношенні до неї висуваються спеціальні вимоги (медицина, освіта, юридичні послуги, виключаючи бізнес-консультації з відповідних юридичних аспектів).

Історичні будови та пам'ятки.


Додаток V bis
Фінансові послуги: визначення


Фінансовою послугою вважається будь-яка послуга фінансовогохарактеру, яку надає фінансова установа будь-якої Сторони.Фінансові послуги включають:

1. Всі види страхування та послуги, що надаються у зв'язкуіз страхуванням.
   1. Пряме страхування (включаючи сумісне страхування):
      1. страхування життя
      2. інші види страхування.
   2. Повторне страхування і ретроцесію.
   3. Посередництво в галузі страхування, таке як брокерство та посередницькі агенства.
   4. Допоміжні послуги в галузі страхування, такі як консультативні послуги, послуги актуарія, послуги щодо оцінки ризику та врегулювання претензій.
2. Банківські та інші фінансові послуги (крім страхування).
   1. Приймання вкладів та інших виплачуваних коштів від населення.
   2. Всі види кредитування, включаючи споживчий кредит, заставний кредит, факторинг та фінансування комерційних операцій.
   3. Фінансовий лізінг.
   4. Всі послуги щодо розрахунків та переказу грошей, включаючи кредитні виплати та дебетові картки, дорожні чеки та банківські трати.
   5. Гарантії та зобов'язання.
   6. Продаж за свій рахунок або за рахунок клієнтів на біржі або поза біржею або в інший спосіб такого:
      1. грошових ринкових інструментів (включаючи чеки, векселі, депозитні сертифікати тощо);
      2. валюти;
      3. похідних товарів, якнайменш, ф'ючерських операцій та опціонів;
      4. інструментів щодо курсу валюти та відсоткових ставок, включаючи обмін та угоди про курс по термінових операціях тощо;
      5. переказні цінні папери;
      6. інші оборотні кредитно-грошові документи та фінансові активи, включаючи зливки дорогоцінних металів.
   7. Участь у випуску всіх видів цінних паперів, включаючи підписання та наймання як агента (державою або приватною особою) та надання послуг, що стосуються такого випуску.
   8. Брокерські операції з грошима.
   9. Управління активами, такими як готівка та цінні папери, всі форми управління колективними інвестиціями, управління пенсійним фондом, послуги щодо депозитарію зберігання та трастові послуги.
   10. Розрахункові та клірингові послуги щодо фінансових активів, включаючи цінні папери, похідні продукти та інші кредитно-грошові документи.
   11. Надання та передача фінансової інформації, обробка фінансових даних та надання відповідного програмного забезпечення установами, які надають інші фінансові послуги.

Під визначення фінансових послуг не підлягають такі видидіяльності:

1. Діяльність центральних банків або будь-яких іншихдержавних установ, спрямована на здійснення грошової політики таполітики валютних курсів.
2. Діяльність центральних банків, урядових установ абоорганізацій та державних установ, яка здійснюється за рахунок абона основі гарантій уряду, крім випадків, коли така діяльністьздійснюється організаціями, що надають фінансові послуги іконкурують з такими державними установами.
3. Діяльність, яка здійснюється в рамках встановленоїзаконом системи соціального забезпечення або державних програмпенсійних звільнень, крім випадків, коли ця діяльністьздійснюється організаціями, що надають фінансові послуги іконкурують з державними або приватними установами.

ПРОТОКОЛ ПРО НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ ОРГАНАМИ ВЗАЄМНОЇ ДОПОМОГИ У ВИРІШЕННІ МИТНИХ ПИТАНЬ

Стаття 1

Визначення

1. Для цілей цього Протоколу:
2. "митне законодавство" означає положення, затвердженіСторонами, що застосовуються на територіях Сторін та регулюютьімпорт, експорт, транзит товарів, проведення будь-яких митнихпроцедур над ними, включаючи заходи заборони, обмеження таконтролю;
3. "мито" означає всі види мита, податків, зборів табудь-які інші види сплати, що стягуються на територіях Сторін призастосуванні митного законодавства, виключаючи збори та видисплати, які обмежені до приблизної вартості наданих послуг;
4. "установа, що звертається з проханням" означаєкомпетентний адміністративний орган, призначений однією із Сторінз цією метою, який надсилає прохання про надання допомоги умитних справах;
5. "установа, до якої звернено прохання" означаєкомпетентний адміністративний орган, призначений однією із Сторінз цією метою, який одержує прохання про надання допомоги у митнихсправах;
6. "порушення" означає будь-яке порушення митногозаконодавства, а також будь-яку спробу порушення цьогозаконодавства.

Стаття 2
Сфера застосування

1. Сторони надають допомогу одна одній в межах їхньоїкомпетенції, відповідно до характеру та умов, викладених у цьомуПротоколі, забезпечуючи вірне застосування митного законодавства,зокрема шляхом запобігання, виявлення та розслідування порушеньцього законодавства.
2. Допомога в митних справах, що передбачена цим Протоколом,надається будь-якому адміністративному органу Сторін,який єкомпетентним для застосування цього Протоколу. Це не зашкоджуєнормам, що регулюють взаємну допомогу у кримінальних справах. Цетакож не стосується інформації, одержаної в межах здійснюванихповноважень на прохання судового органу, крім випадків, коли ціоргани висловлюють свою згоду на це.

