Документ

(назва, реквізити)

Текст документа або цитата з нього

Пояснення

РДАСПІ. –
Ф.81.-
Оп.3.-
Спр.99.-
Арк.146-151.

ЛИСТ Й.СТАЛІНА Л.КАГАНОВИЧУ ПРО СТАНОВИЩЕ В УСРР ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІНИ КЕРІВНИЦТВА РЕСПУБЛІКИ ВІД 11 СЕРПНЯ 1932 РОКУ.

Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 50-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот — долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужество пойти в нужный момент против течения, — не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь — не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.

Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также ввиду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец — прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не, видит этих опасностей.

Так дальше продолжаться не может.

Нужно:

а) взять из Украины Косиора и заменить его Вами с оставлением Вас секретарем ЦК ВКП(б);

б) вслед за этим перевести на Украину Балицкого на пост преда украинского ГПУ (или ПП Украины, так как должности преда ГПУ Украины, кажется, не существует) с оставлением его замом председателя ОГПУ, а Реденса сделать замом Балицкого по Украине;

в) через несколько месяцев после этого заменить Чубаря другим товарищем, скажем Гринько или кем-либо другим, а Чубаря сделать замом Молотова в Москве (Косиора можно сделать одним из секретарей ЦК ВКП);

г) Поставить себе целью превратить Украину в кратчайший срок в настоящую крепость. СССР, в действительно образцовую республику. Денег на это не жалеть.

Без этих и подобных им мероприятий (хозяйственное и политическое укрепление Украины, в первую очередь — ее приграничных районов и т.п.), повторяю — мы можем потерять Украину.

Что Вы думаете на этот счет?

Наведений документ є одним з тих, які дають уявлення чому було розв’язано терор голодом. Страх втратити Україну був цілком обґрунтований. В умовах соціально-економічної кризи силове поле Кремля зникало, і тоді українська еліта могла би перетворитися з червоної на жовто-блакитну. Після серпня 1932 року Сталін став готувати організаційні передумови для вилучення під виглядом хлібозаготівель усього продовольства, щоб перетворити голодування, яке загрожувало соціальним і політичним катаклізмом, в повсюдний голод, який зводив до нуля повстанські настрої селянства (як це було доведено під час голоду 1921-1923 років). Головною ланкою в терорі голодом стали “натуральні штрафи”.

З наведеної цитати видно, що Україна становила особливий інтерес для комуністичного режиму. Тому всі подальші заходи, пов’язані зі штучним голодом, створеним хлібозаготівлями, натуральними штрафами, “заслінними загонами” та іншими спланованими заходами, стосувалися насамперед України і Кубані.

Кубань тоді розглядалася як частина України, хоча являла собою один з округів Північно-Кавказького краю РСФРР. У 20-х роках з боку населення Кубані виявлялося неприховане прагнення приєднатися до УСРР. Харківський компартійно-радянський центр заохочував ці прагнення і не раз звертався в Кремль з таким проханням. Кремль погодився тільки на українізацію Кубані. Політика українізації була частиною політики коренізації радянської влади в національних регіонах. Українізацію Кубані було проведено харківським керівництвом у стислі строки і в широких масштабах.

Саме тому Кремль одночасно спрямував свій удар проти УСРР і Кубані, організуючи під виглядом хлібозаготівель терор голодом. Восени 1932 року Сталін оголосив українізацію Північного Кавказу “петлюрівською” і знищив всі її здобутки за кілька тижнів.

Трагедия
советской
деревни.
М.: 2001
Т.3. –
с.557-559

ИЗ ВЫСТУПЛЕНИЯ И.В.СТАЛИНА НА ОБЪЕДИНЕННОМ ЗАСЕДАНИИ ПОЛИТБЮРО ЦК И ПРЕЗИДИУМА ЦКК ВКП(Б)

27 ноябра 1932 г.

Строго секретно.

…Что такое колхозное крестьянство? Колхозное крестьянство есть союзник рабочего класса. Громадное большинство этого крестьянства является опорой Советской власти в деревне. Но это еще не значит, что среди колхозников и колхозов не может быть отдельных отрядов, идущих против Советской власти, поддерживающих вредителей, поддерживающих саботаж хлебозаготовок. Было бы глупо, если бы коммунисты, исходя из этого, не ответили на удар этих колхозников и колхозов сокрушительным ударом.

На засіданні вищих урядовців 27 листопада 1932 року прозвучало обгрунтування “нищівного удару”, який насправді було завдано на місяць раніше: 22 жовтня Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення відрядити В.М.Молотова в УСРР і Л.М.Кагановича на Кубань на чолі надзвичайних хлібозаготівельних комісій.

