ДАТА ПІДПИСАННЯ: 14.06.94
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 10.11.94, Закон України N 237/94-ВР

Угода про партнерство та співробітництво,

яка започатковує партнерство між Європейськимиспівтовариствами та їх державами-членами з одного боку таУкраїною з іншого боку.

Королівство Бельгія,

Королівства Данія,

Федеративна Республіка Німеччина,

Грецька Республіка,

Королівство Іспанія,

Французька Республіка,

Ірландія,

Італійська Республіка,

Велике Герцогство Люксембург,

Королівство Нідерландів,

Португальська Республіка,

Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії,

Договірні Сторони Договору, який засновує Європейськеекономічне співтовариство, Договору, що засновує Європейськеспівтовариство по вугіллю та сталі, та Договору, що засновуєЄвропейське співтовариство по атомній енергії,

які далі іменуються "держави-члени", та

Європейське економічне співтовариство, Європейськеспівтовариство по атомній енергії та Європейське співтовариствопо вугіллю та сталі,

які далі іменуються "Співтовариство",

з одного боку

та Україна

з іншого боку,

беручи до уваги бажання Сторін встановити тісні стосунки,побудовані на існуючих історичних зв'язках між ними,

зважаючи на важливість розвитку зв'язків співробітництва міжСоюзом, його державами-членами та Україною та загальні цінності,які вони поділяють,

визнаючи, що Співтовариство та Україна бажають зміцнювати цізв'язки і встановити партнерство і співробітництво, які букріпили і розширили зв'язки, що були започатковані в минулому,зокрема Угодою між Європейським економічним співтовариством іЄвропейським співтовариством по атомній енергії та СоюзомРадянських Соціалістичних Республік про торгівлю і комерційне таекономічне співтовариство, яка підписана 18 грудня 1989 року;

беручи до уваги зобов'язання Співтовариства і йогодержав-членів та України зміцнювати політичні та економічнісвободи, які є самою основою партнерства;

враховуючи зобов'язання Сторін сприяти міжнародному миру табезпеці, так само як і мирному врегулюванню спорів таспівробітничати з цією метою в рамках Організації Об'єднанихНацій і Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі;

беручи до уваги тверде зобов'язання Співробітництва і йогодержав-членів та України по проведенню в життя усіх принципів іположень, що міститься в Заключному акті Наради з питань безпекита співробітництва в Європі (НБСЄ), заключних документахнаступних Мадрідської та Віденської нарад, Документі БоннськоїНаради НБСЄ з економічного співробітництва, Паризькій хартії длянової Європи та Хельсінському документі НБСЄ "Виклик змін" від1992 року;

визнаючи у цьому контексті, що підтримка незалежності,суверенітету і територіальної цілісності України сприятимутьзміцненню миру і стабільності в регіоні Центральної та СхідноїЄвропи і на Європейському континенті в цілому;

підтверджуючи прихильність Співтовариства та йогодержав-членів і України до Європейської енергетичної хартії та доДекларації Люцернської конференції, квітень 1993;

будучи переконаними у надзвичайній важливості верховенствазакону та поваги до прав людини, особливо прав меншин, створеннябагатопартійної системи з вільними і демократичними виборами таекономічної лібералізації з метою створення ринкової економіки;

вважаючи, що існує необхідний зв'язок між повнимвпровадженням партнерства з одного боку та продовженням ізавершенням Україною політичних, економічних та правових реформ зіншого боку, а також введенням факторів, необхідних дляспівробітництва, особливо в світлі висновків Боннськоїконференції НБСЄ;

бажаючи прискорити процес регіонального співробітництва зсусідніми країнами в галузях, передбачених цією Угодою з метоюсприяння процвітанню та стабільності регіону;

бажаючи встановити та розвивати постійний політичний діалогз двосторонніх та міжнародних питань, що становлять взаємнийінтерес;

визнаючи і підтримуючи бажання України встановити тіснеспівробітництво з Європейськими інститутами;

враховуючи готовність Союзу належним чином розвиватиекономічне співробітництво і надавати технічну допомогу дляздійснення економічної реформи в Україні;

беручи до уваги корисність Угоди у справі поступовогозближення між Україною і більш широкою сферою співробітництва вЄвропі та сусідніх регіонах та поступову інтеграцію України увідкриту міжнародну систему торгівлі;

враховуючи зобов'язання Сторін лібералізувати торгівлю напринципах, які міститься в Генеральній угоді по тарифах іторгівлі з поправками, внесеними Уругвайським раундом;

усвідомлюючи необхідність поліпшення умов, які впливають наділову активність та інвестиції, а також умов у таких сферах, якстворення компаній, праця, надання послуг та рух капіталів;

вітаючи і визнаючи важливість зусиль України, спрямованих наперехід її економіки від країни з державною монополією торгівліі централізованою плановою економікою до ринкової економіки;

будучи переконаними, що прогрес у напрямку ринковоїекономіки буде прискорений завдяки співробітництву між Сторонамиу формах, встановлених у цій Угоді;

будучи переконаними в тому, що ця Угода створить новийклімат для економічних відносин між Сторонами і, особливо, длярозвитку торгівлі та інвестицій, які є істотними для економічноїперебудови та технологічної модернізації;

бажаючи встановити тісне співробітництво у сфері охоронинавколишнього середовища, беручи до уваги існуючувзаємозалежність між Сторонами в цій галузі;

беручи до уваги наміри Сторін розвивати співробітництво міжними в галузі цивільної науки і техніки, включаючи космічнідослідження з огляду на їх взаємодоповнювальну діяльність у ційсфері;

бажаючи встановити культурне співробітництво та розширитидоступ до інформації;

домовились про таке:

Стаття 1

Цією Угодою встановлюється партнерство між Співтовариством ійого державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку.Цілями такого партнерства є:

• забезпечення у відповідних рамках політичного діалогу між
• сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійнихекономічних відносин між Сторонами і, таким чином, прискореннюїхнього сталого розвитку;
• створення основ взаємовигідного економічного, соціального,фінансового, цивільного, науково-технічного та культурногоспівробітництва;
• підтримка зусиль України по зміцненню демократії ірозвитку її економіки та завершенню переходу до ринковоїекономіки.

Розділ I. Основні принципи

Стаття 2

Поважання демократичних принципів та прав людини, якзазначено, зокрема, в Хельсінському Заключному акті та Паризькійхартії для нової Європи, так само як принципів ринковоїекономіки, включаючи ті з них, що були проголошені в документахБоннської Конференції НБСЄ, є основою внутрішньої та зовнішньоїполітики Сторін та становлять істотний елемент партнерства тацієї Угоди.

Стаття 3

Сторони вважають важливим для подальшого добробуту істабільності в регіоні колишнього Радянського Союзу, щоб новінезалежні держави, які з`явилися в результаті розпаду СоюзуРадянських Соціалістичних Республік (які надалі іменуються"Незалежні Держави"), підтримували і розвивали співробітництвоміж собою відповідно до принципів Хельсінського Заключного акта,міжнародного права та в дусі добросусідських відносин ідокладатимуть всіх зусиль для підтримки цього процесу.

З огляду на вищезазначене, Сторони вважають, що розвиток їхвідносин повинен належним чином враховувати бажання Українипідтримувати бажання України підтримувати стосункиспівробітництва з іншими Незалежними Державами.