Стаття 3
Надання допомоги на прохання

1. На прохання установи, що звертається з проханням,установа, до якої звернено прохання, повинна надати їй всювідповідну інформацію, щоб дати їй змогу забезпечити вірнезастосування митного законодавства, включаючи інформацію про дії,зазначені або заплановані, які порушують або спроможні порушититаке законодавство.
2. На прохання установи, що звертається з проханням,установа, до якої звернено прохання, інформує її про те, чиналежним чином проводяться операції з експорту-імпорту товарів зтериторії однієї із Сторін на територію другої Сторони, вказуючи,у відповідних випадках, митні процедури, що були застосовані.
3. На прохання установи, що звертається з проханням,установа, до якої звернено прохання, вживає необхіднихзаходів,щоб забезпечити нагляд за:
   1. фізичними або юридичними особами, відносно який є вагоміпідстави підозрювати, що вони порушують або порушили митнезаконодавство;
   2. рухом товарів, визначених як такі, що можуть збільшитикількість фактичних порушень митного законодавства;
   3. засобами транспорту, відносно яких є вагомі підставипідозрювати, що вони використовувалися, використовуються абоможуть бути використані з метою порушення митного законодавства.

Стаття 4
Добровільне надання допомоги

Сторони надають допомогу одна одній згідно з їхнімизаконами, нормами та іншими юридичними документами, якщо вонивважають це необхідним для вірного застосування митногозаконодавства, зокрема, коли вони одержують інформацію стосовно:

• дій, які порушили, порушують або спроможні порушити це
• нових засобів або методів здійснення цих дій;
• товарів, що є суб'єктами суттєвих порушень митногозаконодавства.

Стаття 5
Передача/оповіщення

На прохання установи, що звертається з проханням, установа,до якої звернено прохання, згідно із своїм законодавством вживаєусіх необхідних заходів, щоб:

• передати всі документи;
• оповістити про всі рішення,на які поширюється сфера застосування цього Протоколу, адресату,що перебуває постійно або заснований на її території. У такомувипадку може застосовуватись пункт 3 статті 6.

Стаття 6
Форма та зміст прохань про надання допомоги

1. Прохання відповідно до цього Протоколу складаються уписьмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання такихпрохань, повинні додаватися до них. У термінових випадках можутьприйматися прохання в усній формі, але за цим слід негайнонадіслати письмове підтвердження.
2. Прохання, згідно з пунктом 1 цієї статті, мають містититаку інформацію:
   1. назву установи, що звертається з проханням;
   2. заходи, про які йдеться в проханні;
   3. об'єкт прохання та підстава для нього;
   4. закони, правила та інші юридичні елементи, що мають відношення до цього випадку;
   5. якомога точніші та повніші вказівки відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом розслідування;
   6. стислий виклад відповідних фактів і виконаних запитів, крім випадків, зазначених у статті 5.
3. Прохання подаються на офіційній мові закладу, до якогозвернено прохання, або на мові, що є прийнятною для такогозакладу.
4. Якщо прохання не відповідає офіційним вимогам, то повідношенню до нього може вимагатися виправлення або доповнення,проте може мати місце вимога здійснення запобіжних заходів.

Стаття 7
Виконання прохань

1. Для виконання прохання щодо допомоги установа, до якоїзвернено таке прохання, або, якщо остання не може діяти сама,адміністративний заклад, до якого було направлено прохання цієюустановою, виступає в рамках своєї компетенції та наявнихресурсів так, якби він діяв у власних інтересах або на проханняінших установ тієї самої Сторони шляхом надання інформації, щовже є в його розпорядженні, виконання відповідних запитів абоорганізації їх виконання.
2. Прохання щодо допомоги здійснюються у відповідності дозаконодавства, правил та інших юридичних документів Сторони, доякої звернено прохання.
3. Відповідним чином уповноважені посадові особи Сторониможуть за згодою іншої задіяної сторони і в рамках умов,визначених останньою, отримувати від установ закладу, до якогозвернено прохання, інформацію стосовно порушення митногозаконодавства, яку потребує установа, що звертається з проханням,для цілей цього Протоколу.
4. Посадові особи Сторони можуть, за згодою з іншою задіяноюСтороною і в рамках умов, визначених останньою, бути присутніми

Стаття 8
Форма надання інформації

1. Установа, до якої звернено прохання, повідомляє прорезультати запитів установі, що звертається з проханням, у формідокументів, засвідчених копій документів, звітів тощо.
2. Документи, зазначені в пункті 1, можуть бути заміненікомп'ютеризованою інформацією у будь-якій формі в тих самихцілях.