Командири
Великого
голоду.
К., 2001. –
с.254.

ІЗ ЩОДЕННИКА ПОЇЗДКИ Л. М. КАГАНОВИЧА НА ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ 1-8 ЛИСТОПАДА 1932 Р.

З ВИСТУПУ Л.М.КАГАНОВИЧА У РОСТОВІ-НА-ДОНУ 1 ЛИСТОПАДА.

Несомненно, среди приезжавших с Украины были организованные группы, ведшие работу, особенно на Кубани, где украинский язык. К колхозам нельзя подходить идеалистически, по-народнически. ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ? Объявить на черную доску 3-5 станиц, в них запретить торговлю, провести чистку, провести несколько процессов с опубликованием в печати. В 31 ведущий район уполномоченными послать крупных людей – членов бюро крайкома, КК, КИКа. Пустить слушок о переселении с Севера на кубанские земли крестьян, которые лучше будут обрабатывать кубанские плодороднейшие земли.

У цьому виступі вперше пропонувалося використати режим “чорної дошки” для форсування заготівель хліба. Одночасно проглядається й політичний антиукраїнський підтекст.

Трагедия
советской
деревни.
М.: 2001
Т.3. –
с.453-454

ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ЦИК И СНК СССР «ОБ ОХРАНЕ ИМУЩЕСТВА ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ, КОЛХОЗОВ, И КООПЕРАЦИИ И УКРЕПЛЕНИИ ОБЩЕСТВЕННОЙ (СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ) СОБСТВЕННОСТИ»

7 АВГУСТА 1932 Г.

І. 2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение грузов на железнодорожном и водном транспорте высшую меру социальной защиты – расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией имущества.

ІІ. 1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т.п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты – расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

Відпрацьовуючи Постанову ЦК ВКП(б) про жнива у 1932 році, Л.М.Каганович написав Й.В.Сталіну в Сочі, що в Україні “є небезпека розкрадання хліба” (Сталин и Каганович. Переписка 1931-1936 гг. М.2001. – с.188). Це підтвердив у листі Сталіну Г.І.Петровський, обґрунтовуючи своє прохання надати Україні продовольчу допомогу” “Допомогу треба надати ще й тому, що від голоду селяни зніматимуть недозрілий хліб, і його багато може загинути даремно”. (Командири Великого голоду. К., 2001. – с.214). Відповіддю Сталіна стала ця Постанова.

Голод 1932-1933
років на Україні:
очима істориків,
мовою документів.
Київ,
Видавництво
політичної літератури
України,
1990
с.227
ПА ИП при
ЦК Компартії
України.
Ф.I.Он.С.
Спр. 237.
Арк. 14-10.

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО БОРОТЬБІ З СПЕКУЛЯЦІЄЮ ХЛІБОМ

9 серпня 1932 р.

Решением партии и правительства колхозная торговля хлебом разрешена только после 15 января 1933 г., после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. До этого срока продажа хлеба на базарах воспрещена. Это мероприятие должно облегчить борьбу с разбазариванием колхозного хлеба, создать необходимые условия для борьбы с разбазариванием хлеба единоличными хозяйствами и тем самым способствовать успешному выполнению плана хлебозагото­вок и сохранению максимальных натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников.

Продажа хлеба на рынке до установленных правительством сроков на деле является потаканием кулаку и спекулянту и облегчает им работу по срыву выполнения основного обязательства колхозов, единоличников-бедняков и середняков перед пролетарским государством, ведет к разбазариванию натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников, а тем самым направлена против организационно-хозяйственного укрепления колхозов, против колхозов.

Борьба с торговлей хлебом до полного выполнения плана хлебозаготовок во всем Союзе (до 15 января) должна стать делом широчайших масс, составной частью всей нашей работы по выполнению плана хлебозаготовок…

Наряду с массовой работой необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и административных мер, репрессии необходимо направить в первую очередь против перекупщиков хлеба — спекулянтов, против кулацко-зажиточной верхушки села. В то же время необходимо применять репрессии и против правлений колхозов, а также единоличников-контрактантов, невыполняющих своих обязательств по сдаче хлеба государству и продающих уже теперь хлеб (зерно, мука) на базарах.

Для этого:

1. Обязать советские органы, ГПУ и милицию обеспечить полное устранение с рынка перекупщиков зерна и муки.

2. Против кулацко-зажиточных хозяйств (твердосдатчиков), продающих хлеб, применять меры административной ответственности по закону 3 июля 1929 года, а также судебные репрессии.

