Від 26 липня до 10 серпня палав смолоскип скорботи „Незгасима свічка”, який до Ольштина привезли депутати Польського Сейму Мирон Сич та Януш Ціхонь. Того ж дня  факел-символ в присутності більше тисячі учасників українського фольклорного свята „Відлуння” у місті Видмін було передано Вармінсько-Мазурському віце-маршалеку Ярославу Сломі, гіжицькому старості Вацлаву Стражевичу та голові Мазурського відділу ОУП Іванові Піку. Тиждень вогонь скорботи палав в Осередку української культури в Гіжицьку.

3 серпня  смолоскип, осінений десятками скорботних свічок, запалав в греко-католицькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці в Ольштині. Поминальну урочисту церемонію проводили депутат Сейму Мирон Сич та голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус. Учасниками церемонії серед десятків представників української громади були голова Сейміку воєводства Юліан Осєцький, голова ради міста Ольштин Вальдемар Жаковський, президент Ольштина Томаш Глажевський, директор Кабінету воєводи Габріеля Кусайда. Від представників польської адміністрації до скорботного смолоскипу було покладено вінок. Службу Божу, присвячену мільйонам мучеників спланованої голодної смерті, відправив парох Станіслав Тарапацький.

10 серпня урочиста поминальна панахида при Незгасимій свічці була відправлена в Парохії Польської автокефальної православної церкви Пресвятої Покрови отцем Романом Плонським.

*  *  *  *

8 серпня в галереї „Ель” одного з найбільших міст Вармінсько-Мазурського воєводства Ельбльонзі відбулось урочисте відкриття документальної виставки „Великий Голод на Україні 1932-1933 років”. У відкритті виставки, яка перед тим місяць демонструвалася в Гданську, взяли участь десятки громадян Ельбльонга, керівництво міста, численна українська громада, представники ЗМІ воєводства. Виставку, підготовлену спільно Службою безпеки України та Краківським Інститутом національної пам’яті, відкрив Генеральний консул України в Гданську Олександр Медовніков. Український дипломат наголосив, що правда про страшний геноцид українського народу має звучати голосно на весь світ, бо народ, який не пам’ятає свого минулого, приречений на блукання у пошуках майбутнього.

Після огляду, вражаючої своєю жорсткою правдою виставки, присутні мали можливість переглянути фільм „Голодомор. Україна, ХХ століття. Технологія геноциду”.

*  *  *  *

м.Зелена Гура (Польща), 7 серпня. В місті Зелена Гура Любуського воєводства Республіки Польща завершила своє перебування на території РП «Невгасима свічка» – вічний вогонь, запалений 6 квітня ц.р. українцями Австралії у рамках міжнародної акції «Невгасима свічка» під гаслом «Україна пам’ятає – світ визнає!» у 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Дана міжнародна акція, ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового конгресу українців, символізує єднання українства навколо трагічної теми Голодомору та початок вшанування співвітчизниками в усьому світі 75-х роковин геноциду Українського народу.

25 липня ц.р. «Невгасима свічка» прибула з Білорусі до Варшави. Урочиста передача вогню пам’яті відбулася у Парламенті Республіки Польща. На церемонії, окрім української меншини, були присутні депутати Сейму і Сенату РП, представники регіональної та місцевої влади РП, що є виразом солідарності з українським народом у його великому, невтамованому до сьогодні горі – втратою мільйонів людських життів.

Протягом двох тижнів цей вогонь пам’яті як дорогу реліквію передавали з міста в місто представники української громади. «Невгасима свічка» побувала у Вармінсько-Мазурському, Люблінському, Підкарпатському, Малопольському, Нижньосілезькому  воєводствах РП і завершила своє перебування на території Польщі в Любуському воєводстві.

У м.Зелена Гура відбувся урочистий мітинг за участю священників усіх релігійних конфесій, представників уряду міста, Маршалківського уряду, староства, польських неурядових організацій та національних меншин. Мітинг супроводжували спільна молитва та панахида за невинними жертвами злочинного тоталітарного режиму. Прозвучали також спогади про очевидця тих страшних часів.

На завершення церемонії «Невгасима свічка» була  урочисто передана радником-посланником Посольства України в РП Андрієм Сибігою та представниками української громади українцям і співробітникам Посольства України в Німеччині.

*  *  *  *

1 серпня „Незгасима свічка” була доставлена на територію консульського округу Генерального консульства України в Кракові. На Раковицькому цвинтарі в Кракові біля кургану військовополоненим та інтернованим українцям відбулася поминальна панахида та покладання квітів за участю української громади, працівників Генерального консульства України в Кракові та членів їх родин, кафедри україністики та українознавства Ягелонського університету та духовенства греко-католицького храму Святого Норберта в Кракові. До присутніх звернувся Генеральний консул України в Кракові М.Бродович, який поінформував про заходи, які здійснюються зовнішньополітичним відомством України та українською громадою за кордоном з метою привернення уваги світової громадськості до однієї з найтрагічніших сторінок в історії українського народу, яким став Голодомор 1932-1933 років та визнання цього злочину комуністичного режиму геноцидом українського народу.