Стаття 9
Винятки із зобов'язань щодо надання допомоги

1. Сторони можуть відмовити у наданні допомоги, як зазначеноу цьому Протоколі, якщо такі дії:
   1. могли б заподіяти шкоду суверенітету, державнійполітиці, безпеці чи іншим суттєвим інтересам; або
   2. могли б включати валютне або податкове регулювання, крімрегулювання стосовно митних зборів; або
   3. могли б порушувати промислові, комерційні або професійнітаємниці.
2. Якщо установа, що звертається з проханням, проситьдопомоги, яку вона сама не могла б надати, якби до неї булозвернено таке прохання, вона повинна зазначити цей факт у своємупроханні. В тому випадку рішення стосовно відповіді на такепрохання залишається за установою, до якої звернено прохання.
3. Якщо надання допомоги відкладено або в ній відмовлено, церішення та причини його прийняття повинні без затримки бутиповідомлені установі, що звертається з проханням.

Стаття 10
Зобов'язання зберігати конфіденційність

1. Будь-яка інформація, надана у будь-якій формі згідно зцим Протоколом, носить конфіденційний характер. На неїпоширюється зобов'язання зберігати державну таємницю, і вонакористується захистом, що надається подібній інформації згідно звідповідним законодавством Сторони, яка отримала її, івідповідними положеннями, що застосовуються до установСпівтовариства.
2. Номінативні дані не передаються, якщо є суттєві підставивважати, що передача або використання переданих даних могли бсуперечити основним юридичним принципам однієї з Сторін, зокрема,якщо зазначена особа матиме від цього надмірну шкоду. Напрохання. Сторона, що отримує інформацію, сповіщає Сторону, щонадає інформацію, про використання одержаної інформації таотримані результати.
3. Номінативні дані можуть передаватися тільки митниморганам і, в разі потреби для цілей судочинства державним слідчимі органам судового переслідування та судовим властям. Інші особиабо установи можуть отримати таку інформацію тільки зпопереднього дозволу установи, що її надає.
4. Сторона, яка надає інформацію, перевіряє вірністьінформації, що передається. Якщо виявиться, що надана інформаціяне відповідає дійсності або має бути вилучена, Сторона, якаодержує інформацію, має бути негайно попереджена про це. Останняповинна або внести корективи, або вилучити цю інформацію.
5. Без шкоди державним інтересам, особа, про яку йдеться,може отримати на її прохання інформацію щодо зберігання даних тамети їх зберігання.

Стаття 11
Використання інформації

1. Одержана інформація використовується виключно для цілейцього Протоколу і може бути використана кожною Стороною з іншоюметою лише за попередньою письмовою згодою адміністративногооргану, який надає цю інформацію, і ця Сторона дотримується всіхобмежень, встановлених цим органом.
2. Пункт 1 не перешкоджає використанню інформації убудь-яких судових та адміністративних розглядах, розпочатих зпричин невиконання митного законодавства.
3. Сторони можуть у записах свідків, доповідях тасвідченнях, розслідуваннях і судових справах, використовувати яксвідчення одержану інформацію та документи, узгоджені з умовамицього Протоколу.

Стаття 12
Експерти та свідки

Посадова особа органу, якому робиться запит, може бутиуповноважена виступити, в рамках наданих їй повноважень, якексперт або свідок в судових або адміністративних розслідуванняхстосовно питань, що входять до компетенції цього Протоколу, підюрисдикцією другої Сторони, та надати такі предмети, документиабо їх копії, що мають юридичну силу, які будуть потрібні длярозслідування. У запиті про виступ у статусі свідка або експертамають бути конкретно визначене питання, про які йтиметься, атакож вказані титул та кваліфікація посадової особи, перед якоюбудуть ставитися питання.

Стаття 13
Допоміжні витрати

Сторони відхиляють всі претензії одна до одної щодо сплативитрат, понесених у зв'язку з цим Протоколом, крім витрат щодоекспертів, свідків та перекладачів, які не є на державній службі.

Стаття 14
Впровадження

1. Здійснення цього Протоколу покладається на центральнумитну установу України з одного боку та на компетентні службиКомісії Європейських Співтовариств і, де це доречно, на митніслужби держав-членів Європейського Союзу, з другого. Вонидомовляються про всі практичні заходи та кроки щодо йогоздійснення, беручи до уваги правила в галузі захисту даних. Вониможуть рекомендувати компетентним органам внести слушні, на їхдумку, поправки до цього Протоколу.
2. Сторони консультують одна одну та інформують про детальніправила здійснення щодо цього Протоколу відповідно до умов цьогоПротоколу.

Стаття 15
Комплементарність

1. Цей Протокол сприяє, а не перешкоджає застосуваннюбудь-яких угод про взаємну допомогу, які укладені, або можутьбути укладені між однією або кількома державами-членамиЄвропейського Союзу та Україною. Він також не виключає більшширокої співпраці в митній галузі, яка передбачається цимиугодами.
2. Без шкоди для статті 11 ці угоди не зашкоджуютьположенням Співтовариства, які регулюють передачу будь-якоїінформації з митних питань між компетентними службами Комісії тамитними службами держав-членів, яка може представляти інтерес дляСпівтовариства.