3. Правления колхозов, продающие хлеб на базаре, должны быть привлечены к судебной ответственности, причем репрессии прежде всего направить против председателей и зав. хозяйством колхоза.

Во всех случаях привлечения к ответственности колхозная система должна обеспечить общественное осуждение и постановление о привлечении виновных к суровой судебной ответственности со стороны колхозов, правления которых допустили незаконную продажу хлеба.

Все случаи привлечения к ответственности правлений колхозов, торгующих хлебом, необходимо широко освещать в прессе, сообщая одновременно, как реагировали колхозники того колхоза, где правление допустило незаконную тор­говлю хлебом.

Приватну торгівлю було заборонено наприкінці 20-х років, а систему державної торгівлі було зосереджено переважно в містах. Карткова система, яка діяла з 1929 по 1935 роки, не поширювалася на сільське населення. Заборона приватної торгівлі стосувалася колгоспів та колгоспників. Вона унеможливлювала придбання селянами хліба. Його можна було купити в магазинах торгсину (всесоюзні контори для торгівлі з іноземцями), але виключно за золото або валюту. Протягом 1932-1933 років магазини торгсину прийняли від населення понад 65 тон так званого побутового золота (весільні обручки, нагрудні хрести, сережки, монети царського карбування тощо). Заборона колгоспної торгівлі діяла протягом 1932-1933 років, тому що колгоспи не мали можливості виконати плани хлібозаготівель, а показником їх виконання вважалися зведені районні, обласні та республіканські завдання. Відтак держава свідомо позбавила мільйони селян можливості придбання продуктів харчування.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної літератури
України,
1990 с.
238 НА ИП
при ЦК Компартії
України.
Ф 1 Оп.1.
Спр. 2012.
Арк. 36.

ТЕЛЕГРАМА ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП(б)У З ВИКЛАДОМ ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ СРСР ТА ЦК ВКП(б) ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ ВИДІЛЕННЯ НАСІННЄВОЇ ПОЗИКИ КОЛГОСПАМ І РАДГОСПАМ

23 вересня 1932 р.

Постановление СНК Союза ССР и ЦК ВКП(б): ряд местных организаций обращается в СНК и ЦК за семенной _ссудой для совхозов и колхозов. Ввиду того, что урожай настоящего года является удовлетворительным, а правительством оставлен для колхозов уменьшенный план государственных хлебозаготовок, который должен быть выполнен полностью, СНК и ЦК постановляют: первое — отклонить все предложения о выдаче семенной ссуды. Второе — предупредить, что в текущем году ни совхозам, ни колхозам семссуда не будет выдаваться ни для озимого, ни для ярового сева. Третье – возложить на председателей колхозов, директоров МТС и директоров совхозов ответственность за выделение полностью семенных фондов к яровому севу в установленные СНК и ЦК сроки (не позднее 15 января 1933 г.) и за их полную сохранность. 23 сентября

Председатель СНК СССР Молотов (Скрябин)

Секретарь ЦК И. Сталин

Постанови партійних і державних органів, ухвалені у вересні, листопаді, грудні 1932 та січні 1933 року, дозволяли заготівельним органам вилучати все наявне зерно, у т.ч. й насіннєві фонди колгоспів, якщо вони не виконали плани хлібозаготівель. Така система заготівель свідчила про тотальне позбавлення колгоспів зернових культур, про зрив посівної кампанії, про навмисне загострення продовольчої ситуації в українських селах, позаяк було розпорядження ЦК про вивезення “всіх без винятку наявних колгоспних фондів”. Колгоспи не могли виконати обсяги хлібозаготівель, встановлені райвиконкомами, тому у них “вичищали комори”. На початку січня 1933 року деякі господарства виконали лише 2/3 обсягів завдань, тому їхні насіннєві фонди вивозили на елеватори.

ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф. 1. Оп. 6.
Спр. 237.
Арк. 177.

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ПОСИЛЕННЯ ДОПОМОГИ В ПРОВЕДЕННІ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ З БОКУ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ

5 листопада 1932 р.

В целях усиления борьбы за хлеб ЦК КП(б)У предлагает Наркомюсту, областным и районным комитетам наряду с развертыванием широкой массовой работы обеспечить решительное усиление помощи хлебозаготовкам со стороны органов юстиции.

ЦК предлагает:

Обязать судебные органы вне очереди рассматривать дела по хлебозаготовкам, как правило, выездными сессиями на месте с применением суровых репрессий, обеспечивая дифференцированный при этом подход к отдельным социальным группам, применяя особо суровые меры к спекулянтам, перекупщикам хлеба.