Того ж дня на центральній площі м.Краків в рамках відкриття міжнародного культурно-інформаційного проекту „Україна-Польща: два сусіди” в якому, крім представників творчих колективів з України та Польщі, взяли участь представники місцевих органів влади, регіональних ЗМІ, виступив Генеральний консул М.Бродович, який ознайомив присутніх з загальносвітовим проектом „Незгасима свічка – Україна пам’ятає – Світ визнає”.

Користуючись нагодою український дипломат подякував представникам місцевих органів влади за надання допомоги західним регіонам України, що постраждали від повені. Особливий акцент було зроблено на рішенні Адміністрації маршала Малопольського воєводства щодо виділення 200 тисяч злотих (бл. 100 тис дол. США) для організації відпочинку для 200 дітей з населених пунктів Львівської області, що постраждали від стихійного лиха.

*  *  *  *

30 липня ц.р. Генеральним консульством України в Любліні були організовані урочистості у зв’язку з міжнародною акцією «Незгасима свіча» під гаслом «Україна пам’ятає — світ визнає!» у 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Зустріч Свічі  представниками української громади, воєводських та місцевих органів влади, українськими дипломатами, Почесним консулом України в Хелмі С.Адамяком, духовенством, науковими та діловими колами відбулася у Коронному Трибуналі, історичній будівлі м.Люблін.

Передаючи Незгасиму свічу представникам української громади, Генеральний консул України в Любліні О.С.Горбенко зокрема зазначив: „..Ми повинні свято берегти і передавати наступним поколінням пам’ять про марну та жорстоку загибель мільйонів наших співвітчизників, щоб не допустити у майбутньому аналогічних помилок, ціною яких є найдорожче - людське життя...”.

Панахиду за тих, хто у страшні роки Голодомору  пожертвував своїм життям очолив Архиєпископ Люблінський і Холмський Польської Автокефальної Православної Церкви Авель. Пробощ Української греко-католицької церкви о.Стефан Батрух, звертаючись до присутніх зазначив щодо необхідності пам’ятати про найбільш трагічну сторінку історії українського народу та закликав спільною молитвою вшанувати жертв 1932-1933 років.

*  *  *  *

25 липня ц.р. з Білорусі до польської столиці  прибула Незгасима свічка – вічний вогонь, запалений 6 квітня ц.р. українцями Австралії у рамках міжнародної акції «Незгасима свічка» під гаслом «Україна пам’ятає – світ визнає!» у 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Зустріч Свічі відбулася у Парламенті Республіки Польща. На урочистість прибули депутати Сейму і Сенату. Церемонію передачі відкрив Голова групи міжпарламентських зв’язків з Україною Томаш Ленц, який підкреслив що перебування Незгасимої свічі у стінах польського Парламенту є виразом солідарності з українським народом у його великому, невтамованому до сьогодні горі – втратою мільйонів людських життів. «Приймаємо сьогодні вогонь, який є символом і має нас спонукати пам’ятати про цю трагедію. Ця свіча повинна нагадувати кожному про те, щоб тоталітарна політика ніколи більше у Європі не призводила до такої ситуації». На завершення Т.Ленц наголосив, що «пам’ять про ці події завжди житиме серед поляків».

Депутат Сейму Йоанна Фабісяк наголосила, що найбільше у ті страшні роки терпіли діти і тому вона, як жінка і мати, на усіх форумах підтримує кроки України щодо міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду.

У своєму виступі Посол України у Польщі Олександр Моцик ще раз подякував польському народові, депутатам Сейму і Сенату за визнання Голодомору актом геноциду.

Передаючи Незгасиму свічку, Посол України у Білорусі Ігор Ліховий зазначив, що це пам’ять про усіх невинно убієнних 1932-1933 рр. Він ознайомив присутніх з заходами, які організувало Посольство України в Республіці Білорусь.

Депутат Сейму Мирон Сич, який багато років очолював сеймик Вармінсько-Мазурського воєводства, де проживає велика українська громада, подякував присутнім за участь у церемонії і підкреслив, що українці з Вармії і Мазур приймуть цей вогонь пам’яті, як дорогу реліквію.

Того ж дня ввечері у Варшаві біля пам’ятника Великого Кобзаря відбулася церемонія передачі Незгасимої свічки українській громаді Польщі. Посол України передав вічний вогонь Голові Об’єднання українців Польщі Петру Тимі і вже наступного дня Незгасима свічка вирушить до Вармії і Мазур.