Стаття 3 bis

Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, після подальшогопросування України по шляху економічних реформ, доповненнявідповідних розділів цієї Угоди, зокрема Розділу III і статті 41bis з метою створення зони вільної торгівлі між ними. Рада зпитань співробітництва може надавати рекомендації Сторонам щодотаких доповнень. Відповідні доповнення набирають чинності тількишляхом укладання угоди між Сторонами згідно з їхніми відповіднимипроцедурами. У 1998 році Сторони спільно розглянуть питання, чидозволять обставини і зокрема прогрес України у справі здійсненняринкових економічних реформ та існуючі на той час в країніекономічні умови розпочати переговори щодо створення зони вільноїторгівлі.

Стаття 3 ter

Сторони зобов'язуються разом розглянути, за обопільноюзгодою, поправки, що можуть бути внесені до будь-якої частиниУгоди з огляду на зміну обставин, і зокрема у зв'язку ізприєднанням України до ГАТІ. Перший такий розгляд відбудетьсячерез три роки після набуття чинності Угодою або тоді, колиУкраїна стане Договірною Стороною ГАТІ, залежно від того, яка зцих подій відбудеться раніше.

Розділ II. Політичний діалог

Стаття 4

Сторони встановлюють між собою регулярний політичний діалог,який вони мають намір розвивати та поглиблювати. Вінсупроводжуватиме та зміцнюватиме зближення між Співтовариством таУкраїною, підтримуватиме політичні та економічні зміни, щовідбуваються в цій країні, та сприятиме встановленню нових формспівробітництва. Політичний діалог:

• зміцнить зв'язки України із Співтовариством і, такимчином, із співтовариством демократичних держав. Економічне
• ще більш зблизить позиції з міжнародних питань, щостановлять обопільний інтерес, і тим самим зміцнить безпеку і
• передбачатиме, що Сторони намагатимуться співробітничати упитаннях, що стосуються зміцнення стабільності і безпеки вЄвропі, додержання принципів демократії, поваги і сприяння правамлюдини, і зокрема правам національних меншин, і у необхіднихвипадках, проводитимуть консультації з відповідних питань.

Стаття 5

В разі необхідності Сторони проводять між собою консультаціїна найвищому політичному рівні.

На міністерському рівні політичний діалог здійснюється врамках Ради з питань співробітництва, зазначеної у статті 77, іза взаємною згодою в інших випадках, включаючи зустрічі з ТрійкоюСоюзу.

Стаття 6

Інші процедури та механізми для політичного діалогустворюються Сторонами шляхом встановлення відповідних контактів,обмінів і проведення консультацій, зокрема в таких формах:

• регулярні зустрічі на рівні старших посадових осіб міжпредставниками України і представниками Союзу;
• максимальне використання всіх дипломатичних каналів міжСторонами, включаючи відповідні контакти у двосторонній так самояк і багатосторонній галузях, таких як Організація Об'єднанихНацій, зустрічі НБСЄ тощо;
• обмін регулярною інформацією з питань, що становлятьвзаємний інтерес стосовно політичного співробітництва в Європі;
• будь-які інші заходи, що сприятимуть зміцненню та розвиткуполітичного діалогу.

Стаття 7

Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється врамках Комітету Парламентського Співробітництва, який створюєтьсязгідно із статтею 82 цієї Угоди.

Розділ III. Торгівля товарами

Стаття 8

1. Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння уторгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТІ.
    
2. Положення пункту 1 не застосовуються до:
   1. пільг, наданих з метою створення митного союзу або зонивільної торгівлі, або пільг,що випливають із створення такогосоюзу або зони;
       
   2. пільг, наданих окремим країнам згідно з ГенеральноюУгодою по тарифах та торгівлі, та з іншими міжнародними угодамина користь країн, що розвиваються;
       
   3. пільг, наданих прилеглим країнам з метою сприяннярозвитку прикордонної торгівлі.

Стаття 9

1. Сторони погоджуються, що принцип свободи транзиту товарівє суттєвою умовою для досягнення цілей цієї Угоди.
    
   У цьому зв'язку кожна Сторона забезпечує необмежений транзитчерез свою територію товарів, які походять з митної території абопризначені для митної території другої Сторони.
2. Правила, зазначені у статті V, у пунктах 2,3,4 та 5 ГАТІзастосовуються між двома Сторонами.
3. Правила цієї статті не завдають шкоди ніяким спеціальнимправилам щодо конкретних секторів, зокрема таких, як транспортабо вироби, погоджені між Сторонами.

Стаття 9 bis

Положення пункту 1 статті 8 і пункту 2 статті 9 незастосовуються протягом перехідного періоду, який закінчується31.12.1998 або з приєднанням України до ГАТІ, залежно від того,яка з дат буде раніше, до пільг, зазначених в Додатку I, якіУкраїна надає іншим Незалежним Державам з дня, що передує датінабуття чинності Угодою.

Стаття 10

Без шкоди для прав та обов'язків, які виходять з міжнароднихконвенцій про тимчасове приймання товарів, що є обов'язковими дляобох Сторін, Кожна Сторона до того ж звільняє другу Сторону відподатків на імпорт та мита на товари, які приймаються тимчасово,у випадках та у порядку, обумовлених будь-якою іншою міжнародноюконвенцією з цього питання, що є обов'язковою для неї згідно з їїзаконодавством. Беруться до уваги умови, за яких обов'язки, яківипливають з такої конвенції, були прийняті Стороною, про якуйдеться.

Стаття 11

Вибори, що походять з України і Співтовариства, відповідноімпортуються до в Співтовариства і України відповідно безкількісних обмежень без шкоди положенням статей 13,16,17 додаткаII і положенням статей 77, 81, 244, 249 і 280 Актів проприєднання Іспанії та Португалії до Європейського Співтовариства.

Стаття 11 bis

1. Вироби, що походять з території однієї Сторони іімпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають,безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньомуоподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, якізастосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібнихвітчизняних виробів.
2. Крім того, цим товарам надається не менш сприятливийрежим, ніж той, який наданий подібним товарам національногопоходження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на їхвнутрішній продаж , пропонування для продажу, купівлю,транспортування, розподіл або використання. Положення цьогопункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів зтранспортування, що базуються виключно на засадах економічноїексплуатації транспортних засобів, а не на державній належностівиробу.

Стаття 11 ter

Нижченаведені статті ГАТІ застосовуються з відповіднимизмінами між двома Сторонами:

(і) стаття VII, пунктами 1, 2, 3, 4а, 4b, 4d, 5;

(ігі) стаття VII;

(ііі) стаття IХ;

(іv) стаття Х.

Стаття 12

Торгівля товарами між Сторонами здійснюється за ринковимицінами.