Организовать в каждой области не менее 5—10 добавочных разъездных судебных сессий нарсуда для разъездов по районам.

Судебный разбор дел и применение строжайших репрессий должны сопровождаться широким развертыванием массовой работы по мобилизации общественности вокруг этих процессов на усиление борьбы за хлеб.

Обязать обкомы и Наркомюст укомплектовать эти сессии крепкими подготовленными работниками из бывших судебных работников.

Оформление назначения нарсудьями провести немедленно.

Обязать административные органы быстро проводить все установленные законом меры взыскания несданного хлеба и административные меры к злостным несдатчикам…

Колективізація і
голод на Україні.
1929-1933. –
К.., 1992. –
с.538-540.
ЦДАЖР України,
ф. 24, оп. 13,
спр. 81, арк. 31
зв — 33.
Засвідчена копія*.
Склограф, прим.

ОБІЖНИК НАРКОМЮСТУ УСРР ПІДЛЕГЛИМ УСТАНОВАМ НА МІСЦЯХ ПРО ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ПРОТИ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В УМОВАХ ГОЛОДУ

9 листопада 1932 р.

Таємно

10. Підкреслюючи, що органи юстиції можуть досягнути належного ефекту своєю роботою лише політизуючи, що досі саме цієї політизації роботи у достатній мірі не було, НКЮ пропонує хлібозаготівельні справи розв'язувати безпосередньо на селі, найширше притягати до розв'язання цих справ увагу колгоспників, середняків та бідняків, використовуючи розв'язання кожної окремої справи для мобілізації громадськості навколо боротьби за хліб. Погодившись з редакцією місцевої преси — найширше висвітлювати характерні хлібозаготівельні справи у пресі...

11. Зазначаючи, що облсуди і прокуратури майже ігнорують вимоги НКЮ щодо надсилання статистичних відомостей про роботу органів юсти­ції в справі хлібозаготівель, НКЮ категорично вимагає надіслати потріб­ні відомості. Відповідальність за надсилання цих відомостей покладається на облпрокурорів та голів облсудів. До 20 листопада надіслати відомості про роботу за час до 5 листопада ц. р.

Харків, 9.ХІ.32 р.

Заст. наркому юстиції та ГПР (А. Приходько)

Тво зав. оргінстру НКЮ (А. Гарін)

Ідея натуральних штрафів, зовсім зловісна сама по собі, спочатку обставлялася різними застереженнями. Однак в інструкціях Наркомюсту УСРР від 9 листопада і 25 листопада 1932 року вже чітко простежуються ужорсточення цього заходу впливу на “нездавців хлібу”.

Колективізація і
голод на Україні.
1929-1933. –
К.., 1992. –
с.550-551.
ЦДАЖР України,
ф. 8, оп. 15,
спр. 18665,
арк. 1—2.
Оригінал.

З РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЮСТУ УСРР ПРОКУРОРАМ НА МІСЦЯХ ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 листопада 1932 р.

Негайно

До всіх прокурорів

«Про заходи до посилення хлібозаготівель»

20 листопада ц. р. РНК УСРР ухвалила постанову «Про заходи до посилення хлібозаготівель» («Вісті» від 21.ХІ) 151. На розвиток її виконання цієї постанови НКЮ пояснює:

1. В питанні заборони витрачати всі натуральні фонди в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель, прокуратури повинні: а) встановити нагляд за тим, щоб РВК негайно провели перевірку наявних фондів у цих колгоспах, щоб в цій роботі не було жодних затримок і основне, щоб перевірка була найсуворішою — в розумінні правильнос­ті відомостей про фактичні розміри цих фондів; б) виявляти випадки витрачання цих фондів, винних негайно притягати до кримінальної від­повідальності як за розтрати, як за розтринькування громадської вланості; в) виявляючи випадки несвоєчасної або неправильної перевірки фондів у колгоспах, що незадовільно виконують хлібозаготівлі, винних теж притягати.до кримінальної відповідальності.

2. В питанні повернення незаконно розданого хліба і вилучення у окремих колгоспників та одноосібників розкраденого хліба — пояснюється: а) в цій роботі треба обов'язково спиратися на кращих колгоспників-ударників, вживаючи всіх заходів до того, щоб без масових трусів на основі самоперевірки досягти ефекта як щодо кількості виявленого й поверненого хліба, так і у виявленні фактичних зривачів з керівництва колгоспами й ледарів та рвачів, що хоча не мають трудоднів, проте мають запаси хліба; б) треба найширше поставити й використати агентурні можливості з тим, щоб найбільше запобігти зайвих дій, які не дають жодних наслідків; в) в окремих випадках виявлення великої кількості хліба, злісного переховування його та ін., що свідчить про розтринькування чи покрадання цього хліба, треба, окрім вилучення хліба, порушувати кримінальні справи й притягати винних до найсуворішої відповідальності.

