N.B.: Набрання чинності у Російській Федерації федеральними законами “Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства у Російській Федерації” і “Про внесення змін до Федерального закону “Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації” не торкається діючого порядку в’їзду і перебування громадян України на території РФ, передбаченого Угодою між Урядом України і Урядом РФ про безвізові поїздки громадян України і РФ від 16.01.1997 року та Протоколом про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16 січня 1997 року, підписаного 30 жовтня 2004 року, якщо це перебування не пов’язано з працевлаштуванням.

Зокрема, відповідно до ст. 2 зазначеного Протоколу „громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо термін такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в’їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в’їзді на територію держави перебування”.

Пам’ятка

про порядок здійснення іноземцями трудової діяльності

на території Російської Федерації

15 січня 2007 року в Російській Федерації набувають чинності Федеральні закони “Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства у Російській Федерації” і “Про внесення змін до Федерального закону “Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації” та прийняті на реалізацію цих Федеральних законів відповідні постанови Уряду Російської Федерації, які спрощують процедуру видачі дозволів на працевлаштування іноземним громадянам, які прибули до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання віз, а також встановлюють таким особам заборону на здійснення деяких видів трудової діяльності.

Порядок видачі дозволів на працевлаштування

Іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, подає заяву про видачу йому дозволу на працевлаштування особисто або через організацію, що здійснює в установленому порядку працевлаштування іноземних громадян, або через особу, яка виступає відповідно до цивільного законодавства Російської  Федерації у якості представника цього іноземного громадянина, в орган міграційної служби.

До зазначеної заяви додаються:

а) документ, що засвідчує особу іноземного громадянина визнаний Російською Федерацією в цій якості;

б) кольорова фотокартка на матовому фотопапері розміром 30 х 40 мм;

в) міграційна карта;

г) документ про сплату державного мита за видачу іноземному громадянину дозволу на працевлаштування.

До документів, складених іноземною мовою, додається нотаріально засвідчений їх переклад російською мовою.

Відмова органом міграційної служби у прийомі від іноземного громадянина заяви про видачу йому дозволу на працевлаштування не допускається, за винятком невиконання іноземним громадянином вимог щодо вищезазначених документів.

Орган міграційної служби зобов’язаний не пізніше ніж 10 днів з дня прийому заяви з всіма необхідними та належним чином оформленими документами видати іноземному громадянину дозвіл на працевлаштування або повідомлення про відмову у видачі такого дозволу.

Відмова у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржена іноземним громадянином до Федеральної міграційної служби або до суду протягом 3 робочих днів з дня отримання ним повідомлення про відмову.

Дозвіл на працевлаштування видається іноземному громадянину за умови:

а) досягнення іноземним громадянином 18-літнього віку;

б) залучення іноземних громадян до трудової діяльності роботодавцем за трудовим або цивільно-правовим договором;

в) відсутності у заяві про видачу дозволу на працевлаштування і наданих документах недостовірних або перекручених відомостей, а також обставин, передбачених пунктом 9 статті 18 Федерального закону “Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації”.

Дозвіл на працевлаштування видається іноземному громадянину особисто за пред’явленням ним документу, що засвідчує його особу та визнаному Російською Федерацією таким у цій якості.

Дозвіл на працевлаштування оформлюється на бланку у вигляді пластикової карти.

Повторна видача дозволу на працевлаштування

У разі втрати дозволу на працевлаштування іноземний громадянин зобов’язаний у 10-денний термін звернутися до органу міграційної служби із заявою про видачу дозволу на працевлаштування замість втраченого із зазначенням обставин його втрати.

У цьому випадку до заяви додаються кольорова фотокартка на матовому фотопапері розміром 30 х 40 мм і документ про сплату державного мита за видачу дозволу на працевлаштування. Подання інших документів не вимагається.

Дозвіл на працевлаштування замість втраченого видається іноземному громадянину протягом 10 днів з дня отримання від нього заяви.

Працевлаштування

Після отримання дозволу на працевлаштування, іноземний громадянин може самостійно здійснити пошук організації (роботодавця) для працевлаштування. З організацією (роботодавцем), що приймає іноземного громадянина, він зобов’язаний укласти трудовий або цивільно-правовий договір. У разі, якщо протягом 90 днів з дня в’їзду на територію Російської Федерації він не зміг знайти роботу, він зобов’язаний виїхати за її межі.

Іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, та отримав дозвіл на працевлаштування, зобов’язаний:

- здійснити трудову діяльність тільки у тому суб’єкті (тих суб’єктах) Російської Федерації, який зазначений у дозволі на працевлаштування;

- надати протягом 30 діб з дня отримання дозволу на працевлаштування до органу міграційної служби документи, що підтверджують відсутність у нього

захворювання наркоманією і інфекційними захворюваннями, надають небезпеку для навколишнім, передбаченим   переліком, затвердженим Урядом Російської Федерації, а також сертифікат про відсутність у нього захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції), якщо дозвіл на працевлаштування такому іноземному громадянину видано на термін більш 90 діб.

Анулювання дозволу на працевлаштування

Дозвіл на працевлаштування може бути анульований органом міграційної служби у випадках, передбачених пунктом 9 статті 18 Федерального закону “Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації”, а також на підставі клопотання роботодавця або замовника робіт (послуг) у випадку, якщо іноземний працівник порушив умови трудового договору або цивільно-правового договору на виконання робіт (надання послуг).

Орган міграційної служби у 3-денний термін повідомляє іноземного громадянина про прийняте рішення, а також попереджує його про необхідність виїзду з Російської Федерації. Дозвіл на працевлаштування вилучається.

Обмеження щодо здійснення трудової діяльності

У 2007 році встановлено заборону на використання іноземних працівників у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями і фармацевтичними товарами - з 1 січня,  в інших випадках роздрібну торгівлю у наметах і на ринках, поза магазинів - з 1 квітня.

Відповідальність за порушення іноземним громадянином трудової діяльності

Здійснення іноземним громадянином трудової діяльності у Російській Федерації без дозволу на працевлаштування, якщо такий дозвіл вимагається відповідно до федерального закону, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від 20 до 50 мінімальних розмірів заробітної плати з адміністративним видворенням за межі Російської Федерації або без такого.