Стаття 13

1. Якщо який-небудь товар ввозиться на територію однієї ізСторін з таким перевищенням кількості і за таких умов, щонаносять або можуть нанести значні збитки місцевим виробникаманалогічних або конкурентноспроможних виробів, Співтовариство абоУкраїна, кого з них це стосуватиметься, можуть вживативідповідних заходів відповідно до нижченаведених процедур та умов.
2. До того, як будуть вжиті будь-які заходи, або у випадках,до яких застосовується пункт 4, якнайскоріше після цьогоСпівтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, надаєКомітету з питань співробітництва всю відповідну інформацію зметою пошуку рішення, прийнятого для обох Сторін.
3. Якщо внаслідок консультацій Сторони не досягнуть угодипротягом 30 днів від дати звернення до Комітету з питаньспівробітництва щодо дій по запобіганню таким ситуаціям, Сторона,на прохання якої відбуваються консультації, може обмежити імпортцих виробів у такому обсязі і на такий строк, які необхідні длязапобігання збиткам або їх відшкодування, або вдатись до іншихвідповідних заходів.
4. За критичних обставин, коли зволікання могло б спричинитизбитки, які важко відшкодувати, Сторони можуть вжити заходів допроведення консультацій, за умови, що консультації будутьзапропоновані одразу після вжиття такого заходу.
5. У виборі заходів згідно з цією статтею, Договірні Сторонинадають пріоритет тим заходам, які якнайменше зашкодять удосягненні цілей цієї Угоди.

Стаття 13 bis

Ніщо в цьому розділі та зокрема у статті 13 ніяким чином неперешкоджає і не впливає на прийняття будь-якою із Сторінантидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до статтіVI ГАТІ, Угоди про застосування статті VI ГАТІ, Угоди протлумачення і застосування статей VI, ХVI, ХХIII ГАТІ абовідповідного внутрішнього законодавства.

Стосовно розслідування випадків антидемпінгу чи субсидійкожна Сторона погоджується розглянути подання іншої Сторони іповідомити зацікавленим Сторонам суттєві факти і міркування, наоснові яких має прийматися остаточне рішення. До обкладаннявизначеним антидемпінговим або компенсаційним митом Сторонанамагається здійснити все можливе для досягнення конструктивноговирішення проблеми.

Стаття 14

Стаття 15

Угода не скасовує заборон або обмежень щодо імпорту,експорту або транзиту товарів, введених з мотивів громадськоїморалі, державної політики або державної безпеки; захистуздоров'я або життя людей, тварин або рослин; захисту природнихресурсів; захисту національних багатств художнього, історичногочи археологічного значення або захисту інтелектуальної власностіабо правил стосовно золота та срібла. Такі заборони або обмеженняне є, проте, засобом свавільної дискримінації чи замаскованогообмеження у торгівлі між Сторонами.

Стаття 16

Цей розділ II не застосовується до торгівлі текстильнимивиробами, що підпадають під дію глав 50-63 Комбінованоїноменклатури. Торгівля цими товарами регулюється окремою угодою,яка парафована 5 травня 1993 року та застосовувалася тимчасово з1 січня 1993 року.

Стаття 17

1. Торгівля виробами, що підпадає під дію Договору проутворення Європейського Співтовариства по вугіллю та сталі,регулюється положеннями цього розділу III, за винятком статті 11,і з Угодою про кількісні контракти стосовно обмінів виробами зісталі ЄСБС після набуття нею чинності.
2. Контактна група з питань вугілля та сталі утворена іскладається з представників Співтовариства з одного боку, тапредставників України з іншого боку.

Контактна група на регулярній основі обмінюється інформацієюз усіх питань в галузі вугілля та сталі, що становлять інтересдля Сторін.

Стаття 18

Торгівля ядерними матеріалами регулюється положеннямиконкретної угоди, що має бути укладена між Європейським агентствомз атомної енергії та Україною.

Розділ IV.Положення, що впливають на підприємницьку діяльність та інвестиції

Глава I. Умови праці

Стаття 19

1. Оскільки це дозволено законами, умовами та процедурами,що застосовуються в кожній державі-члені, Співтовариство та йогодержави-члени намагаються забезпечити, щоб статус українськихгромадян, які на законних засадах працюють на територіїдержави-члена, не допускав ніякої дискримінації з причингромадянства стосовно умов праці, винагороди за працею абозвільнення з роботи у порівнянні з їх власними громадянами.
2. Дотримуючись законів, умов та процедур, якізастосовуються в Україні, Україна намагатиметься забезпечитигромадянам держав-членів, які на законних засадах працюють натериторії України, ставлення, вільне від будь-якої дискримінаціїз причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працюабо звільнення з роботи у порівнянні зі своїми власнимигромадянами.

Стаття 19 bis

Координація соціального забезпечення

Сторони укладають угоди з тим, щоб:

(і) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовуютьсяв кожній державі-члені, положення, необхідні для координаціїсистем соціального забезпечення робітників, які мають українськегромадянство і працюють на законних засадах на територіїдержави-члена. Ці положення зокрема забезпечуватимуть, щоб:

• всі періоди страхування, праці або проживання такихробітників у різних державах-членах складалися разом з метоюотримання пенсій за віком, у випадку інвалідності та смерті і зметою медичного обслуговування таких робітників;
• будь-які пенсії за віком, у випадку смерті, інвалідності узв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійногозахворювання, за винятком спеціальних пільг, що не передбачаютьвнесків до пенсійного фонду, вільно переводилися за курсом, якийзастосовується по закону дебітора - держави-члена абодержав-членів;

(ігі) прийняти, дотримуючись умов і порядку, щозастосовується в Україні, положення, необхідні для наданняробітникам, які є громадянами держави-члена і на законних засадахпрацюють в Україні, режиму, подібного до того, який визначений удругій частині пункту (і).

Стаття 19 ter

Заходи, що здійснюються згідно із статтею 19 bis, незачіпають будь-яких прав чи зобов'язань, що виникають здвосторонніх угод між Україною і державами-членами, де ці угодипередбачають більш сприятливий режим для громадян України абодержав-членів.

Стаття 20

Рада з питань співробітництва вивчить питання стосовно того,які спільні зусилля можуть бути зроблені з метою стримуваннянезаконної імміграції, беручи до уваги принцип і практикуповторного в'їзду.

Стаття 21

Згідно з міжнародними зобов'язаннями Сторін, Рада з питаньспівробітництва вивчить питання стосовно того, як можна поліпшитиумови діяльності для бізнесменів, включаючи й ті з них, щовизначені в документі Боннської Конференції НБСЄ.

Стаття 22

Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодовиконання положень статей 19,20 і 21.

Стаття 23

1.а) Співтовариство і його держави-члени згідно із своїмизаконодавством і правилами надають щодо створення українськихкомпаній на їх території режим, що є не менш сприятливий, ніжтой, який наданий компаніям будь-якої третьої країни.

b) Без шкоди для застережень, що містяться згідно ізсвоїми законодавством і правилами у Додатку IV, Співтовариство тайого держави-члени надають дочірнім компаніям українськихкомпаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим,ніж той, що надається будь-яким компаніям Співтовариства стосовноїх діяльності.

Співтовариство та його держави-члени згідно із своїмизаконодавством та правилами надають філіалам українськихкомпаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим,ніж той, що надається філіалам компаній будь-якої третьої країнистосовно їх діяльності.