м. Харків

Заступник Наркомюстиції та Генерального прокурора республіки А. Приходько

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,1990
с.296
ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф. І. Оп. 101.
С. 1112.
Арк. 184.

ЛИСТ ЦК КП(б)У ВСІМ СЕКРЕТАРЯМ РАЙКОМІВ, ГОЛОВАМ РАЙВИКОНКОМІВ, УПОВНОВАЖЕНИМ ОБКОМІВ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВЕ ВИВЕЗЕННЯ ВСІХ НАЯВНИХ КОЛГОСПНИХ ФОНДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ І ПОСІВНОГО, В РАХУНОК ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

24 грудня 1932 р.

В связи с отменой постановлений ЦК КП(б)У от 18 ноября с. г. о колхозных фондах предлагаем:

1. Во всех колхозах, не выполнивших плана хлебозаготовок в пятидневный срок вывезти все без исключения наличные колхозные фонды. в том числе и семенной, в счет выполнения плана хлебозаготовок.

2. Всех, оказывающих этому делу сопротивление, в том числе и коммунистов, арестовывать и предавать суду.

3. Предупредить всех председателей колхозов, что в случае, ежели по истечении указанного срока будут обнаружены какие-либо невывезенные или скрытые фонды, амбары и т. п., председатели, а также другие виновные в этом должностные лица будут привлечены к судебной ответственности и сурово покараны.

4. Обязать секретарей РПК, председателей РИК и уполномоченных обкома в 24 часа вручить настоящее постановление председателям колхозов под расписку.

Косиор Строганов Алексеев

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.298
ПА ІІП
при ЦК
Компартії
України.
Ф І Оп. 101
Спр. 1112.
Арк. 203.

ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ ЦК КП(б)У С.В.КОСІОРА ЧЛЕНАМ ТА КАНДИДАТАМ В ЧЛЕНИ ПОЛ1ТБЮРО ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЕЗЕННЯ НАСІННЄВИХ ФОНДІВ ЯК ЗАСОБУ БОРОТЬБИ ПРОТИ САБОТАЖУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 грудня 1932 р.

Именно, оставление семенных фондов, несмотря на организованный кулаком саботаж хлебозаготовок, говорило бы о нашей слабости и нерешительности. В большинстве случаев кулак именно рассчитывал на то, что мы легко поддадимся на удочку его доказательств о том, что хлеба больше нет. Остановившись перед вывозом семенных фондов из колхозов, которые не выполняют план хлебозаготовок, ми бы только усилили саботажные настроения в значительной части колхозов, не выполнивших план, нам не осталось бы ничего другого, как только рассчитывать на то, сравнительно небольшое, количество хлеба, которое может быть получено из переобмолота соломы или же из случайно открытых ям, как на это сейчас рассчитывают очень многие оппортунистически настроенные и растерявшиеся работники. Конечно, вывоз семенных фондов является мерой тяжелой, но по отношению к колхозам, недобросовестно относящимся к выполнению своих обязательств перед государством, другого выхода нет. Вывоз семенных фондов в борьбе за хлеб ребром ставит вопрос о серьезности положения, ставит вопрос о том, что те, кто организует саботаж хлебозаготовок, одновременно организует и саботаж сева. Для того чтобы организовать сев, нужно прежде всего сломить организованный кулаком саботаж хлебозаготовок, побить кулака в этом решающем пункте нашей борьбы с кулаком, с его пособниками и подпевалами, с их влиянием в колхозе.

С. Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України, 1990
с.300
ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф І Оп. 6
Спр. 238.
Арк. 182.

ЛИСТ ЦК КП(б)У ОБКОМАМ ТА РАЙКОМАМПАРТІЇ ПРО ВИВЕЗЕННЯ В П'ЯТИДЕННИЙ СТРОК ВСІХ НАЯВНИХ ФОНДІВ У РАХУНОК ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

29 грудня 1932 р.

До сих пор еще районные работники не поняли, что первоочередность хлебозаготовок в колхозах, не выполняющих своих обязательств перед государством, означает, что все имеющееся наличное зерно в этих колхозах, в том числе и так называемые семенные фонды, должно быть в первую очередь сдано в план хлебозаготовок.

