Архітектурна традиція на теренах України дуже давня . Збереглися рештки великих архітектурних комплексів , що існували тут ще до нашої ери . Це грецькі поліси Причорномор ’ я та Криму – наприклад , Херсонес , Ольвія , а також інші , зокрема Більське городище (VII–III ст . до н . е .), яке вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон , описаним Геродотом .

Автентична українська архітектура почала формуватися у IX-X ст ., коли на теренах України виникла централізована держава – Київська Русь . Спочатку всі споруди – укріплення , палаци , церкви – будувалися з дерева . Основною структурою будівель спрадавна був зруб , зведений з горизонтально покладених колод із шатровим верхом . Традиція спорудження зрубів збереглася аж до початку ХХ ст . Навіть сьогодні подібні зруби використовуються під жилі приміщення , їх можна побачити , приміром , у Чернігові .

Разом з прийняттям християнства в Київській Русі з ’ явилися будівлі візантійського стилю , найкращим прикладом якого є Софійський собор у Києві (XI ст .), що зберігся до нашого часу , зазнавши , втім , суттєвої барокової перебудови .

Візантійський стиль , відколи потрапив до Русі , почав активно реформуватися у співдії з автентичними уявленнями про будівництво й орнаментування . Внаслідок такого реформування з ’ явилися витягнуті вгору бані київських церков , специфічна кольорова гама розписів , фресок і мозаїк .

Після татаро - монгольської навали будівництво на території України підпорядковується завданням оборони . У XII-XV ст . будуються переважно фортеці з баштами , укріплені монастирі , замки у Кам ' янець - Подільському , Львові , Луцьку , Кременці , Білгороді - Дністровському . Їхні стіни високі та неприступні , але на деяких можна побачити декоративний орнамент у вигляді української плахти або вишиванки , викладений з червоної цегли . Найкращим прикладом є Хотинський замок у Чернівецькій області зі стінами 30-35 м заввишки , який чудово зберігся до сьогодні .

Монастирі - фортеці XV ст . теж схожі на замки . Головний собор монастиря стояв або посеред двору , або в системі оборонних стін . Храми були обов ’ язково пристосовані до оборони , адже нерідко траплялося , що вони ставали притулком від ворога не лише для ченців , але й для мирян .

У XVI-XVII ст . на Україні розповсюдився стиль Ренесансу . Найбільш яскраво він відобразився в архітектурі Львова . На одній з центральних площ цього міста майже повністю зберігся ренесансний ансамбль будинків , естетичною домінантою його є так звана Чорна Кам ’ яниця – чорна будівля в оточенні світлих . Нашарування епох та поєднання різних архітектурних стилів в архітектурному ансамблі Львова роблять місто справжнім музеєм під відкритим небом . Історична центральна частина Львова зарахована ЮНЕСКО до культурної спадщини людства .

Прихід Ренесансу мав також велике значення для подальшого розвитку українського зодчества , особливо українського бароко . Барокове мистецтво й архітектура , що були вершиною мистецьких досягнень у західній та східній Європі , отримали високу оцінку в Україні XVII ст . і , поєднавшись тут з місцевим мистецтвом , особливо цегляною кладкою , створили новий неповторний стиль українського бароко . Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи , стиль бароко в Україні ще називається “ Мазепинським стилем ”. На жаль , більшість шедеврів українського бароко не збереглися – частково через більшовицьку політику руйнації храмів , частково через те , що специфічне відгалуження цього стилю – так зване “ козацьке бароко ” – було представлене дерев ’ яними церквами .

У XVIII ст . в українському бароко відбувалися зміни – фасади штукатурили та прикрашали ліпниною , прикладом чого є Покровська церква збудована за проектом видатного українського архітектора Григоровича - Барського .

Бароко – стиль архітектурних ансамблів . Більшість ансамблів українських монастирів складалося в різні часи , часто – ще в давньоруський період , але їх остаточне формування відбулося в епоху бароко , коли всім будівлям надавалося єдине стильове обличчя ( монастирі Придніпров ’ я та Лівобережжя України , Софійський ансамбль , Видубицький монастир у Києві ).

З кінця XVIII ст . в Україну прийшов класицизм , так званий міський стиль , характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва , перевага надавалася палацам та громадським будівлям . У цей час за проектом італійського архітектора Растреллі було збудовано Маріїнський палац , що є сьогодні державною резиденцією Президента України .

В арх i тектурі к i нця XIX – початку XX стол i ття виріз