2.а) Без шкоди для застережень, що міститься у Додатку V,Україна згідно із своїми законодавством та правилами надаєСпівтовариству стосовно заснування його компаній на її територіїрежим, що є не менш сприятливим, ніж той, що надається її власнимкомпаніям або компаніям будь-якої третьої країни, залежно відтого, який з них є кращій.

b) Україна згідно із своїми законодавством та правиламинадає дочірнім компаніям і філіалам компаній Співтовариства,заснованим на її території, режим стосовно їх діяльності, що є неменш сприятливий, ніж той. що надається відповідно її власнимкомпаніям чи філіалам або компаніям чи філіалам будь-якої третьоїкраїни, залежно від того, який з них є кращий.

3) Положення пунктів 1 і 2 не можуть використовуватися зметою порушення законодавства і правил Сторони, якізастосовуються для доступу до конкретних секторів або діяльностідочірніх компаній іншої Сторони, заснованих на території такоїпершої Сторони.

Режим, зазначений у пунктах 1 і 2, застосовуються докомпаній, заснованих відповідно у Співтоваристві і Україні надату набуття чинності цією Угодою, і компаній, заснованих післяцієї дати з моменту їх заснування.

Стаття 24

1. Положення статті 23 не застосовуються до повітряного,річкового і морського транспорту без шкоди для положень статті 96.
2. Проте, стосовно діяльності судоходних компаній по наданнюпослуг в галузі міжнародних морських перевезень, включаючизмішані операції на відрізку морського шляху, кожна Сторонадозволяє компаніям іншої Сторони їх комерційну присутність насвоїй території у формі дочірніх компаній або філіалів на умовахзаснування і діяльності, що є не менш сприятливими, ніж ті, щонадаються її власним компаніям або дочірнім компаніям чи філіаламкомпаній будь-якої третьої країни, залежно від того, які з них єкращими.

Така діяльність включає якнайменш:

1. маркетинг та продаж морського транспорту і відповіднихпослуг через безпосередній контракт з клієнтами від квотування довиставлення рахунку залежно від того, чи ці послуги здійснюютьсяабо пропонуються безпосередньо надавцем послуг або надавцямипослуг, з якими продавець послуг має постійні ділові домовленості;
2. купівлю і використання за власний рахунок або від іменісвоїх клієнтів ( та перепродаж своїм клієнтам) будь-якоготранспорту і відповідних послуг, включаючи послуги у сферібудь-якого внутрішнього транспорту, зокрема внутрішніх воднихшляхів, автомобільних шляхів і залізниці, необхідні для наданнякомплексних послуг;
3. підготовку документації, що стосується транспортних імитних документів, або інших документів, пов'язаних з походженнямі характером товарів, що транспортується;
4. надання підприємницької інформації будь-якого типу,включаючи комп'ютеризовані інформаційні системи і обмінелектронними даними (які підлягають будь-яким недискримінаційнимобмеженням, що стосуються телекомунікацій);
5. укладення будь-яких ділових угод, включаючи участь вкапіталі компаній і призначенні персоналу, який наймається намісці (або, у випадку з іноземним персоналом, підпадає підвідповідні положення цієї Угоди), з будь-яким місцевимпароплавством;
6. діяльність від імені компаній, які займаютьсяорганізацією заходу судна та прийманням вантажів у разінеобхідності.

Стаття 25

В цілях цієї Угоди:

1. "компанія Співтовариства" або "компанія України",відповідно, означають компанію, засновану згідно ззаконодавством, відповідно, держави-члена або України, яка маєзареєстроване службове приміщення або центральну адміністрацію чиголовне місце ділової діяльності на території, відповідно,Співтовариства або України. Проте, якщо компанія, яка булазаснована згідно з законодавством, відповідно, держави-члена абоУкраїни, має тільки зареєстроване службове приміщення натериторії, відповідно, Співтовариства або України, компаніявважається відповідно компанією Співтовариства або України, якщоїї діяльність має реальний і безперервний зв'язок з економікою,відповідно, однієї з держав-членів або України;
2. "дочірня компанія" означає компанію, яка цілкомпідконтрольна материнській компанії;
3. "філіал" компанії означає місце здійсненняпідприємницької діяльності за відсутності статусу юридичної особиі має такі ознаки постійності, як продовження діяльностіосновного органу, має своє керівництво, а також є настількиматеріально підготовленим для здійснення підприємницькоїдіяльності з третіми сторонами, що останні, навіть знаючи про те,що в разі необхідності існуватиме юридичний зв'язок з основниморганом, центральне управління якого знаходиться за кордоном,позбавлені необхідності безпосередньо співпрацювати з цимосновним органом, а можуть здійснювати підприємницьку діяльністьза місцем знаходження установи продовження діяльності основногооргану;
4. "заснування" означає право компаній Співтовариства абоУкраїни, як зазначено в статті 25 а) розпочинати економічнудіяльність шляхом заснування, відповідно, в Україні або вСпівтоваристві дочірніх компаній і філіалів.
5. "функціонування" означає здійснення економічноїдіяльності;
6. "економічна діяльність" означає діяльність виробничого іпрофесійного характеру;
7. стосовно міжнародного морського транспорту, в тому числізмішаних операцій, які включають відрізок морського шляху,громадяни, відповідно, держав-членів або України, які мешкають,відповідно, за межами Співтовариства або України і контролюється,відповідно, громадянами держави-члена або громадянами України,також є бенефіціаріями положень цієї глави і глави III, якщо їхнісудна зареєстровані, відповідно, в цій державі-члені або вУкраїні згідно з їхнім відповідним законодавством.

Стаття 26

1. Незважаючи на будь-які інші положення Угоди, Стороні незабороняється вживати заходів щодо перестороги, включаючи ті зних, що мають на меті захист інвесторів, депозиторів, власниківстрахових полісів або осіб, яким фідуціарні обов'язки дорученіособою, яка надає фінансові послуги або забезпечує цілісність істабільність фінансової системи. У випадках, якщо такі заходи невідповідають положенням цієї Угоди, вони не використовуватимутьсяяк засіб уникнення зобов'язань Сторони згідно з цією Угодою.
2. Ніщо в Угоді не буде тлумачитися таким чином, щобвимагати від Сторони розкрити інформацію, пов'язану зі справами ірахунками окремих клієнтів, чи будь-яку конфіденційну абоприватну інформацію, якою володіють державні установи.

Стаття 27

Положення цієї Угоди не зашкоджують застосуванню кожною ізСторін будь-якого необхідного заходу для запобігання зриву їїзаходів щодо доступу третьої країни через положення цієї Угоди наїї ринок.