Именно поэтому ЦК ВКП(б) отменил решение ЦК КП(б)У от 18 ноября о невывозе семенных фондов как реше­ние, ослабляющее наши позиции в борьбе за хлеб.

ЦК КП(б)У предлагает в отношении колхозов, не выпол­нивших план хлебозаготовок, немедленно, на протяжении 5—б дней, вывезти все наличные фонды, в том числе так называемые семенные, на выполнение плана хлебозаготовок.

ЦК обязывает немедленно мобилизовать для этого все перевозочные средства, живую тягловую силу, автотранспорт и трактора. В однодневный срок дать твердый ежедневный наряд на поставку необходимого количества лошадей, в том числе и единоличниками.

Всякую задержку в вывозе этих фондов ЦК будет рас­сматривать как саботаж хлебозаготовок со стороны район­ного руководства и примет соответствующие меры.

Секретарь ЦК КП(б)У С. Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво політичної
літератури
України,
1990 с.317
Партархів
Київського
обкому
Компартії
України.
Ф 5. Оп. І
Спр. 7
Арк 201-202.

ІЗ ПОСТАНОВИ КИЇВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ВИЛУЧЕННЯ НАСІННЄВИХ ФОНДІВ У КОЛГОСПІВ ОБЛАСТІ ЗА РАХУНОК ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ТА ЗАХОДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАРТІЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЦІЄЇ ПОСТАНОВИ

7 січня 1933 р.

Підтверджуючи до категоричного виконання, що в колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівлі і повернення насіннєвої позики, повинно бути вилучена все наявне зерно, в тому числі так звані насіннєві фонди в сумі їх заборгованості.

Обком-всі РПК, що не виконали цієї директиви до 13 січня, розглядатиме, як саботажників хлібозаготівельного плану, які злісно зривають завершення плану хлібозаготівель і насіннєвої позики, а кожний секретар РПК та голова РВК будуть безумовно притягнуті до відповідальності. Всі РПК на випадок, коли в так званих насіннєвих фондах колгоспів після 15 січня буде виявлено продовольче зерно, нездане в обмін, будуть розглядатися як такі, що злісно приводять колгоспи до розкрадання колгоспного хліба і притягатимуться до партійної відповідальності.

Вимагаючи безумовного та негайного виконання цієї директиви, обком пропонує всіх, хто чинять опір її виконанню, виключити з партії та віддавати до суду. Щоденну звітність по хлібозаготівлі та насіннєвій позиці подавати загальною цифрою.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.256

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО ПОСИЛЕННЮ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

18 листопада 1932 р.

О мерах борьбы с кулацким влиянием в колхозах и в сельских парторганизациях

В целях преодоления кулацкого сопротивления в выпол­нении планов хлебозаготовок ЦК КП(б)У постановляет:

1. Установить занесение на черную доску колхозов, особо злостно саботирующих сдачу хлеба по государственному плану.

В отношении колхозов, занесенных на черную доску, про­вести следующие мероприятия:

а) немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение кооперативной и государственной торговли на месте и вывоз из соответствующих кооперативных лавок всех наличных товаров;

б) полное запрещение колхозной торговли как для кол­хозов, колхозников, так и для единоличников;

в) прекращение всякого рода кредитования и досрочное взыскание кредитов и других финансовых обязательств;

г) проверку и очистку колхозов с изъятием контрреволю­ционных элементов — организаторов срыва хлебозаготовок;

д) занесение отдельных, колхозов на черную доску, а также предупреждение о занесении объявляется постановле­нием облисполкома.

Обязать обкомы немедленно сообщать в ЦК о занесении на черную доску колхозов.

2. Ввиду того, что в ряде сельпарторганизаций, особенно в период хлебозаготовок, вскрылось смыкание целых групп коммунистов и отдельных руководителей партячеек с кулаче­ством, петлюровщиной и т. п., что на деле превращает такого рода коммунистов и парторганизации в агентуру классового врага и является наглядным доказательством полного от­рыва этих ячеек и коммунистов от бедняцко-середняцких колхозных масс,— ЦК и ЦКК КП(б)У постановляют немед­ленно произвести чистку ряда сельских парторганизаций, явно саботирующих выполнение плана хлебозаготовок и подрывающих доверие партии в рядах трудящихся.

