8 травня ц.р. у Гамбурзькому університеті відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Розділені спогади – конкуруюча пам’ять», присвячений зокрема питанням Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

Організатором заходу, ініційованого Генеральним консульством України в Гамбурзі, виступив заступник декана історичного факультету Університету Гамбурга, професор Франк Гольчевськи.

У рамках семінару, в якому взяли участь понад 50 студентів та аспірантів, виступив авторитетний німецький дослідник з Університету Ляйпцига Вільфрід Їльге з головною доповіддю на тему «Пам’ять перед історією: значення великого Голодомору 1932-1933 рр. у політиці та суспільстві пострадянської України».

В.Їльге звернув, зокрема, увагу присутніх на ту обставнику, що проблематику Голодомору та визнання його геноцидом проти українського народу жодним чином не слід розглядати як лише питання політичної кон’юнктури нинішнього керівництва Української держави. Німецький вчений наголосив, що ще всередині 1980-х рр. українська інтелігенція та науковці почали активно порушувати перед партійним керівництвом колишнього СРСР необхідність визнання Голодомору. Зокрема, В.Їльге згадав виступ письменника І.Драча у 1986 р. та лист В.М.Чорновола до Генерального секретаря КПРС М.С.Горбачова у 1987 р. з вимогою визнати Голодомор фактом геноциду проти українського народу.

Зазначивши, що сьогодні серед науковців існують різні погляди щодо того, чи справді Голодомор був спрямований виключно проти української нації, В.Їльге підкреслив, що в будь-якому випадку очевидним є те, що злочинні дії радянської влади були спрямовані проти національно зорієнтованого керівництва української компартії та його можливих спроб домагатися більшої автономії від Москви, а також проти селянства як базової верстви населення України.

У своєму виступі німецький вчений вельми позитивно оцінив послідовні кроки Президента України В.А.Ющенка, спрямовані на серйозне, систематичне дослідження питань Голодомору, донесення правди про страшні події 1932-33 рр. не лише до українського суспільства, але й до світового співтовариства. У цьому сенсі він особливо згадав ухвалення Верховною Радою України  відповідного закону. В.Їльге зазначив, що Глава Української держави справедливо пояснює необхідність всебічного опрацювання Голодомору не лише з точки зору консолідації українського народу та зміцнення національної самосвідомості, а й з метою демократизації суспільства для недопущення подібних злочинів у майбутньому.

В.Їльге наголосив, що згадана політика Президента України В.А.Ющенка вже приносить конкретні позитивні результати, сприяє істотним змінам у свідомості людей на Сході України  Серед іншого, доповідач згадав, що згідно з опитуваннями кінця 2007 р. вже понад 50 відсотків мешканців Донецької та Луганської областей позитивно оцінюють факт прийняття Закону 2006 р. та визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу.

Зі свого боку, Генеральний консул України у Гамбургу Андрій Мельник висловив вдячність професору Ф.Гольчевськи за організацію даного семінару, який став ще одним важливим кроком на шляху донесення як до наукової спільноти, так і до широкого суспільного загалу Німеччини повної та об’єктивної інформації про Голодомор 1932-33 рр. Дипломат також подякував В.Їльге за його цікавий змістовний виступ і побажав німецьким дослідникам подальших успіхів у справі наукового осмислення Голодомору.