Стаття 28

1. Незважаючи на положення глави І цього розділу, компаніяСпівтовариства або компанія України, застосовані на території,відповідно, України або Співтовариства, мають право наймати абодавати розпорядження одній із своїх дочірніх компаній чи філіалівнаймати відповідно до чинного законодавства, яке діє в країні, дебула заснована компанія, на території України і в Співтоваристві,робітників і службовців, які є громадянами, відповідно,держав-членів Співтовариства і Україна, за умови, що такіробітники і службовці є ключовим персоналом, як це визначено впункті 2 цієї статті, і що вони найняті виключно компаніями,дочірніми компаніями або філіалами. Дозволи на проживання тапрацевлаштування видаються таким робітникам і службовцям тількина строк такого найму.
2. Ключовий персонал вищенаведених компаній, які надалііменуються "організації" , є "внутрішньокорпоративнимицесіонаріями", як це зазначено в підпункті (с) цієї статті,нижченаведених категорій, за умови, що організація є юридичноюособою і що зазначені особи були найняті нею або були партнерамив ній (але не як власники контрольного пакету акцій) не протязіпринаймні року, що безпосередньо передував такому переміщенню:
   1. особи, що займають керівні посади в організації, які,головним чином, спрямовують управління закладом, отримуючиповноваження на загальний нагляд або управління , в основному,від ради директорів чи акціонерів, або осіб, які прирівнюються доних, включаючи:
      • управління установою, відділом чи підрозділом установи;
      • здійснення нагляду і контролю за роботою інших
      • повноваження на особисте здійснення наймання і звільненняабо внесення рекомендацій щодо наймання, звільнення чи інших дійстосовно персоналу;
   2. особи, що працюють в організації і мають нестандартнізнання, які є суттєвими в галузі послуг, що надаються закладом,дослідницького обладнання, технічних методів чи управліннязакладом. Оцінка таких знань може відображати, крім конкретнихзнань, необхідних для роботи в закладі, високий рівенькваліфікації щодо виду праці або спеціальності, що вимагаютьспеціальних технічних знань, включаючи належність до офіційновизнаних професій;
   3. внутрішньокорпоративний цесіонарій визначається якфізична особа, яка працює в організації на території Сторони і єтимчасово переведеною в контексті здійснення економічноїдіяльності на території іншої Сторони ; організація про якуйде мова, повинна мати своє основне місце ділової активності натериторії Сторони, і переведення має здійснюватися до закладу(філіалу, дочірньої компанії) цієї організації для фактичногоздійснення подібної економічної діяльності на території іншоїСторони.

Стаття 30

1. Сторони роблять все від них залежне, щоб уникнути вжиттябудь-яких заходів чи дій, які створюють більш обмежені умови длястворення і функціонування компаній одна одної, ніж ті умови, якісклалися на день, що передує даті підписання цієї Угоди.
2. Положення цієї статті не суперечать статті 37: випадки,які передбачені статтею 37, підлягають лише її положенням і непоширюються на будь-які інші.
3. Діючи в дусі партнерства і співробітництва та в світліположень, що міститься в статті 43, Уряд України інформуєСпівтовариство про свої наміри щодо затвердження новогозаконодавства або прийняття нових правил, які можуть змінитиумови для заснування чи функціонування в Україні дочірніхкомпаній чи філіалів компаній Співтовариства на більш обмежені,ніж ті що були на день, який передує даті підписання цієї Угоди.Співтовариство може попросити Україну надати проекти такогозаконодавства або правил і провести консультації стосовно цихпроектів.
4. Якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено вУкраїні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснуваннякомпаній Співтовариства на її території і для функціонуваннядочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованихв Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі,відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягомтрьох років після набуття чинності відповідним законом до тихдочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні намомент набуття чинності відповідним актом.

Глава III. Транскордонні послуги між Співтовариством і Україною

Стаття 31

1. З огляду на розвиток сектору послуг Сторін, Сторонизобов'язуються відповідно до положень цієї Глави вжити необхіднихзаходів з метою поступового збільшення обсягу послуг, щонадаються компаніями Співтовариства або України, створеними натериторії Сторони, крім випадків, коли вини належать особі, дляякої призначені послуги.
2. Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодовиконання пункту 1 цієї статті.

Стаття 32

Сторони співпрацюють з метою розвитку ринково орієнтованогосектору послуг в Україні.

Стаття 33

1. Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принципнеобмеженого доступу до міжнародного ринку морських перевезень іперевезень на комерційній основі:
   1. вищенаведене положення не зашкоджує правам ізобов'язанням, що випливають зі Статуту лінійних конференцій ООНпри його застосуванні тією чи іншою Договірною Стороною цієїУгоди. Морські судна, на які статут не поширюється, зможутьвільно діяти в конкуренції з суднами, на які Статут поширюється,до тих пір, поки вони будуть дотримуватися принципу чесноїконкуренції на комерційних засадах;
   2. Сторони підтверджують свою прихильність умовам вільноїконкуренції як суттєвий особистості торгівлі насипними таналивними товарами.
2. При застосуванні принципів пункту 1 Сторони:
   1. не застосовують з дня набуття чинності цією Угодою ніякихположень двосторонніх угод стосовно розподілу вантажу міжбудь-якою державою-членом Співтовариства і колишнім РадянськимСоюзом;
   2. не включають ніяких положень стосовно розподілу вантажудо майбутніх двосторонніх угод з третіми країнами, крім тихвиключних випадків, коли пароплавства однієї чи іншої Стороницієї Угоди не змогли б іншим чином мати законну можливістьздійснювати торговельні поставки як в цю третю країну, так і знеї;
   3. забороняють домовленості про розподіл вантажу в майбутніхдвосторонніх угодах, що стосуються торгівлі насипними таналивними товарами;
   4. відміняють, з набуття чинності цієї Угодою, всіодносторонні заходи, адміністративні, технічні та інші перешкоди,які могли б мати обмежувальний або дискримінаційний вплив навільне надання послуг у міжнародних морських перевезеннях.

   Кожна Сторона, між іншим, надає не менш сприятливий режимдля суден іншої Сторони, ніж той, що надається Стороною власнимсуднам стосовно доступу до портів, відкритих для міжнародноїторгівлі, використання інфраструктури і допоміжних морськихпослуг у портах, а також відповідних сплат і зборів, митнихпослуг і надання якірних стоянок і засобів навантаження ірозвантаження.

   Такий самий режим також надається кожною Стороною стосовносуден, що використовуються громадянами або компаніями іншоїСторони, які зареєстровані за межами ЄС або України, післяперехідного періоду, але не пізніше 1 липня 1997 року.

3. Громадяни і компанії Співтовариства, які надають послугив міжнародних морських перевезеннях, вільні надавати міжнародніпослуги "ріка-море" на внутрішніх водних шляхах України і навпаки.

Стаття 33 bis

З метою забезпечення узгодженого розвитку перевезень міжСторонами з урахуванням їх комерційних потреб, умови взаємногодоступу до ринку та забезпечення перевезень автотранспортом,залізницею та річковим транспортом та, якщо це можливо,повітряним транспортом можуть регулюватися окремими угодами,укладеними належним чином між Сторонами, як зазначено у статті91, після того, як набуде чинності ця Угода.

Глава IV. Загальні положення

Стаття 34

1. Положення цього розділу застосовуються з урахуваннямзаконних обмежень на підставах державної політики, державноїбезпеки або охорони здоров'я населення.
2. Вони не поширюються на дії, які на території будь-якоїСторони пов'язані, навіть в окремих випадках, з діями органіввлади.

Стаття 35

В цілях розділу IV цієї Угоди, ніщо в Угоді не заважаєСторонам застосовувати свої закони і правила стосовно в'їзду іперебування, роботи, умов праці і влаштування фізичних осіб інадання послуг, за умовами, що при цих діях вони не застосовуютьїх таким чином, що скасовує або зменшує переваги, які будь-якаСторона має згідно з умовами конкретного положення Угоди.Вищенаведене положення не перешкоджає застосуванню статті 34.

Стаття 36

Компанії, які контролюються і є виключно спільною власністюукраїнських компаній і компаній Співтовариства, також єбенефіціаріями положень Глав II, III, і IV цього розділу.