В целях укрепления сельских парторганизаций, поднятия боеспособности их рядов и мобилизации парторганизаций и широких трудящихся масс на выполнение стоящих перед партией задач (хозяйственное укрепление колхозов, выполне­ние плана хлебозаготовок, сева и т. д.) признать необходи­мым произвести чистку сельских парторганизаций следую­щих районов: Снегуровский и Фрунзевский Одесской об­ласти; Солонянский, Васильковский, В.Лепетихский Днепропетровской области.

Чистка должна освободить партию от людей чуждых делу коммунизма, проводящих кулацкую политику, разло­жившихся, неспособных проводить политику партии в дерев­не, вычищенных выслать как политически опасных.

Чистка должна помочь выдвижению новых кадров из числа наиболее преданных партии колхозников-ударников и сплотить вокруг партии широкие колхозные массы на борьбу за укрепление колхозов, против кулака.

3. Подтвердить, что в районы и отдельные села (и без занесения их на черную доску), особенно неудовлетворитель­но выполняющие хлебозаготовки, должен прекращаться завоз и продажа всех без исключения промтоваров.

Предложить обкомам систематически проверять резуль­таты проведения этого мероприятия, чтобы на деле обеспе­чить этим путем усиление хлебозаготовок.

Постанови ЦК КП(б)У від 18 листопада та РНК УСРР від 20 листопада 1932 року “Про заходи з посилення хлібозаготівель” призвели до масового та майже одночасного вилучення хліба у колгоспників та селян-одноосібників. На підставі пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 Постанови РНК УСРР було здійснено цілковите вилучення хліба, застосування натуральних штрафів, пряма конфіскація м‘ясопродуктів та інших продуктів. П.5 забороняв видачу натуральних авансів, тобто, розрахунок за роботу в колгоспах, яка здійснювалася двічі (аванс та остаточна оплата праці) протягом сезону. У квітні 1933 року 48% колгоспів не розрахувалися з колгоспниками за друге півріччя 1932 та поточні місяці 1933 року, отже, залишили без оплати – без грошей і хліба – майже половину колгоспників, які працювали.

Документи засвідчують незаперечний факт свідомого створення умов, розрахованих на фізичне знищення українських селян шляхом позбавлення засобів до існування упродовж тривалого періоду.

Постанова ЦК КП(б)У від 18 листопада 1932 року стосувалася не лише повернення розданого хліба колгоспникам, а також подвірного вилучення у одноосібному секторі. Хліб забирали з урожаю, вирощеного на присадибних ділянках колгоспника. В українському селі 1932-1933 років діяла жорстка система державних повинностей (хлібозаготівельна, грошова, натуральна – овочі, м‘ясо, молоко), виконання яких відбувалося із застосуванням карально-репресивних заходів. Практикували так звані “зустрічні плани”, “тверді завдання” (обов‘язкове стягнення хліба з одноосібників), кампанії за “перевиконання планів”, “соцзмагання”, тобто, не обмежувалися початковими планами хлібозаготівель. Ефективними формами масового вилучення хліба були “чорні дошки” для колгоспів і сіл, судові та позасудові репресії, натуральні штрафи для селянських господарств. Обсяги хлібозаготівель в УСРР тричі зменшували, тому що вони були нереальні для виконання. Виразником руїни була не загальна цифра вилученого хліба, а насильницькі методи держзаготівель в кожному селі, колгоспі, селянському господарстві. Обсяги заготівель порушили хлібозбиральний баланс України: зерна бракувало для посівів, для худоби, для харчування селян. Ситуація виявилася катастрофічною: недосів становив щороку понад 2 млн. га, кількість худоби зменшилася у подвірному користуванні колгоспників у 7 разів, в селянських господарствах – у 8 разів. За відсутності продовольства померли мільйони людей.

Вісті ВУЦВК -
1932. - 21 листоп.

ІЗ ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ УСРР «ПРО ЗАХОДИ ДО ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ»

20 листопада 1932 р.

Щоб безумовно виконати зменшений план хлібозаготівлі, зобов'яза­ти облвиконкоми та райвиконкоми в своїй роботі керуватися такими настановами:

1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р.

2. Заборонити будь-яке витрачання всіх натуральних фондів, утворе­них в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

3. Зобов'язати РВК негайно організувати найсуворішу перевірку наявних фондів у колгоспах, які незадовільно виконують хлібозаготівлі, фактичних розмірів цих фондів і місць зберігання, а також настановити у всіх колгоспах відповідальних осіб за належне зберігання цих фондів.

4. Надати РВК право перераховувати до фонду хлібозаготівель всі натуральні фонди, що утворені в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель. Застосувати цей пункт в частині насіннєвих фондів дозволяється з попередньої санкції облвиконкому до кожного окремого колгоспу.

