«ЄС або розширюватиметься, або стане минулим»

(газета «Франкфуртер альгемайне цайтунг», випуск 19 червня 2009 р.)

 

«ФАЦ»: «Пане Президенте, з Росії час від часу чути, що Україна перебуває на межі дефолту, а нова газова криза - не за горами».

Президент: «Ми намагаємось зробити все, щоб європейські споживачі не мали жодних складнощів. Водночас, є політичною помилкою зводити ці питання лише до російсько-українських відносин. Самотужки Україна не може вирішити цього питання, і мене непокоїть, що Європа не готова виявити щирість у цьому зв'язку».

«ФАЦ»: «Що має зробити Європа, щоб забезпечити транзит російського газу територією України?»

Президент: «Транзитна політика не повинна розглядатися лише у двосторонньому контексті, оскільки належить до загальної європейської енергетичної системи. Саме тому ми повинні формалізувати наші відносини у газовій сфері на підставі ринкових принципів та відкритої конкуренції».

«ФАЦ»: «Чи можуть, наприклад, європейські підприємства стати акціонерами концерну «Укртрансгаз?»

Президент: «Таке питання має право на існування. Втім, є й інше запитання: що ми за це отримаємо? Чому ми або будь-яке європейське підприємство не може, наприклад, стати акціонером російського газового монополіста «Газпром»? Є люди, які бажають зробити українську ГТС справою двостороннього характеру. Ми ж стверджуємо зворотне: фундаментальний інтерес країни полягає в тому, щоб зробити газотранспортну систему вагомою складовою загальноєвропейського газового ринку. Ця система не повинна залежати від рівня відносин двох чи трьох країн».

«ФАЦ»: Подейкують, що Росія проводить кампанію, спрямовану на дискредитацію України, поширюючи чутки, що Україна не спроможна сплачувати за рахунками, що, у свою чергу, загрожує новим газовим конфліктом».

Президент: «Я вважаю, що так і є. Декому в Росії важко прийняти як даність факт суверенітету України. Минула криза була цьому підтвердженням. Нелегко бути сусідом Росії ані балтійським країнам, ані Білорусі, ані Кавказу. Основоположним тут є змагання двох ідей. А та ідея, що її обстоює Європа та ЄС, або буде підхоплена та знайде своїх прибічників, або ж, на жаль, стане політикою вчорашнього дня. Тоді минуле переможе».

«ФАЦ»: «Ваші політичні конкуренти, зокрема Прем'єр-міністр Тимошенко та лідер опозиції Янукович, мали на меті скасувати прямі президентські вибори наступного року та обирати нового главу держави у парламенті, де вони мають більшість голосів. У цьому випадку Ви б стали стороною, що програла. Що за цим криється?»

Президент: «При більш прискіпливому погляді на подібні антиконституційні турбуленції стає зрозумілим, хто і куди їздив для політичних доповідей».

«ФАЦ»: «Так хто ж, власне, їздив і куди?»

Президент: «Як часто керівництво виконавчої влади упродовж останніх місяців їздило до Росії? Це стосується також і лідера опозиції. Інколи складається враження, що ми все ще живемо за часів правління комуністичної партії, коли ми кожного тижня мали складати звіт про свою діяльність».

«ФАЦ»: «Отже, Тимошенко та Янукович – маріонетки Москви?»

Президент: «На мою думку, ці люди є дуже залежними. Вони мають вельми тісні зв’язки. Але, коли йдеться про необхідність забезпечення нашого суверенітету та незалежності, українські політики мали б розуміти, що внутрішні справи країни вирішуються саме у нас».

«ФАЦ»: «Виходить, план замінити прямі президентські вибори у січні 2010 року парламентським голосуванням зародився у Росії?»

Президент: «Я вважаю, що ця ідея ніколи не могла виникнути в Україні. Результатом цього може бути лише втрата нашого суверенітету, керований уряд, радикальна зміна курсу країни та її підпорядкованість».

«ФАЦ»: «Таким чином, Росія домагається гегемонії над Україною?»

Президент: «Нам не дуже приємно чути, що ми знаходимось у сфері інтересів когось іншого. І тут є два шляхи: або ми повернемося до східної чи азіатської політики, або ж оберемо європейську модель».

«ФАЦ»: «Доктрина Медведєва про інтереси Росії у ближньому зарубіжжі багатьом здається схожою на доктрину Брежнєва стосовно обмеженого суверенітету соціалістичних братніх країн. Ви поділяєте цю думку?»

Президент: «У ХХ столітті Україна шість разів проголошувала власну незалежність та п'ять разів її втрачала. Ця незалежність одного разу тривала лише 18 годин, а найдовший період тривав п'ять місяців. Зараз є лише один вихід – євроатлантична політика. Системи колективної безпеки мають розширюватися на Схід, щоб забезпечити захист життєво важливих, ключових секторів економіки. Це відповідає спільним інтересам Європи. І в цьому контексті ми очікуємо на партнерські дії з боку Німеччини та інших союзників у Європі».

«ФАЦ»: «У зв'язку з базуванням ЧФ РФ у Севастополі та наявністю багаточисельної російської етнічної меншини, МЗС ФРН розглядає півострів Крим як потенційно кризовий регіон. Що Ви думаєте з цього приводу?»

Президент: «За межами України існує серйозна зацікавленість у дестабілізації ситуації в Криму. І в це інвестуються колосальні ресурси. Ми всі зрозуміли першопричини дестабілізації у таких регіонах, як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я. Щодо Криму, то Європа ще не усвідомила, наскільки важливим є включення України до європейської системи координат та її прийняття до Північноатлантичного альянсу».