Стаття 37

Режим, що надається кожною Стороною іншій Стороні, згідно зцією Угодою в подальшому не буде, від дня за один місяць до датинабуття чинності відповідних зобов'язань ГАТС стосовно секторівабо заходів, що передбачені ГАТС, жодною мірою більш сприятливим,ніж той, що наданий такою першою Стороною згідно з положеннямиГАТС, і це стосується кожного сектора послуг, підсектора іспособу надання.

Стаття 38

В цілях Глав II, III і IV цього розділу до уваги не беретьсярежим, що надається Співтовариством, його державами-членами абоУкраїною згідно з зобов'язаннями, взятими на себе в угодах проекономічну інтеграцію відповідно до принципів статті V ГАТС.

Стаття 39

1. Режим найбільшого сприяння, наданий у відповідності доположень цього розділу, не застосовується до податкових пільг,які Сторони надають або надаватимуть у майбутньому на основі угодпро уникнення подвійного оподаткування чи інших домовленостей,щодо оподаткування.
2. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щобзавадити прийняттю чи вживанню Сторонами будь-яких заходів,спрямованих на запобігання уникненню або ухиленню від сплатиподатків відповідно до податкових положень угод про уникненняподвійного оподаткування та інших домовленостей щодооподаткування чи внутрішнього фінансового законодавства.
3. Ніщо в цьому розділі не буде тлумачитись таким чином, щобзавадити державам-членам чи Україні враховувати різницю призастосуванні відповідних положень їх фінансового законодавстваміж платниками податків, які знаходяться не в однаковомустановищі, зокрема, що стосується їх місця проживання.

Стаття 40

Без шкоди для статті 28, жодне положення наведених глав II,III і IV цієї Угоди не буде тлумачитися як таке, що надає право:

• громадянам держав-членів чи України, відповідно, в'їздитина територію України чи Співтовариства, або перебувати на цихтериторіях, відповідно, в будь-якому статусі і, зокрема в статусіакціонера чи партнера компанії або її менеджера чи працівника,постачальника або одержувача послуг;
• дочірнім компаніям Співтовариства або філіалам українськихкомпаній наймати чи використовувати працю громадян України на
• українським дочірнім компаніям або філіалам компанійСпівтовариства наймати чи використовувати працю громадяндержав-членів на території України;
• українським компаніям або дочірнім компаніямСпівтовариства чи філіалам українським компаній надавати громадянУкраїни для роботи іншим особам та під їх контроль за тимчасовимиконтрактами на працевлаштування;
• компаніям Співтовариства або українським дочірнімкомпаніям чи філіалам компаній Співтовариства надаватиробітників, які є громадянами держав-членів, за тимчасовимиконтрактами на працевлаштування.

Розділ V. Поточні платежі та капітал

Стаття 41

1. Сторони зобов'язуються дозволити здійснення увільноконвертованій валюті будь-яких виплат по поточномуплатіжному балансу між резидентами Співтовариства та України,пов'язані з рухом товарів, послуг чи осіб, що здійснюються згідноз положеннями цієї Угоди.
2. Стосовно операцій по капітальному рахунку платіжногобалансу, з набуття чинності Угодою, відповідно держави-члени таУкраїна забезпечують вільний рух капіталу, що стосується прямихінвестицій в компанії, що були законним шляхом засновані в своїхкраїнах, та інвестицій, зроблених відповідно до положень глави IIцього розділу IV, та ліквідації або повернення (репатріації) цихінвестицій та будь-якого прибутку, що випливає з них.
3. Без шкоди для пункту 2 чи пункту 5, з набуттям чинностіцією Угодою держави-члени та Україна не вводять ніяких новихвалютних обмежень на рух капіталу і поточні платежі, пов'язані зним, між резидентами Співтовариства та України і не вносять новихобмежень в існуючі домовленості.
4. Сторони проводять конституції між собою з метою створеннясприятливих умов для руху видів капіталу, крім вищезазначених упункті 2, між Співтовариством та Україною для сприяння досягненнюцілей цієї Угоди.
5. З огляду на положення цієї статті, до введення повноїконвертованості української валюти в межах положень статті VIIIСтатуту Міжнародного валютного фонду, Україна за винятковихобставин може застосовувати валютні обмеження, пов'язані знаданням або отриманням коротко- і середньострокових фінансовихкредитів за умови, що такі обмеження є вимушеними для України узв'язку з наданням таких кредитів і дозволяються згідно зістатусом України в МВС. Україна застосовує ці обмеженнянедискримінаційним чином. Вони застосовуються у такий спосіб, щобможлива шкода цій Угоді від них була мінімальною. Україна негайноінформує Раду з питань співробітництва про введення таких заходіві будь-які зміни до них.
6. Без шкоди для пунктів 1 і 2, якщо у виняткових обставинахрух капіталів між Співтовариством і Україною створює або загрожуєстворити серйозні труднощі для здійснення валютної або фінансовоїполітики у Співтоваристві чи в Україні, відповідно Співтовариствоабо Україна можуть вживати запобіжних заходів щодо руху капіталівміж Співтовариством і Україною на період не більше шести місяців,якщо такі заходи є вкрай необхідними.

Розділ VI. Конкуренція, захист інтелектуальної, промислової і комерційної власності та співробітництво в галузі законодавства

Стаття 41 bis

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою виправленняабо усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законівчи інших чином, обмежень конкуренції, до яких вдаютьсяпідприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вониможуть впливати на торгівлю між Співтовариством і Україною.

2. Для досягнення цілей, зазначених в пункті 1:

2.1. Сторони забезпечують наявність та виконання законів,спрямованих проти обмежень конституції, до яких вдаються

2.2. Сторони утримуються від надання будь-якої державноїдопомоги окремим підприємствам чи виробництву товарів, крімпервинних товарів, що визначені Генеральною угодою про тарифи іторгівлю, або від надання послуг, які спотворюють або загрожуютьспотворити конкуренцію і які таким чином вони впливають наторгівлю між Співтовариством і Україною.

2.3. На прохання однієї Сторони інша Сторона надаєінформацію про свої схеми допомоги або про окремі конкретнівипадки державної допомоги. Не повинна надаватись ніякаінформація, що підпадає під вимоги законодавства Сторін щодопрофесійної або комерційної таємниці.

2.4. Стосовно державних монополій комерційного характеруСторони заявляють про свою готовність, починаючи з четвертогороку від дати набуття чинності цією Угодою, забезпечитинедопущення дискримінації громадян Сторін щодо умов, за якихтовари закуповуються або продаються.

2.5. Стосовно державних підприємств або підприємств, якимдержави-члени Європейського Союзу або Україна надають виключніправа, Сторони заявляють про свою готовність, починаючи зчетвертого року від дати набуття чинності цією Угодою, незапроваджувати і не підтримувати ніякі заходи, що спотворюютьторгівлю між Співтовариством і Україною у такій мірі, щосуперечить відповідним інтересам Сторін. Це положення не заважаєвиконанню, де-юре або де-факто, конкретних завдань, покладених натакі підприємства.

2.6. Термін, зазначений у пунктах 2.4 і 2.5, може бутиподовжений за домовленістю Сторін.