5. З оголошенням цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

6. Колгоспи, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель та які видали натураванси хліба за трудоднями, порядком громадського харчування, а також у формі всіляких «озадків», «послідів», «виходів» тощо понад встановлені норми (15 % від фактичного обмолоту), повинні негайно організувати повернення незаконно розданого хліба з тим, щоб спрямувати його на виконання плану хлібозаготівель. Зобов'язати облвиконкоми та райвиконкоми притягати голів управ таких колгоспів до суворої відповідальності за розтрату колгоспного хліба. Вилучення незаконно розданого та одержаного хліба треба в першу чергу провести у членів управ колгоспу, адміністративно-службового персоналу, рахівників, полеводів, комірників, тощо.

7. Зобов'язати РВК негайно організувати вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, розкраденого в колгоспах та радгоспах під час збирання, молотьби, перевозу хліба до комор, на зсиппункти тощо. Причому вилучати хліб треба в першу чергу у всіляких ледарів, рвачів, що не мають трудоднів, але мають запаси хліба. Здійспюючи ці заходи, РВК повинні опиратись на колгоспників - ударників та передовиків, що в усіх с/г кампаніях — на полі, в молотьбі та інших колгоспних роботах виявили себе, як борці за соціалістичну перебудову села та організаційно-господарське зміцнення колгоспів.

8. Притягати до суду на підставі постанови ЦБК та РНК СРСР з 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності»,. як розкрадачів державного та громадського майна бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, що затаюють хліб від обліку, складають брехливі облікові відомості, щоб полегшити розтринькування та крадіжки, щоб зірвати виконання плану хлібозаготівель та інші державні зобов'язання.

9. До колгоспів, що припустили розкрадання колгоспного хліба і злісно зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральних штрафів порядком додаткового завдання з м'ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м'яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників.

Райвиконкоми застосовують цих штрафів з попереднього дозволу кожного окремого випадку облвиконкому. Розмір штрафів (в межах 15-місячної норми м'ясоздавання) і термін сплати цих штрафів РВК встановлює відповідно до господарського стану кожного окремого колгоспу. Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання повнотою встановленого плану хлібозаготівель...

Голова Ради народних комісарів УСРР В. Чубар

Керівничий справ Ради народних комісарів УСРР В. Легкий

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.284-286

З ЛИСТА ЦК КП(б)У ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ ВКП(б) ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ НА УКРАЇНІ В КІНЦІ ЛИСТОПАДА — НА ПОЧАТКУ ГРУДНЯ 1932 р.

8 грудня 1932 р

В отношении эффективности отдельных репрессий можно сказать, что:

1)       Наибольший результат дает применение натурштрафов. За корову и свинью сейчас колхозник и даже единоличник крепко держатся...

2)        

IV. В отношении единоличников сдвиг имеется, но именно здесь больше всего нужен непрерывный, систематический и решительный нажим. Малейшее ослабление работы в надежде, что «теперь пойдет», сейчас же дает уменьшение заго товок. Это показывают последние пятидневки. Наиболее хо­рошие результаты из репрессий дает натурштраф и лишение усадебной земли.

С.Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.230
ПА ИП
при ЦК
Компартії
України.
Ф. I. Оп. 6.
Спр. 237. Арк. 13.

ПОСТАНОВА УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ЗАБОРОНУ ВИДАВАТИ ХЛІБ В ГРОМАДСЬКОМУ ХАРЧУВАННІ

22 серпня 1932 р.

Несмотря на указания ЦК, во многих районах продолжают выдавать хлеб при общественном питании. Выдавая натуральные авансы в размере 200—400 г на трудодень, в то же время отпускают при общественном питании в день 1 кг и больше на едока, протаскивая этим путем худшего вида уравниловку.

Таким образом, через общественные столовые разбазаривается значительная часть фондов, подлежащих распределению среди колхозников на трудодни, вносится такая поправка едоцкого порядка к установленному партией порядку распределений исключительно на трудодни, что лучшая часть колхозников, актив колхозников, имеющих большое количество трудодней за полугодие, в частности за период весенней посевкампании, попадают в явно невыгодное положение. Под влиянием тех групп колхозников, которые имеют мало трудодней, правления колхозов очень Медленно, неохотно идут на отмену выдачи хлеба при общественном питании.

Ввиду этого предлагается:

а) Выдачу хлеба при общественном питании, за исключением трактористов, прекратить;

б) Обеспечить полностью выдачу колхозникам натурального аванса в соответствии с решением ЦК и СНК Союза исключител