3. На прохання Співтовариства або України в рамках Комітетуз питань співробітництва можуть проводитись консультації з питаньобмежень або спотворень конкуренції, зазначених у пунктах 1 і 2,та з питань забезпечення втілення їхніх правил конкуренції зурахуванням обмежень, що накладені законами щодо розголошенняінформації, конфіденційності і підприємницької таємниці.Консультації можуть також включати питання щодо тлумаченняпунктів 1 і 2.

4. Сторони, які мають досвід у впровадженні правилконкуренції, всебічно розглядають питання щодо надання іншихСторонам, на їхнє прохання і в межах наявних можливостей,технічної допомоги для розвитку і запровадження правилконкуренції.

5. Вищенаведені положення жодною мірою не впливають на праваСторін вживати відповідних заходів, в особливості тих, щозазначені у статті 13 bis, з метою боротьби із спотвореннями уторгівлі товарами чи послугами.

Стаття 42

1. Дотримуючись положень цієї статті, а також Додатка III,Україна продовжить удосконалювати захист прав на інтелектуальнувласність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуттячинності Угодою, забезпечити рівень захисту, аналогічний доіснуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби
2. До кінця п'ятого року після набуття чинності УгодоюУкраїна приєднається до багатосторонніх конвенцій про права наінтелектуальну власність, зазначених в пункті 1 Додатка III,сторонами яких є держави-члени Співтовариства або які де-факто вних застосовуються згідно з відповідними положеннями цихконвенцій.

Стаття 43

1. Сторони визнають, що важливою умовою для зміцненняекономічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближенняіснуючого і майбутнього законодавства України з законодавствомСпівтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щобїї законодавство поступово було приведене у відповідність дозаконодавства Співтовариства.
2. Зокрема, приблизна адекватність законів матиме місце втаких галузях: закон про митницю, закон про компанії, закон пробанківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки,інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги,правила конкуренції, державні закупку, охорона здоров'я та життялюдей,тварин і рослин, навколишнє середовище, захист правспоживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти,закони та інструкції стосовно ядерної енергії, транспорт.
3. Співтовариство надає Україні належну технічну допомогу зметою здійснення цих заходів, яка може включати зокрема:
   • обмін експертами;
   • завчасне надання інформації, особливо стосовновідповідного законодавства;
   • організацію семінарів;
   • професійна підготовка;
   • допомогу у здійсненні перекладу законодавстваСпівтовариства у відповідних секторах.

Розділ VII. Економічне співробітництво

Стаття 44

1. Співтовариство та Україна вступають в економічнеспівробітництво з метою сприяння процесу економічних реформ тавідродження і сталого розвитку України. Таке співробітництвозміцнюватиме і розвиватиме економічні зв'язки на благо обохСторін.
2. Політичні та інші заходи приймаються з метою здійсненняекономічних та соціальних реформ та перебудови економічноїсистеми в Україні і будуть визначатися вимогами сталого тагармонійного соціального розвитку; вони також в повній мірівраховуватимуть екологічні аспекти.
3. З цією метою співробітництво зосереджується, зокрема, напромисловій кооперації, заохоченні та захисті інвестицій,державних поставках, зближенні політики стандартизації вгірничовидобувній та сировинній галузях, науці та техніці, освітіта навчанні, АПК і сільському господарстві, енергетиці, цивільнійядерній галузі, галузі охорони навколишнього середовища,транспорті, космосі, телекомунікаціях, фінансових послугах,"відмиванні" грошей, валютній політиці, регіональномурозвитку,соціальній кооперації, туризмі, малому та середньомупідприємництві, засобах інформації та зв'язку, захисту правспоживачів, митний справі, співробітництві в галузі статистики,економіці та боротьбі з наркотичним бізнесом.
4. Особлива увага приділяється заходам, що сприяютьспівробітництву між Незалежними Державами та іншими сусіднімикраїнами з метою стимулювання гармонійного розвитку регіону.
5. При необхідності економічній та іншим формамспівробітництва, обумовленим в цій Угоді, може надаватися з бокуСпівтовариства технічна допомога на основі відповідних правилРади Співтовариства стосовно технічної допомоги НезалежнимДержавам, пріоритетів, погоджених у орієнтовній програмі протехнічну допомогу Європейського Співтовариства Україні івстановлених процедур її координації та здійснення.
6. Рада з питань співробітництва надає рекомендації стосовнорозвитку співробітництва у пріоритетних сферах, визначених впункті 3 цієї статті.

Стаття 45

Співробітництво в галузі промисловості

1. Співробітництво має на меті сприяти, зокрема,нижченаведеному:
   • розвитку ділових зв'язків між промисловцями обох Сторін,тобто з огляду на передачу технологій та ноу-хау;
   • участі Співтовариства в заходах України по перебудові татехнічному переоснащенню її промисловості;
   • удосконаленню управління;
   • розробці необхідних комерційних правил та практичнихзаходів, включаючи маркетинг виробів;
   • охороні навколишнього середовища;
   • адаптації структури промислового виробництва до стандартіврозвинутої ринкової економіки;
   • конверсії військово-промислового комплексу.
2. Положення цієї статті не впливають на застосування правилконкуренції, прийнятих Співтовариством, стосовно підприємництва.

Стаття 46

Заохочення та захист інвестицій

1. Заважаючи на відповідні повноваження та компетенціюСпівтовариства і держав-членів, співробітництво має на метівстановити сприятливий клімат для інвестицій, як внутрішніх, такі іноземних, особливо шляхом поліпшення умов захисту інвестицій,руху капіталу та обміну інформацією про можливості щодоінвестицій.
2. Основними цілями цього співробітництва, зокрема, є:
   • укладення, за необхідністю, між державами-членами іУкраїною угод про заохочення і захист інвестицій;
   • укладення, за необхідністю, між державами-членами іУкраїною угод про уникнення подвійного оподаткування;
   • створення сприятливих умов з метою залучення іноземнихінвестицій в економіку України;
   • формування стабільної і належної законодавчої бази і умовв галузі підприємницької діяльності, а також обмін інформацієюпро закони, положення та адміністративну практику в галузіінвестицій;
   • обмін інформацією про можливості інвестування, зокрема підчас проведення торгових ярмарків, виставок, торгових тижнів таінших заходів.

Стаття 47

Публічне укладання контрактів

Сторони співробітничають з метою створення умов длявідкритого та конкурентноспроможного укладання контрактів натовари та послуги, зокрема шляхом проведення тендерів.

Співробітництво в галузі оцінки стандартів та оцінки відповідності

1. Співробітництво між Сторонами сприяє створеннювідповідності з міжнародно узгодженими критеріями, принципами таорієнтирами в питаннях якості. Такі дії сприяють прогресу унапрямку взаємного визнання в питаннях оцінки відповідності, атакож покращенню якості української продукції.
2. З цією метою вони намагаються:
   • сприяти розвитку відповідного співробітництва міжорганізаціями та установами, що спеціалізуються в цих галузях;
   • сприяти застосуванню технічних правил Співтовариства таєвропейських стандартів і процедур оцінки відповідності;
   • дозволити здійснювати обмін досвідом та технічноюінформацією в галузі управління якістю.

Стаття 49

Гірнича промисловість та сировинні ресурси

1. Сторони прагнуть до збільшення інвестицій і торгівлі вгалузі гірничої промисловості та сировинних ресурсів.
2. Співробітництво зосереджується, зокрема, в таких галузях:
   • обмін інформацією про розвиток гірничої промисловості такольорової металургії;
   • розробка правових основ співробітництва;
   • питання торгівлі;
   • розробка законодавчих та інших заходів у галузі охоронинавколишнього середовища;
   • професійна підготовка;
   • безпека гірничої промисловості.

Співробітництво в галузі науки і техніки

1. Сторони сприяють співробітництву в галузі цивільнихнаукових досліджень та технічних розробок (ДТР) на основівзаємної вигоди та з урахуванням наявних ресурсів, належногодоступу до їх відповідних програм та з урахуванням належногорівня ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та
2. Співробітництво в галузі науки і техніки включає:
   • обмін науковою і технічною інформацією;
   • спільну діяльність в галузі ДТР;
   • діяльність по професійній підготовці та програмахмобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу,які беруть участь у ДТР з обох сторін.

   Якщо таке співробітництво приймає форму діяльності, щовключає в себе галузь освіти і/ або професійної підготовки, воноповинно здійснюватись згідно з положеннями статті 51.

   Сторони, на основі взаємної домовленості, можуть здійснюватинауково-технічне співробітництво в інших формах.

   При здійсненні такого співробітництва особлива увагаприділяється працевлаштуванню науковців, інженерів, дослідниківта технічного персоналу, зайнятих або тих, що були зайнятідослідженнями у галузі виробництва зброї масового знищення або втакому виробництві.

3. Співробітництво згідно з цією статтею здійснюється наоснові окремих угод, які мають бути обговорені та укладенівідповідно до процедур, прийнятих кожною стороною, і які, міжіншим, визначають відповідні положення щодо ПІВ.

Стаття 51

Освіта та професійна підготовка

1. Сторони здійснюють співробітництво з метою підвищеннярівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні, яку громадському, так і в приватному секторах.
2. Співробітництво, зокрема, зосереджується в таких галузях:
   • удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки вУкраїні згідно з сучасними вимогами, включаючи системусертифікації вищих учбових закладів і дипломів про вищу освіту;
   • професійна підготовка керівників підприємств державного таприватного секторів та цивільних службовців в пріоритетнихгалузях, що мають бути визначені;
   • співробітництво між учбовими закладами, співробітництвоміж учбовими закладами і фірмами;
   • мобільність для вчителів, випускників, адміністраторів,молодих вчених і дослідників та молоді;
   • сприяння навчанню в галузі європейських досліджень увідповідних закладах;
   • навчання мовам країн Співтовариства;
   • підготовка на курсах вдосконалення майстерностіперекладачів для роботи на конференціях;
   • підготовка журналістів;
   • підготовка викладачів.
3. Можлива участь однієї Сторони у відповідних програмах вгалузі освіти та підготовки іншої Сторони може бути розглянутазгідно з їхніми відповідними процедурами і тоді, якщо це єдоцільним, будуть розроблені установчі рамки і планиспівробітництва з урахуванням участі України у програмі ТЕМПУССпівробітництва.

Стаття 52

Сільське господарство та агропромисловий сектор

Метою співробітництва в цій галузі є здійснення аграрноїреформи, модернізація, перебудова та приватизація сільськогогосподарства, агропромислового сектора та сектора послуг вУкраїні, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків дляукраїнських товарів, за умов, які забезпечують захистнавколишнього середовища, враховуючи необхідність посиленнябезпеки в постачанні продуктів харчування. Сторони такожпрагнутимуть до поступового наближення українських стандартів дотехнічних правил Співтовариства стосовно промислових ісільськогосподарських продуктів харчування, включаючи санітарні іфітосанітарні стандарти.

Стаття 53

Енергетика

1. Співробітництво здійснюється в межах принципів ринковоїекономіки та Європейської енергетичної хартії в умовахпоступового об'єднання енергетичних ринків в Європі.
2. Співробітництво, крім іншого, включає такі галузі:
   • вплив виробництва та споживання енергії на навколишнєсередовище з метою запобігання або мінімізації шкідливимнаслідкам результатів цієї діяльності для навколишньогосередовища;
   • підвищення економічного прийнятним і природобезпечнимшляхом якості та безпеки енергозабезпечення, включаючидиверсифікацію постачальників;
   • вироблення енергетичної політики;
   • поліпшення управління та регулювання енергетичної галузівідповідно до вимог ринкової економіки;
   • запровадження ряду інституційних, правових, фінансових таінших передумов, необхідних для сприяння зростанню торгівліенергією та інвестиціям;
   • сприяння економії енергії та її ефективному використанню;
   • модернізація, розвиток і диверсифікація енергетичноїінфраструктури;
   • удосконалення технологій енергетичного забезпечення такінцевого використання всіх видів енергії;
   • управління та технічна підготовка в енергетичній галузі.

Стаття 54

Співробітництво в цивільному ядерному секторі

1. Беручи до уваги відповідні повноваження та компетенціюСпівтовариства та його держав-членів, співробітництво вцивільному ядерному секторі здійснюється через виконанняконкретних угод про, наприклад, торгівлю ядерними матеріалами,ядерну безпеку та термоядерний синтез і відповідно дозаконодавчих процедур кожної Сторони.
2. Сторони співробітничають, в тому числі на міжнароднихфорумах, у розв'язанні проблем, що виникли внаслідокЧорнобильської катастрофи; співробітництво, зокрема, можевключати:
   • спільне дослідження наукових проблем, пов'язаних зЧорнобильською аварією;
   • боротьба з радіоактивним забрудненням повітря, грунту таводи;
   • контроль і нагляд за радіоактивним станом навколишньогосередовища;
   • подолання наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних зядерною енергією/радіоактивністю;
   • дезактивація забруднених радіацією земель і поводження зрадіоактивними відходами;
   • медичні проблеми, пов'язані з впливом наслідків ядернихаварій на стан здоров'я населення;
   • розв'язання проблеми безпеки зруйнованого 4-го енергоблокув Чорнобилі;
   • економічні та адміністративні аспекти зусиль, спрямованихна подолання наслідків аварії;
   • підготовка в галузі запобігання наслідкам ядерних аварійта їх зменшення;
   • наукові та технічні аспекти діяльності по подоланнюнаслідків Чорнобильської катастрофи;
   • інші галузі за погодженням Сторін.

Стаття 55

Навколишнє середовище

1. Беручи до уваги Європейську енергетичну хартію таДекларацію конференції, яка відбулася в Люцерні в 1993 році,Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво між ними в галузіохорони навколишнього середовища та охорони здоров'я.
2. Співробітництво здійснюється з метою боротьби зпогіршенням стану навколишнього середовища і, зокрема, охоплюєтакі питання, як:
   • ефективний моніторинг рівнів забруднення та оцінка станунавколишнього середовища; система інформації про станнавколишнього середовища;
   • боротьба з локальним, регіональним та транскордоннимзабруднення атмосферного повітря та води;
   • відновлення природного стану навколишнього середовища;
   • старе, ефективне та екологічно безпечне виробництво тавикористання енергії; безпека промислових підприємств;
   • класифікація та безпечне використання хімічних речовин;
   • якість води;
   • зменш